Постанова Рівненський апеляційний суд № 564/3024/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 грудня 2022 року м. Рівне Справа № 564/3024/21 Провадження № 22-ц/4815/1161/22 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Хилевича С. В., Майданіка В. В. секретар судового засідання Крижов В. С. учасники справи: апелянт ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_2 , відповідач Костопільська міська рада Рівненської області розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 29 березня 2022 року у складі судді Олійника П. В., ухвалене в м. Костопіль Рівненської області, повний текст рішення складено 29 березня 2022 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Костопільської міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що після смерті батька ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, зокрема, двокімнатна квартира у АДРЕСА_1 . За життя батько не лишив заповіту. 08.10.2021 року вона звернулася до приватного нотаріуса Гладиша О.А. з заявою оформлення спадщини, однак нотаріусом йому було відмолено у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 29 березня 2022 року вказаний позов задоволено. Визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини починати рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили. Рішення суду першої інстанції вмотивоване положеннями ст. 1272 ЦК України, котра передбачає, що спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, має право звернутися до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, та обґрунтоване встановленими обставинами справи, підтвердженими зібраними у справі належними і достовірними доказами, які вказують на те, що позивачка пропустила строк звернення із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із необізнаністю щодо юридичних аспектів порядку прийняття спадщини і така причина пропуску строку звернення із заявою про її прийняття визнана судом поважною. Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує висновок суду про наявність підстав для надання позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Пояснює, що вона була одружена із ОСОБА_3 станом на день смерті останнього, вона є одним із спадкоємцем після його смерті, а також нею подано заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Вказує, що позивачці достеменно було відомо про те, що її батько проживав із нею. ОСОБА_4 , і більш того, саме вона зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у квартирі, що є спадковим майном. Вважає, що позивачка свідомо не включила її до кола відповідачів, маючи на меті порушити її законні справа спадкоємця. Покликаючись на недостатнє дослідження обставин справи, однобічний та упереджений розгляд, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Костопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 10.03.2021 року. Після його смерті відкрилась спадщина на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом серії РВ №046148 від 13.10.2003 року. З довідки виданої виданої КП Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації №797 від 02.02.2022 р. право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу. Позивачка у справі ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Апелянт у справі ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 30.12.20000, виданим Костопільським районним відділом РАГС Рівненської області. Як вбачається із Витягу зі спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) №64710863 за параметрами « ОСОБА_3 » у Спадковому реєстрі інформація відсутня. Згідно витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №64710854 за параметрами « ОСОБА_3 » у Спадковому реєстрі інформація відсутня. Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За життя ОСОБА_3 заповіту не склав. Згідно постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Гладиш О.А. від 08.10.2021 року позивачці ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину зазаконом після смерті батька ОСОБА_3 , оскільки нею пропущено строк для прийняття спадщини, який встановлений згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України. Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ОСОБА_2 вимоги обґрунтовувала тим, що строк звернення до нотаріуса із заявою пропущений з поважних причин, оскільки вона не була обізнана із юридичними аспектами порядку прийняття спадщини. Суд першої інстанції такі причини пропуску строку визнав поважними та визначив додатковий строк, достатній для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини. Апеляційний суд із таким висновком місцевого суду не погоджується з огляду на наступне. Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Суд першої інстанції не врахував, що позивачка є дочкою померлого, а тому незалежно від наявності чи відсутності заповіту на її ім`я, вона, у випадку, якщо бажала б прийняти спадщину, мала можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, та дійшов невірного висновку про наявність у цій справі підстав для надання додаткового строку для прийняття спадщини. ОСОБА_2 незалежно від обізнаності про існування інших спадкоємців могла реалізувати своє волевиявлення на прийняття спадщини після смерті батька як спадкоємиця першої черги за законом шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса у встановлений шестимісячний строк. Проте, така заява позивачкою у шестимісячний строк подана не була, а обставини, на які вона посилалася, не є поважними (пов`язаними з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій) причинами пропуску строку для прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд враховує, що вона як дружина померлого є спадкоємцем першої черги, як і позивачка, котра є донькою померлого, однак судом не була залучена до участі у справі при вирішенні питання про її права і обов`язки. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Пунктом 4 ч. 3 ст 376ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, а оскаржуване рішення слід скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст. 141 ЦПК України). Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Як вбачається із матеріалів справи, за подання до суду апеляційної скарги ОСОБА_4 було сплачено судовий збір в розмірі 1 362 грн., який у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги підлягає до стягнення на її користь із позивачки ОСОБА_2 . Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 29 березня 2022 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_2 до Костопільської міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 грудня 2022 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Хилевич С. В. Майданік В. В.