Постанова 4854 № 420/16316/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/16316/21 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м.Одеса Повний текст судового рішення складений 29.10.2021р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 07.09.2021р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним рішення від 20.05.2021р. №94 про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов`язання прийняти рішення відносно нього про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України та зобов`язано заявника протягом 5-ти днів з дня отримання даної ухвали, надати до суду повідомлення №5/1-407 від 20.05.2021р. управління ГУ ДМС про відмову позивачу в оформлені документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2021р., в порядку ст.169 КАС України, позовну заяву повернуто позивачу з підстав не виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного. Положеннями ст.ст.160 і 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються. Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог ст.160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом. Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги. Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, вказав на те, що позивач не усунув недоліків зазначених в ухвалі про залишення позову без руху, а саме не надав повідомлення №5/1-407 від 20.05.2021р. управління ГУ ДМС про відмову позивачу в оформлені документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Згідно з п. 8 ч. 5 ст. 160, ч. 1, ч. 4 ст. 161 КАС України, в позовній заяві зазначається: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.173 КАС України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, а тому у разі необхідності після відкриття провадження у справі та під час підготовчого судового засідання суд має право відповідно заслухати уточнення позовних вимог. Тобто, суд першої інстанції у разі необхідності визначення остаточного предмету спору та характеру спірних відносин зобов`язаний це зробити в підготовчому провадженні. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 80 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Отже, суд першої інстанції з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі має повноваження запропонувати сторонам надати певні докази або зобов`язати відповідача надати такі. Відтак, у разі відсутності у справі доказів, вказана обставина може бути усунута і після відкриття провадження у справі. Крім того, питання щодо витребування доказів суд може вирішити і на стадії відкриття провадження у справі. Таким чином, виявлені судом першої інстанції недоліки позовної заяви не перешкоджають суду розглянути справу по суті, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції формальним підходом до застосування ст.ст.160, 161 КАС України, та в подальшому поверненням позовної заяви, з урахування приписів ст.169 цього Кодексу. Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №4 75/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Тобто, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідно до ст.320 КАС України у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, ухвала суду про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви скасувати, справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.