Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/16336/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/16336/24 Головуючий у 1-й інстанції: Білоноженко М.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецька будівельна кераміка" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Київській області щодо нездійснення формування та подання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновку про повернення ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» помилково та /або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 758 100,00 грн. за заявою від 18.04.2023; - зобов`язати Головне управління ДПС в Київській області сформувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновок про повернення ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» помилково та / або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 758 100,00 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» 27 липня 2021 року помилково перераховано кошти в сумі 758100,00 грн. (сімсот п`ятдесят вісім тисяч сто гривень 00 коп.) з поточного рахунку відкритого підприємством в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» (код банку 380634) за № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 (на рахунок, призначений для сплати штрафних санкцій з ПДВ) згідно платіжного доручення (платіжної інструкції) №1269 від 27 липня 2021 року. Державною казначейською службою України кошти зараховано на вказаний бюджетний рахунок, проте на отримувача - Головне УДКСУ у Київській області, код отримувача - 37955989, код платежу - 30 14010100 67, назва платежу - податок з доходів на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що не відповідає реквізитам платіжного доручення (платіжної інструкції) №1269 від 27 липня 2021 року, де вказано назву отримувача - ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка», код отримувача - 42490240 та не за призначенням, вказаним в платіжному дорученні (платіжній інструкції) - «*;101;42490240; поповнення власного рахунку ПДВ;;;». Позивач 28.07.2021 невідкладно через електронний кабінет платника податків подав до Головного управління Державної податкової служби у Київській області заяву про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок платника податків в установі банку. 02.08.2021 листом №11721/10-36-18-12 ГУ ДПС у Київській області повідомило позивача про те, що заяву позивача про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання залишено без виконання. При цьому, податковий орган посилався на положення пункту 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України (надалі - «ПК України»), згідно з яким «у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 20001.5 статті 20001 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку». 04.10.2021 позивач повторно подав до ГУ ДПС у Київській області заяву про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок платника податків в установі банку. До заяви позивач додав лист від 29.09.2021 вих. №121, в якому, зокрема, надав пояснення, що помилкова сплата коштів не відбувалась за умов, пов`язаних з виконанням пункту 2001.6 статті 2001 ПК України, а також не була зарахована до бюджету з рахунка платника податку в СЕА ПДВ у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 ПК України. Відтак, відповідні кошти мають бути повернуті на розрахунковий рахунок підприємства. 06.10.2021 листом №35916/6/10-36-18-12 Головне управління ДПС у Київській області повідомило позивача про те, що заяву про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання залишено без виконання. Податковий орган фактично повторив зміст листа-відповіді від 02.08.2021. У зв`язку із зміною бюджетних рахунків 01.01.2022 Державною казначейською службою України кошти автоматично переведено з бюджетного рахунку за НОМЕР_3 на бюджетний рахунок за НОМЕР_5 Головного УДКСУ у Київській області (код - 37955989), що в інтегрованій картці платника відображається по коду платежу - 30 14010100 НОМЕР_4, назва платежу - податок з доходів на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Позивач звернувся зі скаргою до Ради бізнес-омбудсмена щодо неповернення ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» помилково сплачених грошових коштів. Рада бізнес-омбудсмена зверталася до Головного управління ДПС у Київській області із зверненням щодо перевірки обставин, щодо повернення помилково сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Відповідач листом №12318/6/10-36-18-04 від 04.05.2022 повідомив, що в заяві про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 01.02.2022 № 6633048 не вірно вказано реквізити рахунку з якого повертаються кошти. 04.04.2023 позивач знову подав до ГУ ДПС у Київській області заяву про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок платника податків в установі банку. До заяви позивач додав лист від 04.04.2023 вих. №04.04/01/23, в якому, зокрема, просив врахувати те, що дані кошти не було зараховано до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України, що відповідно до вимог пункту 43.41 статті 43 Податкового кодексу України передбачає їх повернення виключно на рахунок платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а було помилково зараховано на бюджетний рахунок Головного УДКСУ у Київській області з поточного банківського рахунку підприємства. 07.04.2023 листом №153828/6/10-36-04-10 Головне управління ДПС у Київській області повідомило позивача про те, що заяву про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання залишено без виконання. Податковий орган вказав, зокрема: «У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного, документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів». Крім того, у заяві не вірно зазначено код класифікації доходів бюджету, з якого повертаються кошти. 18.04.2023 позивач повторно подав до ГУ ДПС у Київській області заяву про повернення помилково сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок платника податків в установі банку. До заяви позивач додав лист від 18.04.2023 року вих. №18-04/1/23, в якому, зокрема, вказував, що ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» 04.04.2023 направлено до ГУ ДПС у Київській області заяву на повернення помилково сплачених сум (реєстраційний №8871586), де зазначено реквізити (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства та МФО Казначейства), що вказані в інтегрованій картці платника та витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 04.04.2023, де відображаються дані суми, оскільки кошти помилково зараховано (не за реквізитами, вказаними в платіжному документі) та в подальшому переміщено на інший бюджетний рахунок. ГУ ДПС у Київській області заяву підприємства від 18.04.2023 залишено без виконання, про що повідомлено листом від 21.04.2023 №19437/6/10-36-04-10 з зазначенням причини - «у заяві невірно зазначено код класифікації доходів бюджету, з якого повертаються кошти». Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення помилково сплачених коштів, позивач звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач, як контролюючий орган, до функцій якого за приписами статей 19-1, 41 Податкового кодексу України віднесено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, ухилився від з`ясування обставин щодо встановлення об`єктивних причин відсутності в інтегрованих картках позивача та інформаційній системі даних щодо надміру сплаченої суми 758 100,00 грн., чим допустив протиправну бездіяльність. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що контролюючий орган діяв у межах наданих повноважень та на підставі чинного законодавства. Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. У відповідності до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право: на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Отже, платник податків має право на альтернативний вибір щодо заліку чи повернення надміру сплачених сум податків. Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку. Як вірно було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач просив повернути на його поточний рахунок кошти, помилково сплачені на рахунок для сплати податку на додану вартість, у розмірі 758 100,00 грн. згідно платіжного доручення від 27 липня 2021 року №1269. Згідно з інтегрованою карткою платника податків з податку на додану вартість станом на день надання контролюючим органом відповіді на заяву позивача про повернення помилково сплачених коштів за позивачем обліковувалась переплата: - код операції 242, переплата, яка виникла за рахунок сплати з електронного ПДВ - рахунку платника, відповідно до платіжних доручень: №288468792 від 23.09.2021 - 273227 грн., №302862381 від 23.10.2021 - 350624 грн., №335242980 від 29.12.2021 - 130339 грн.; - код операції 101, переплата, яка виникла за рахунок сплати штрафної санкції з поточного рахунку платника відповідно до платіжного доручення №2455 від 28.12.2021 - 3910 грн.; - код операції 9ПЛ, переплата, яка виникла відповідно до Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9378840978 від 13.12.2021 - 1067 грн. Однак, позивачу відмовлено у поверненні суми переплати, оскільки платником невірно зазначено код класифікації доходів бюджету, з якого повертаються кошти, що є невід`ємним при подачі заяви про повернення помилково сплачених коштів. Щодо зазначених висновків контролюючого органу колегія суддів зазначає таке. Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 (далі - Порядок №422), який був чинний станом на дату виникнення переплати, визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу (пункт 1 Розділу II Порядку №422). Тобто, інтегрована картка є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, а тому незазначення у ньому сум надмірної сплати грошових коштів порушує права позивача, оскільки не відображає суму надмірної сплати грошових зобов`язань. Згідно з положеннями пункту 5 та пункту 6 розділу І Порядку №422 контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо. Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України) (п. 2 Розділу VII Порядку №422). Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі Порядок №5) затверджено порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на який посилається відповідач-1 у своєму відзиві на позовну заяву застосуванню не підлягає, оскільки станом на момент виникнення у позивача надмірної сплати ПДВ діяв Порядок №422. В цей же час, Порядком №5 визначені ті ж самі положення щодо ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і Порядком №422 Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що встановивши відсутність у ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» за даними інтегрованих карток чи інформаційної системи надміру сплаченої суми 758 100,00 грн., відповідач, як контролюючий орган, до функцій якого за приписами статей 19-1, 41 Податкового кодексу України віднесено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, ухилився від з`ясування обставин щодо встановлення об`єктивних причин відсутності в інтегрованих картках позивача та інформаційній системі даних щодо надміру сплаченої суми 758 100,00 грн., чим допустив протиправну бездіяльність. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №808/661/16. При цьому, наведені контролюючим органом обставини не змінюють фактичного статусу перерахованих позивачем грошових коштів в сумі 758100,00 грн. як надміру сплачених коштів і не позбавляють відповідача як податковий орган, на обліку в якому на даний час знаходиться позивач як платник податків, від з`ясування причин неузгодженості даних такого платника з даними інтегрованих карток чи інформаційної системи, ведення яких відноситься до сфери діяльності органів ДПС. В той же час, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про те, що надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість були зараховані позивачем до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування саме у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України, а тому посилання контролюючого органу на положення пункту 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України як на такі, що унеможливлюють задоволення заяви позивача, є безпідставними, оскільки до їх повернення повинні застосовуватися загальні правила, що визначені пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, а не пунктом 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України. Пунктом 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу. Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку. На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника. Згідно із пунктом 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року. При цьому, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді. У відповідності до пункту 1 розділу ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60 (далі - Порядок № 60) ровернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 60 передбачено, що у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: - на поточний рахунок платника податку в установі банку; - на єдиний рахунок (у разі його використання); - на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; - у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Отже, законодавством визначено порядок повернення помилково сплачених коштів на поточний рахунок платника податків, а висновки відповідача про можливість повернення переплати з податку на додану вартість позивача виключно на електронний рахунок платника є помилковими, оскільки в даному випадку, норми пункту 200-1.5 статті 200 Податкового кодексу України не застосовуються, про що зазначено вище. При цьому, посилання апелянта на застосування в даному випадку пункту 43.4-1 статті 43 Податкового кодексу України, а не загальних правил, визначених пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, є безпідставними, оскільки помилкову сплату позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість здійснено з поточного рахунку платника та переплата з ПДВ обліковувалася не на електронному рахунку, а в інтегрованій картці платника податків. На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність Головного управління ДПС в Київській області щодо нездійснення формування та подання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновку про повернення ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» помилково та /або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 758100,00 грн. за заявою від 18.04.2023 є протиправною, та з метою відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління ДПС в Київській області сформувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Київській області висновок про повернення ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» помилково та / або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 758 100,00 грн. Отже, з огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст.242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.