Постанова 4856 № 560/19434/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/19434/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 09 грудня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Водоканал» Старокостянтинівської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ГАЗ" про визнання протиправним та скасування висновку, В С Т А Н О В И В : Комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Водоканал» Старокостянтинівської міської ради звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі робіт «Реконструкція каналізаційного колектору по вул. Франка, Миру та Варчука в м. Старокостянтинів, Хмельницької обл.» (коригування) «ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт, оголошення UA-2021-03-31-000673-с». Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2022 позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції, позивач 31 березня 2021 року оприлюднив в електронній системі закупівель «Prozorro» оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2021-03-31-000673-с. Вид предмета закупівлі: реконструкція каналізаційного колектору по вул. Франка, Миру та Варчука в м. Старокостянтинів, Хмельницької обл. (коригування). Згідно реєстру отриманих тендерних пропозицій № UA-2021-03-31-000673-с на участь у відкритих торгах подано пропозиції двох учасників: ПАТ «Будівельно-монтажне управління по газифікації» та ТОВ «Альфа-Газ», яке визнано переможцем відкритих торгів. Згідно протоколу засідання тендерного комітету замовника від 23 квітня 2021 року пропозиція ТОВ «Альфа-Газ» визначена найбільш економічно вигідною. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції ТОВ Альфа-Газ визнано переможцем. 06.05.2021 між Комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Водоканал» Старокостянтинівської міської ради та ТОВ «Альфа-Газ» укладено договір про закупівлю робіт №06-05-21. На підставі наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 09 листопада 2021 року №644 «Про початок здійснення моніторингу закупівель», наказано розпочати моніторинг закупівель згідно з переліком, серед яких також була включена закупівля №UA-2021-03-11-000673-с. 02 грудня 2021 року на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель був оприлюднений висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-03-21-000673-с. Як вказано у висновку, за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства встановлено порушення пунктів 1 та 3 частини першої статті 5 та пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922. За результатами питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимоги частини шістнадцятої статті 29 та абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону. Зокрема, зазначено, що що в порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону тендерна документація замовника не містить прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Крім того, встановлено, що відповідно до вимог пункту 1 Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником передбачено надання учасниками у складі тендерної пропозиції Акту обстеження об`єкта будівництва (опис об`єкта), форма якого визначена Додатком № 10 до тендерної документації, за підписом представника Замовника та Учасника, чим порушено принципи здійснення публічних закупівель, визначені пунктами 1 та 3 частини першої статті 5 Закону, зокрема принцип добросовісної конкуренції та принцип відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. В ході моніторингу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «Альфа-газ» не відповідала кваліфікаційним критеріям, встановленим Замовником в тендерній документації, з огляду на наступне. Відповідно до вимог пункту 2 «Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» Додатку № 1 тендерної документації «Вимоги для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям» Замовником передбачено, що учасник повинен підтвердити наявність у нього посади слюсаря-сантехніка (1 працівник) та на підтвердження учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати копії наказів про прийняття працівників, або копії трудового(их) договору(ів), які будуть залучені до виконання предмету закупівлі. На виконання вказаної вимоги ТОВ «Альфа-газ» у складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність кваліфікованих працівників необхідних для виконання робіт від 14.04.2021 № 143, в якій зазначено про наявність у нього двох слюсарів-сантехніків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте, в ході моніторингу встановлено невідповідність між інформацією, зазначеною у вищевказаній довідці, та наданим підтверджуючим документам. Зокрема, згідно з наданими учасником наказами про прийняття на роботу вказаних працівників, ОСОБА_1 (наказ від 29.01.2018 № 8) та ОСОБА_2 (наказ від 01.02.2019 № 31) прийняті на роботу підсобними працівниками, а не слюсарями-сантехніками. Таким чином, пропозиція ТОВ «Альфа-газ» не відповідала кваліфікаційному критерію щодо наявності в учасника процедури працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, встановленому Замовником в тендерній документації. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення. Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII). Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону №922-VIII). Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Досліджуючи питання порушення позивачем вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922-VIII, що виявилось у прийнятті тендерної документації учасника ТОВ "Альфа-Газ", яка не містить прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, необхідно врахувати наступне. Так, п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Мінекономіки розроблено Перелік формальних помилок, який затверджено наказом Міністерства від 15.04.2020 № 710 "Про затвердження Переліку формальних помилок". Колегія суддів приймає до уваги доводи позиваа про те, що тендерна документація на закупівлю робіт "Реконструкція каналізаційного колектору по вул. Франка, Миру та Варчука в м.Старокостянтинів, Хмельницької області" (коригування) "ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт", що затверджена рішенням тендерного комітету 30.03.2021 (Протокол №2) містить приклад формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, та у п.п.п.9 п.п.3.1.11 п.1 Розділу ІІІ тендерної документації зазначено: "Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури не затверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо).". Водночас, у розділі 3 "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" (пункт 3.1.11) тендерної документації (затвердженої рішенням тендерного комітету, протокол №2 від 30.03.2021) визначено опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Наведений у пункті 3.1.11 перелік аналогічний тому, що визначений Переліком формальних помилок, який затверджено наказом Міністерства від 15.04.2020 №

710. Вказане спростовує висновки про те, що тендерна документація не містить прикладів формальних помилок. Як наслідок, позивачем не порушено вимоги пункту 19 частини другої статті 22 Закону. Щодо твердження відповідача про порушення позивачем здійснення закупівель, що встановлені статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", суд зазначає наступне. Відповідач в оскаржуваному висновку зазначив, що відповідно до вимог пункту 1 Розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації Замовником передбачено надання учасниками у складі тендерної пропозиції Акту обстеження об`єкта будівництва (опис об`єкта), форма якого визначена Додатком №10 до тендерної документації, за підписом представника Замовника та Учасника, чим порушено принципи здійснення публічних закупівель, визначені пунктами 1 та 3 частини першої статті 5 Закону, зокрема принцип добросовісної конкуренції та принцип відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель Так, відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Положеннями ч. 3 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Позивач вказує, що доцільність обстеження будівельного майданчика встановлено ДСТУ Б Д.1.1-1.2013 (зокрема, п.6.2.10.2), з метою виявлення проблем, що можуть виникати на будівельному майданчику (непередбачений стан гранту, наявність комунікацій та споруд, не нанесених на генеральному плані, тощо). В свою чергу, частиною 8 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено порядок оскарження положень тендерної документації та рішень, дій чи бездіяльності замовника. Отже, у разі незгоди з умовами тендерної документації, усі учасники процедури закупівлі мають право звернутися у строки, що передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" до відповідного органу оскарження, проте, доказів того, що учасники у даній процедурі закупівлі таким правом скористалися, матеріали справи не містять. Необхідно враховувати також і те, що учасники торгів при ознайомленні з тендерною документацією перебували у рівних умовах та відсутні заяви про її незрозумілість чи необхідність роз`яснення. З огляду на викладене, твердження відповідача про порушення позивачем принципів здійснення закупівель є безпідставними. Щодо твердження відповідача про невідповідність учасника закупівлі кваліфікаційним критеріям, встановленим у тендерній документації, суд зазначає наступне. Як передбачено п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Пунктом 2 «Наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» Додатку №1 тендерної документації «Вимоги для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям» замовником передбачено, що учасник повинен надати: п.2.1 Інформаційну довідку довільної форми про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, необхідних для виконання умов договору. п.2.2. Учасник повинен підтвердити наявність у нього, зокрема, посади слюсаря-сантехніка (1 працівник); п.2.3. Для підтвердження учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати копії наказів про прийняття працівників, або копії трудового(их) договору(ів), які будуть залучені до виконання предмету закупівлі. ТОВ «Альфа-Газ» у складі тендерної пропозиції було надано довідку №143 від 14.04.2021 про наявність у нього двох слюсарів-сантехніків: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Також надано копії наказів про прийняття вказаних працівників на роботу (наказ №8 від 29.01.2018 та №31 від 01.02.2019). Водночас, згідно таких наказів вказані працівники прийняті на роботу підсобними робітниками. Апелянт зазначає, що учасник закупівлі, вказавши про наявність двох слюсарів-сантехніків, не надав наказів про прийняття таких працівників саме на роботу слюсарів-сантехніків. Щодо вказаних доводів апелянта слід зазначити, що згідно з ч.16 ст.29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Відповідно до ч.9 ст.26 Закону №922-VІІІ учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Позивач не виявив невідповідності в документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, подання яких вимагалось тендерною документацією. Окрім того, навіть у разі, якщо замовник під час оцінки тендерної пропозиції дійшов би протилежного висновку, він не зобов`язаний був одразу відхилити тендерну пропозицію. У такому разі учасник повинен бути повідомлений про невідповідність його тендерній пропозиції вимогам до її оформлення. І тільки у разі невиконання пропозиції усунути вказану невідповідність - його тендерна пропозиція могла бути відхилена позивачем. Вимога тендерної документації не встановлювала чіткого переліку документів, якими учасники повинні були підтвердити наявність у них відповідних працівників, тому ТОВ "АЛЬФА-ГАЗ" вказана вимога була виконана, шляхом надання довідки №143 від 14.04.2021. Крім того, ТОВ "АЛЬФІ-ГАЗ" надано копії наказів про прийняття працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (наказ від 29.01.2018 №8 та наказ від 01.02.2019 №31), чим виконано вимогу п.п.2.3 пункту 2 додатку 1 до тендерної документації, та підтверджено їх працевлаштування в учасника. Суд зазначає, що відповідач був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель. У цьому випадку відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі № 160/8403/19. Наведене у висновку порушення носить несуттєвий характер та не мало жодного впливу на результати закупівлі, який визначений за умовою найбільш вигідної ціни. Таке порушення не відображає основної мети Закону №922-VIII, а саме - забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Суд враховує, що на час прийняття висновку договір, який укладений за результатом проведення закупівлі, вже було укладено та розпочато виконання робіт. Водночас, жодних негативних наслідків для державних коштів та коштів місцевого бюджету при здійсненні закупівлі не настало, а навпаки була обрана найбільш економічно вигідна пропозиція. Щодо зобов`язання позивача усунути виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України (або надати інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення), слід зазначити наступне. Відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Отже, виконання рішення Управління без дострокового розірвання договору неможливе. Водночас, відповідно до п. 13 Договору визначено випадки, за яких можливе право замовника на його розірвання, і спірні обставини до таких не відносяться. З огляду на це суд уважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним. Критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Суд також враховує, що принцип пропорційності неодноразово застосовував і Конституційний Суд України, визначаючи його, в першу чергу, як процесуальну справедливість. У Рішенні від 12 червня 2007 року N 2-рп/2007 Конституційний Суд України сформулював правову позицію, що принцип справедливості та розмірності є визнаним критерієм ідеології справедливості у демократичній державі. У своєму Рішенні від 25 січня 2012 року N 3-рп/2012 (справа N 1- 11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога вжити заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства, який виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору. Разом з тим, захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, що на теперішній час виконується, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскарженому висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи ТОВ «АЛЬФА-ГАЗ» та матиме негативні наслідки для репутації позивача. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а. Судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони можуть спричинити, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувана вимога про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного договору не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть виявленого порушення жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.