Постанова 4811 № 463/1188/18

Справа № 463/1188/18 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л. Провадження № 22-ц/811/2413/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М. суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання житлового будинку об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання права приватної власності на частину будинку, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнання об`єктом права спільної сумісної власності подружжя житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці (кадастровий номер 4610160300:04:004:0020), цільове призначення земельної ділянки будівництво і обслуговування житлового будинку; визнати за позивачем, як співзабудовником, права особистої приватної власності на Ѕ ідеальну частку збудованого нею у шлюбі з ОСОБА_2 , але не прийнятого в експлуатацію, двоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 200 кв.м. та житловою 150 кв. м. 17 січня 2019 року позивачем за первісним позовом ОСОБА_3 подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 4610160300:04:004:0020, цільове призначення земельної ділянки будівництво і обслуговування житлового будинку, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_3 як співзабудовником право особистої приватної власності на Ѕ ідеальну частку збудованого нею у шлюбі з ОСОБА_2 , але не прийнятого в експлуатацію двоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 200 кв.м. та житловою площею 150 кв.м.; визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя правом приватної власності по Ѕ ідеальної частки на земельну ділянку кожному, площею 0,0570 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610160300:04:004:0020, цільове призначення земельної ділянки будівництво і обслуговування житлового будинку. 25 лютого 2019 року відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_3 , відповідно до якого просить стягнути з останньої на його користь 87 581 гривню тимчасово позичених ним ОСОБА_3 коштів на ремонт квартири; стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у сумі 100 700 гривень, які є фінансовою допомогою, наданою ОСОБА_3 у 2015 році, яка здійснювалася ОСОБА_2 після розірвання шлюбу; передання у власність ОСОБА_2 автомобіля ZX Admiral, 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , вартістю 94 045,55 гривень. 22 квітня 2019 року позивачем ОСОБА_3 було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 4610160300:04:004:0020), цільове призначення земельної ділянки будівництво і обслуговування житлового будинку за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 об`єктом спільної сумісної власності подружжя; визнати за ОСОБА_3 як співзабудовника право особистої приватної власності на ѕ ідеальні частки збудованого нею у шлюбі з ОСОБА_2 , але не прийнятого в експлуатацію двохповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 200,0 кв.м. та житловою площею 150,0 кв.м., розташованого на земельній ділянці (кадастровий номер 4610160300:04:004:0020) та за ОСОБА_2 на ј ідеальну частку вищевказаного будинку; визнати за ОСОБА_3 в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя правом приватної власності на ѕ ідеальних частки земельної ділянки площею 0,0570 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610160300:04:004:0020, цільове призначення земельної ділянки будівництво і обслуговування житлового будинку та за ОСОБА_2 на ј ідеальну частку вищевказаної земельної ділянки. 13 вересня 2019 року позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь гроші в сумі 87 581 гривню тимчасово позичені ним з поза-сімейних коштів на ремонт квартири; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 гроші у сумі 100 700 гривень повернути поворотну фінансову допомогу, надану ним ОСОБА_3 у 2015 році, що здійснювалася після розірвання шлюбу; передати у власність ОСОБА_2 автомобіль «ZX Admiral», 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_1 , вартістю 94 045,55 гривень; земельну ділянку площею 0,057 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610160300:04:004:0020 за цільовим призначенням: будівництво та обслуговування житлового будинку залишити в цілому у приватній власності за ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_2 як забудовником права особистої приватної власності в цілому (100% ідеальної частки) на незавершений індивідуальний житловий будинок, який не зданий в експлуатацію, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в на земельній ділянці площею 0,057 га за тією ж адресою, кадастровий номер 4610160300:04:004:0020. Відповідачем ОСОБА_2 подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №463/2085/16-ц, в якій предметом позову є та ж земельна ділянка кадастровий номер 4610160300:04:004:0237, а також договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки (а.с.73 т.4). Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2022 року зупинено провадження в цивільній справі №463/1188/18, провадження №2/463/717/22, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання житлового будинку об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання права приватної власності на частину будинку, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів до набрання законної сили судовим рішенням у справі №463/2085/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Відділу Держгеокадастру у місті Львові та Львівській області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третіх осіб: державного кадастрового реєстратора відділу Дежгеокадастру у м. Львові Волкошкевич Оксани Богданівни, приватного нотаріуса Баглай Наталії Богданівни, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання недійсними рішення Винниківської міської ради, державної реєстрації та договору купівлі-продажу земельної ділянки, зобов`язання до вчинення дій. Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що у справі № 463/2085/16-ц спір виник з приводу іншої земельної ділянки, яка не є предметом спору у даній справі. Вважає, що відповідачем свідомо не було долучено до клопотання копію рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2021 року з метою затягування розгляду справи. Просить ухвалу суду скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. ОСОБА_2 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення. Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п.14 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Зупиняючи провадження у справі, суд обґрунтовував свої висновки наявністю вказаних у п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України підстав для зупинення. При цьому, суд дійшов висновку щодо неможливості розгляду даної справи до вирішення та набрання законної сили рішенням суду у справі №463/2085/16-ц. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів. Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. За змістом указаної норми підставою зупинення провадження у справі є виключно об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість встановлення судом обставин справи, відповідних їм правовідносин та формування судом правових висновків щодо шляхів вирішення спору, без вирішення іншої справи. До таких же висновків прийшов Верховний Суд України у справі № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, де скасовуючи ухвалу про зупинення провадження до вирішення судом іншого позову про визнання договору недійсним, вказав, що визначаючи наявність підстав для зупинення провадження, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. З матеріалів справи вбачається, що предметом первісного позову ОСОБА_1 є, зокрема, визнання за нею в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя права приватної власності на ѕ ідеальних частки земельної ділянки площею 0,0570 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610160300:04:004:0020, цільове призначення земельної ділянки будівництво і обслуговування житлового будинку та за ОСОБА_2 на ј ідеальну частку вищевказаної земельної ділянки. ОСОБА_2 у зустрічному позові просить вказану земельну ділянку залишити в цілому у його приватній власності. В іншій цивільній справі №463/2085/16-ц предметом спору є визнання недійсними рішення Винниківської міської ради № 1719 від 20 березня 2015 року «Про затвердження гр. ОСОБА_5 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ділянки на АДРЕСА_1 », державну реєстрацію Відділом Держгеокадастру у місті Львові та Львівській області земельної ділянки, кадастровий номер 4610160300:04:004:0237, зобов`язавши Відділ Держгеокадастру у місті Львові та Львівській області разом з державним кадастровим реєстратором Волкошкевич О.Б. відновити становище, яке існувало до порушення незаконної державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 4610160300:04:004:0237, шляхом вилучення відомостей про неї з Державного земельного кадастру, та визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 4610160300:04:004:0237, від 02 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Баглай Н.Б. за реєстровим №

584. Колегія суддів вважає, що наявність іншого спору у цивільній справі № 463/2085/16-ц не впливає на вирішення спору в даній справі, оскільки в іншій справі не вирішуються питання, що стосуються підстав, заявлених у даній справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що спір у даній справі за первісним позовом стосується визнання в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя права приватної власності на ідеальні частки спірної земельної ділянки кадастровий номер 4610160300:04:004:0020. Таким чином, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ділянки, державної реєстрації вказаної земельної ділянки та визнання недійсним подальшого договору купівлі-продажу земельної ділянки, щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 кадастровий номер 4610160300:04:004:0237, яка як стверджує ОСОБА_2 є частиною земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності, не впливає на вирішення спору у даній справі. Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі. Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 379 ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 07 вересня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено: 16.12.2022 Головуючий Судді