Постанова Одеський апеляційний суд № 947/14522/21

Номер провадження: 22-ц/813/4576/22 Справа № 947/14522/21 Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.12.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого Сегеди С.М., суддів: Гірняк Л.А., Цюри Т.В., за участі секретаря Хухрова С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без участі учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» на рішення Київського районного суду м.Одеси від 19 серпня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Салтан Л.В., у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» про відшкодування шкоди, встановив: 13.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» (далі - ПрАТ «СК «Велтлінер») про стягнення у рахунок відшкодування шкоди грошових коштів у розмірі 516781,13грн. Позовна заява була обґрунтована тим, що 14.06.2018 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Велтлінер» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № KA052124, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем марки «TOYOTA SEQUOIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору, страхова сума складає 779225 грн. 00 коп. Відповідно до п. 8.3 зазначеного договору, «страхові випадки», передбачений страховий випадок: «Противоправні дії третіх осіб». 19.03.2019 року, приблизно з 23.00 год. до 20.03.2020 року 06.00 год., невідома особа, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , нанесла механічні пошкодження зазначеному автомобілю. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку, однак відповідачем відмовлено у виплаті страхового відшкодування, позивач просив його позовні вимоги задовольнити. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2021 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Велтлінер» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 516 781,13 грн. а також судовий здір у розмірі 5 167,81 грн. В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Велтлінер» ставить питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2021 року, ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Колесник О.В. просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2021 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення. Вирішуючи питання про слухання справи у спрощеному позовному провадженні, у відсутності учасників справи, колегія суддів виходить із того, що учасники справи належним чином сповіщені про час і місце судового засідання, в тому числі ПрАТ «СК «Велтлінер» - через своїх представників адвокатів Покровської О.Ю. і Фесенка А.Л. (а.с. 106, 107, 109). Враховуючи, що жоден із учасників даної цивільної справи не надав суду заяви про бажання прийняти участь у справі особисто, та відкладення у зв`язку з цим судового розгляду, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності її учасників, на підставі наявних у справі доказів. У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, а тому дана постанова прийнята 07.12.2022 року, а датована 19.12.2022 року. Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні. Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції більше року (а.с. 69), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що 14 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Велтлінер» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № KA052124, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме: автомобілем марки «TOYOTA SEQUOIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.9-12). Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору, страхова сума складає 779225 грн. 00 коп. Суд виходив із того, що в даному випадку відбувся страховий випадок, відповідно до п. 8.3 зазначеного договору, а саме: «Противоправні дії третіх осіб». Так, 19 березня 2019 року приблизно з 23.00 год. до 20 березня 2019 року 06.00 год., невідома особа знаходячись за адресою: м. Одеса, вул.. Авдєєва Чорноморського, буд. 13-б, нанесла механічні пошкодження зазначеному автомобілю. Так, суд зазначив, що відповідно до довіреності, посвідченої нотаріусом у м. Кошаліні, 27 березня 2019 року ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 користуватись без обмежень, представляти інтереси в поліції та страхових закладах, отримувати страхові виплати, забирати з штрафних майданчиків автомобіль марки «TOYOTA SEQUOIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.15). Крім того, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29 жовтня 2019 року відкрито кримінальне провадження № 12019160480003738 за фактом пошкодження зазначеного автомобілю (а.с.19). Однак, з даними висновками суду погодитись не можна, та як страхувальник, в даному випадку позивач ОСОБА_1 , порушив п.28.4.4 пункту 28 Розділу 28 Договору страхування. Тобто, позивач ОСОБА_1 порушив умови страхування та свої обов`язки за цим Договором страхування, а також абз. 3 ч.1 ст. 26 Закону України «Про страхування». Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 не має права ні користування автомобілем марки «TOYOTA SEQUOIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ні права володіння ним. Такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з того, що вказаний автомобіль в Країні реєстрації, а саме в Швеції не зареєстрований. Довіреність, посвідчена польським нотаріусом Мірославом Прачом від 27.03.2019 року, яка згідно матеріалів справи, видана власником вказаного автомобіля марки «TOYOTA SEQUOIA», VI-код № НОМЕР_2 , державний номер: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , та надана позивачем ОСОБА_1 страховій компанії, ніколи не складалась в його нотаріальній конторі і має ознаки фальсифікації (а.с.119). Більше того, згідно відповіді приватного нотаріуса у м. Новий Томишль Ришарда Пєховяк довіреність, видана власником автомобіля марки «TOYOTA SEQUOIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на період з 15.12.2017 року по 15.12.2018 року, є повністю сфальшована (а.с.122). Крім того, вказаний автомобіль марки «TOYOTA SEQUOIA», VIN-код № НОМЕР_2 , державний номер: НОМЕР_1 , переміщений на митну територію України не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.124), а тому матеріали справи не мають належних, достатніх та достовірних доказів того, що позивач ОСОБА_1 має право користування автомобілем «TOYOTA SEQUOIA», VIN-код № НОМЕР_2 , державний номер: НОМЕР_1 . Також в матеріалах справи взагалі відсутні докази наявності правових підстав для користування вищевказаним транспортним засобом ОСОБА_1 станом на 19.03.2019 року та 20.03.2019 року, тобто в період, за який згідно позовних вимог ОСОБА_1 стався страховий випадок. Таким чином, колегія суддів встановила, що позивач ОСОБА_1 не мав законного права користуватись автомобілем марки «TOYOTA SEQUOIA», VIN-код № НОМЕР_2 , державний номер: НОМЕР_1 , на території України, в тому числі укладати договір добровільного страхування наземного транспорту № КА 0522124 від 14 червня 2018 року (а.с.9-12). З огляду на викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач ОСОБА_1 надав страховій компанії при укладенні договору добровільного страхування наземного транспорту № КА 0522124 від 14 червня 2018 року завідомо неправдиві відомості про автомобіль марки «TOYOTA SEQUOIA», VIN-код № НОМЕР_2 , державний номер: НОМЕР_1 , та про його право користування вказаним автомобілем на території України, що у відповідності до абз. 3 ч.1 ст. 26 Закону України «Про страхування» та абз. 3 ч.1 ст. 991 ЦК України є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, і як наслідок - у відмові в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Що стосується доповнень до апеляційної скарги, які надані представником заявника апеляційної скарги ПрАТ «СК «Велтлінер» - адвокатом Фесенком А.Л. (а.с.110-115), то колегія суддів відмовляє в їх прийнятті, оскільки відповідно до ч.1 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, який збіг 20.09.2021 року. Щодо клопотання Фесенка А.Л. про залучення до матеріалів справи письмових доказів (а.с.116-117), то колегія суддів вважає зазначене клопотання таким, що підлягає задоволенню, так як відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Стосовно клопотання Фесенка А.Л. про витребування у справі письмових доказів (а.с.129), то колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, так як в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення у справі законного і справедливого судового рішення. Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його повністю спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до вимог матеріального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду - скасувати і прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Велтлінер» слід відмовити. Крім того, відповідно до вимог, передбачених ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Велтлінер» сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у сумі 7 751,73 грн. (а.с.57). Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» задовольнити. Рішення Київського районного суду м.Одеси від 19 серпня 2021 року скасувати. Прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер» відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Велтлінер», код ЄДРПОУ: 25285050, судовий збір у сумі 7 751,73 грн. (сім тисяч сімсот п`ятдесят одну гривню 73 копійки). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 19.12.2022 року. Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда Л.А. Гірняк Т.В. Цюра