Постанова 4854 № 420/14699/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14699/22 Головуючий першої інстанції Марин П.П. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 31.10.2022р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 13.10.2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020р.; зобов`язання здійснити перерахунок його грошового забезпечення з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправними дій щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 01.01.2021р. по 25.03.2021р., грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2018 - 2021рр., одноразової грошової допомоги при звільненні за 6 років без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021р.; зобов`язання здійснити перерахунок його грошового забезпечення з 01.01.2021р. по 25.03.2021р., грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2018 - 2021р.р., одноразової грошової допомоги при звільненні за 6 років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2021р. позовну заяву залишено без руху на підставі: ч.5 ст.122 КАС України, а саме у зв`язку з поданням особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення з позовом до суду; ч.9 ст.44 КАС України, а саме у зв`язку з ненаданням доказів направлення копії позовної заяви відповідачу. 21.10.2022р. ОСОБА_1 , на виконання вимог вищезазначеної ухвали, подано до суду клопотання про відкриття провадження у справі з доказами направлення позовної заяви на електронну пошту відповідача. Крім того, позивачем зазначено, що обчислення тримісячного строку звернення до суду слід здійснювати з 19.07.2022р. - моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», що свідчить про дотримання ним строку звернення до суду. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2022р. повернуто позивачу позовну заяву на підставі ч.2 ст.123 КАС України, оскільки на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт посилається на те, що звернувся до суду у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», а тому ним дотриманий процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Отже, звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції встановив наявність подання позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду. Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.3, 5 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Предметом спору в даному випадку, зокрема, є виплата позивачу грошового забезпечення за 2020, 2021р.р., грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2018 - 2021р.р., одноразової грошової допомоги при звільненні. Так, частиною 2 ст.233 КЗпП України, у редакції до 19.07.2022р., було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відповідно до ч.ч.1-2 ст.233 КЗпП, в редакції від 19.07.2022р., працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116). Тобто, з 19.07.2022р. трудовим законодавством змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду щодо стягнення належної заробітної плати, а саме встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Разом з тим, предмет спору у даній справі стосується правових відносин до 19.07.2021р., а ОСОБА_1 звільнено з військової служби з 25.03.2021р., тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Колегія суддів вважає, що на предмет спору у даній справі, з урахуванням вимог ст.58 Конституції України щодо незворотності дії закону у часі, не може розповсюджуватися дія правової норми, що набрала чинності після їх виникнення, так як таке правове регулювання звужує права та законні інтереси особи. Крім того, як доречно зазначено позивачем, він звернувся до суду з даним позовом у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», а тому ним дотриманий процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою встановлений після 19.07.2022р. Отже, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо повернення позовної заяви на підставі ст.123 КАС України, а саме у зв`язку з поданням особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання невірно застосував норми процесуального закону, ухвала суду першої інстанції в порядку ст.320 КАС України підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року про повернення позовної заяви скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.