Ухвала КАС ВС № 280/7842/20

УХВАЛА 14 грудня 2022 року м. Київ справа №280/7842/20 адміністративне провадження №К/990/33094/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Данилевич Н.А., суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у справі №280/7842/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 пред`явила позов до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, в якому просила суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування і виплати позивачці суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року (за виключенням днів відпустки) із застосуванням обмеження нарахування 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року; - зобов`язати відповідача провести нарахування і виплату суддівської винагороди позивачу на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року (за виключенням днів відпустки); - звернути до негайного виконання рішення в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць та зобов`язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо виплати судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року включно із застосуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"; стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на користь судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суддівську винагороду, за період з квітня 2020 року до серпня 2020 року в розмірі: 163 569,30 грн (сто шістдесят три тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять гривень 30 коп) з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті; рішення суду допущено до негайного виконання в частині стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на користь судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої суддівської винагороди в межах суми стягнення за один місяць в розмірі: 32 713,86 грн (тридцять дві тисячі сімсот тринадцять гривень 86 коп). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Верховного Суду від 09 червня 2022 року касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області задоволено частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №280/7842/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області - залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року в адміністративній справі №280/7842/20 залишено без змін. 28 листопада 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частин першої-третьої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Предметом касаційного оскарження в даній справі є рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у справі №280/7842/20. Касаційну скаргу засобами поштового зв`язку подано 22 листопада 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що з первинною касаційною скаргою територіальне управління звернулося до Верховного Суду 15 вересня 2022 року, тобто у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України. Однак ухвалами Верховного Суду від 06 вересня 2022 року, від 11 жовтня 2022 року та від 08 листопада 2022 року касаційну скаргу повернуто територіальному управлінню у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. У той же час ухвалою від 08 листопада 2022 року територіальному управлінню роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Перевіривши доводи заявника касаційної скарги щодо пропущеного строку Верховний Суд зазначає наступне. Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржникові на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України (касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено). Ухвалами Верховного Суду від 11 жовтня 2022 року та від 08 листопада 2022 року касаційні скарги повернуті скаржникові на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки у касаційних скарг не були викладені, передбачені цим Кодексом, підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Проте касаційна скарга подана вчетверте більше ніж через 2 місяці після її повернення вперше Верховним Судом, що свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обов`язків. Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними. Отже, скаржник не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об`єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України. Також, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою і, звернувшись до суду в 2020 році, заявив одну позовну вимогу майнового характеру. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою на рівні 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Одночасно із касаційною скаргою заявлено клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Рішеннями судів попередніх інстанцій стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на користь судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суддівську винагороду, за період з квітня 2020 року до серпня 2020 року в розмірі: 163 569,30 грн Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3271,38 гривень (200% від 1635,69 (1% від 163 569,30 грн) за одну позовну вимогу майнового характеру. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху й установити скаржникові строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору в установленому законом розмірі, а також клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись статтями 169, 329, 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про поновлення строку на касаційне оскарження у справі № №280/7842/20.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору у справі №280/7842/20.

3. Залишити без руху касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року у справі №280/7842/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

4. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

5. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині неподання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо підстави, вказані у клопотанні, будуть визнані Судом неповажними) в установлений судом строк буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.А. Данилевич Судді В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова