Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/18404/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/18404/21 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В., за участю секретаря Мельник К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила суд: - визнати неправомірною відмову Головного управління ДПС у Чернігівській області у поверненні ОСОБА_1 надміру сплачених податків ФОП ОСОБА_2 по платежу: НОМЕР_1 в сумі 113159,35 грн. належні спадкодавцю, що підтверджено повідомленням Головного управління ДПС у Чернігівській області № 18472/6/25-01-24-05 від 26.11.2021; - зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області надати висновок до органів Казначейства щодо повернення на рахунок спадкоємця ОСОБА_1 надміру сплачених коштів ФОП ОСОБА_2 по коду НОМЕР_1 у сумі 113159,35 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що надміру сплачене податкове зобов`язання в сумі 113159,35 грн. не є сплаченим податком та сплаченим єдиним внеском, а тому не може бути зараховано на відповідні рахунки як власність держави. Вказані кошти належали померлому ФОП ОСОБА_3 , а тому на момент смерті у нього залишалося право щодо розпорядження ними. Позивач вважає, що надміру сплачене податкове зобов`язання в сумі 113159,35 грн. є спадковим майном. Крім того, позивач зазначає, що зверталася із заявами до відповідача, однак останній протиправно відмовив у поверненні надміру сплаченої суми грошових зобов`язань та не надав відповідних висновків до органів казначейства, посилаючись на те, що Податковим кодексом України не передбачено повернення сум спадкоємцям померлого платника. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , який з 22.06.2020 був зареєстрований фізичною особою підприємцем та перебував на обліку в Головному управлінні ДПС в Чернігівській області (а.с. 17). Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 15.12.2020 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 припинено державну реєстрацію ФОП ОСОБА_4 (а.с. 17, 18). Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.08.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 891 спадщина ОСОБА_1 складається з переплати по платежам: 11011001 у сумі 1366,00 грн.; 18010300 у сумі 39,80 грн.; 18050400 у сумі 113159,35 грн.; 11010500 у сумі 1378,00 грн., належні спадкодавцю, що підтверджено повідомленням Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.08.2021 № 12608/6/25-01-13-05 (а.с. 19). ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ДПС у Чернігівській області із заявою від 09.11.2021 щодо повернення переплати по платежу (код платежу 18050400) у сумі 113159,35 грн., померлого батька ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про спадщину від 27.08.2021 (а.с. 52). Листом від 26.11.2021 вих. № 18472/6/25-01-24-05 Головне управління ДПС у Чернігівській області відмовило позивачу у повернення вказаних коштів, посилаючись на те, що у свідоцтві про право на спадщину за законом від 27.08.2021 зареєстрованому в реєстрі за № 891, визначено, що спадщина, на яку видано свідоцтво складається з переплати по платежу 18050400 - 113159,35 грн., тому повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань можливе лише за вказаним платежем, не по платежу 11010500 (а.с. 27-28). Вважаючи вищевказану відмову Головного управління ДПС у Чернігівській області протиправною, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки, ОСОБА_1 має право на повернення суми надміру сплачених грошових зобов`язань та виконала усі умови, передбачені чинним законодавством для повернення надміру сплачених сум. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 43 Податкового кодексу України зокрема передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Згідно п. 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку. Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року № 60 затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені» (далі - Порядок № 60). Згідно абзацу першого пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (пункт 2 Розділу ІІІ Порядку № 60). Як вбачається з матеріалів справи, згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.08.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 891 спадщина ОСОБА_1 складається з переплати по платежам: 11011001 у сумі 1366,00 грн.; 18010300 у сумі 39,80 грн.; 18050400 у сумі 113159,35 грн.; 11010500 у сумі 1378,00 грн., належні спадкодавцю, що підтверджено повідомленням Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.08.2021 № 12608/6/25-01-13-05 (а.с. 19). Судом першої інстанції встановлено, що 09.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ДПС у Чернігівській області із заявою щодо повернення переплати по платежу (код платежу 18050400) в сумі 113159,35 грн., померлого батька ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про спадщину від 27.08.2021 (а.с. 52) та просив вказану суму перерахувати на відповідний рахунок. В свою чергу, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності податкового боргу, що б унеможливлювало повернення коштів ОСОБА_1 . Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у ОСОБА_1 права на повернення суми надміру сплачених грошових зобов`язань. Відповідно до вимог частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно вимог частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Водночас, другий абзац частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірно висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення коштів з бюджету позивачу, сплачених ФОП ОСОБА_2 по платежу НОМЕР_1 в сумі 113159,35 грн., на підставі поданої заяви від 09.11.2021; зобов`язання відповідача підготувати та надати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення позивачу з бюджету надміру сплачених ФОП ОСОБА_2 грошових зобов`язань по платежу 18050400 в сумі 113159,35 грн. В свою чергу колегія суддів звертає увагу, щодо доводів апеляційної скарги про те, що повернення помилкового та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань можливе лише за вказаним платежем - 18050400, а не по платежу 11010500, слід зазначити, що оскаржуваним рішенням, якраз і зобов`язано Головне управління ДПС у Чернігівській області підготувати та надати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ОСОБА_1 з бюджету надміру сплачених ФОП ОСОБА_2 грошових зобов`язань по платежу 18050400 в сумі 113159,35 грн. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Л.В. Бєлова Н.В. Безименна Повний текст постанови складено «12 » грудня 2022 року.