Постанова Львівський апеляційний суд № 444/943/22

Справа № 444/943/22 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л. Провадження № 33/811/1257/22 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Шали Ростислава Михайловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 3 жовтня 2022 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496,20 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 , 15 травня 2022 року о 15:12 год., в с. Зашків по вул. Коновальця-Проектна керував ТЗ «Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову, провадження у справі закрити. Вважає постанову місцевого суду незаконною. Наголошує, що огляду на стан алкогольного сп`янінні в медичному закладі, за допомогою газоаналізатора, повинен проводитися двічі з інтервалом 20 хв., відповідно до п. 18 акту медичного огляду, зазначеної вимоги лікарем не було дотримано. Встановлення стану алкогольного сп`яніння за результатом первинного обстеження з використанням технічних засобів не може вважатися достовірним, оскільки таке не було підтверджено повторним обстеженням через 20 хв., а відтак висновок є недійсним. ОСОБА_1 правомірно поставив під сумнів результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і виявив бажання реалізувати, надане йому законом право, бути обстеженим на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Належним доказом, недозволеного вмісту алкоголю у крові, міг бути лише результат обстеження на стан алкогольного сп`яніння, проведеного у відповідності до вимог закону. Покликання суду першої інстанції на протокол про адміністративне правопорушення від 15 травня 2022 року і на результати огляду ОСОБА_1 , поліцейським на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер», як на докази керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, є помилковими. Враховуючи проведене, з порушенням встановлених вимог, обстеження ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, вважає, що в матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення відсутні достовірні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 , транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. 23 листопада 2022 року ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не зявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, адвокат Шала Р.М. проти розгляду справи у відсутності апелянта не заперечував. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи. З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання, та думки адвоката, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягають до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 259082 від 15 травня 2022 року (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Ford Focys» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено зі згоди водія, у встановленому законом порядку, окрім того водій зазначав, що вживав алкоголь 15 травня 2022 року, о 23 год.; - відомостями акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ( а.с. 3), з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Драгер 6810» (результат 0,37 проміле), з результатом не погодився; - результатом приладу «Драгер 6820» (а.с. 1), відповідно до якого огляд було проведено 15 травня 2022 року, результат 0,37 проміле, з результатом водій ознайомився; - інформацією, з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5 ), з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 , діагностовано стан алкогольного сп`яніння; - відеозаписом, долученим до матеріалів справи, згідно якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» (0,37 проміле), на місці зупинки транспортного засобу, з результатом приладу водій не погодився, був направлений в медичний заклад, в медичному закладі у водія було діагностовано стан алкогольного сп`яніння, з результатом огляду водій ознайомився, працівниками поліції водієві роз`яснено права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що у пункті 18 додатку 3 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, - акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - міститься рядок для внесення інформації у випадку проведення повторного обстеження на стан сп`яніння з використанням технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі через 20 хвилин. Разом з тим у Розділ ІІІ вказаної Інструкції «Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів» не містить обов`язкової вимоги для працівників медичного закладу проводити такий огляд повторно. Окрім того, діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться не тільки на підставі результатів тестування, а лікар звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп`яніння. ОСОБА_1 правомірно поставив під сумнів результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і скористався можливістю реалізувати, надане йому законом право, бути обстеженим в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння, де лікарем-наркологом, за результатами проведеного огляду, у водія було діагностовано стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції та працівників медичного закладу порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та вимог КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи. Доводи сторони захисту, що покликання суду першої інстанції на протокол про адміністративне правопорушення від 15 травня 2022 року і на результати огляду ОСОБА_1 поліцейським на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер», як на докази керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, є помилковими не беруться до уваги апеляційного суду. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень Жовківським районним судом Львівської області положень ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції також дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинені ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Жовківського районного суду Львівської області від 3 жовтня 2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.