Постанова 4801 № 128/1808/18

Справа № 128/1808/18 Провадження № 22-ц/801/980/2020 Категорія: 62 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І. А. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2020 рокуСправа № 128/1808/18м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Медвецького С.К. (суддя-доповідач), суддів: Оніщука В. В., Копаничук С. Г., за участю секретаря судового засідання Богацької О. М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Побережненська сільська рада Вінницького району Вінницької області, особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 128/1808/18 за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року, ухвалене у складі судді Ганкіної І. А. у залі суду, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Побережненської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається із земельної ділянки та житлового будинку в с. Кордишівка Вінницького району Вінницької області. Указувала на те, що вона є спадкоємцем першої черги за законом, однак у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася в нотаріальну контору для оформлення спадщини, оскільки певний час після відкриття спадщини хворіла. З урахуванням зазначеного, просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви нотаріусу для прийняття спадщини тривалістю три місяці. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 , терміном три місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили. Вирішено питання про судовий збір. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, передбачений статтею 1270 ЦК України, з поважних причин, унаслідок перебування її у період з 21 січня 2009 року до 28 січня 2009 року на лікуванні, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У березні 2020 року ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям Вінницького апеляційного суду від 02 квітня 2020 року справу передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Оніщук В. В., Рибчинський В. П. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2020 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року, відкрито апеляційне провадження у справі та роз?яснено іншим учасникам справи право для подання у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2020 року справу призначено до розгляду на 14 травня 2020 року у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розгляд справи, призначений на 14 травня 2020 року, відкладено на 04 червня 2020 року, про що повідомлено учасників справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 04 червня 2020 року, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату суду в частині заміни судді Рибчинського В. П., який входить до складу колегії суддів, у зв?язку з перебуванням його у відпустці, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Оніщук В. В., Копаничук С. Г. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що її не було залучено до участі у справі, а указаним рішенням вирішено питання про її права, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично прийняла мати померлого ОСОБА_4 , яка на момент відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем та була зареєстрована з нею за однією адресою. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка була її рідною сестрою, тому вона є спадкоємицею другої черги після її смерті. Рішенням Вінницького районного суду від 27 серпня 2018 року у справі № 128/1355/18, яке набрало законної сили, та яке є має преюдиційне значення для цієї справи, встановлено факт, що вона є рідною сестрою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2008 року по день її смерті постійно проживала з нею за однією адресою, визнано за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її сестри ОСОБА_4 , яка фактично прийняла спадщину після смерті свого сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельні ділянки площею 1,6029 га та 1,6030 га, що розташовані на території Побережненської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Також зазначає, що місцевий суд, задовольняючи позов, не вирішив питання про склад учасників судового процесу, внаслідок чого задовольнив позов, пред`явлений до сільської ради, яка є неналежним відповідачем за наявності інших спадкоємців. Вважає причини, на які позивач посилалась як на підставу для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини такими, що не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для неї на вчинення таких дій протягом встановленого законом строку. Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого апеляційним судом строку не надійшов. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 (а. с. 4 7). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно. З дубліката довідки № 31, виданої КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» м. Вінниці від 29 травня 2018 року слідує, що у період з 21 січня 2009 року до 28 січня 2009 року ОСОБА_1 хворіла (а. с. 8). Відповідно до листа Вінницької районної державної нотаріальної контори № 1780/01-16 від 31 серпня 2018 року за даними спадкового реєстру спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до нотаріальної контори та приватних нотаріусів по питанню відкриття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилась (а. с. 24). Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 27 серпня 2018 року у справі № 128/1355/18, яке набрало законної сили 24 вересня 2018 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала з 2008 року по день смерті з сестрою ОСОБА_4 за однією адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка фактично прийняла спадщину після смерті свого сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на таке майно: земельну ділянку площею 1,6029 га в межах згідно з планом, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Побережненської сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520685400:06:006:0070; земельну ділянку площею 1, 6030 га в межах згідно з планом, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Побережненської сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520685400:06:006:0069 (а. с. 61-63). На стадії апеляційного перегляду справи встановлено, що позивач змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_5 , що також у судовому засіданні підтвердив її представник адвокат Гуменюк В. А. Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає. Предметом позову у справі, яка переглядається, є визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом наведеної статті поважними причинами пропуску строку для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для надання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19). З аналізу цих норм права можна зробити висновок, що прийняття спадщини є особистісним правом особи, яке вона реалізує шляхом вчинення одностороннього правочину у виді звернення із відповідною заявою, який здійснюється за певних умов і тягне за собою певні юридичні наслідки. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. З матеріалів справи також слідує, що позивач не є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є також його мати ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після смерті якої прийняла ОСОБА_2 . Отже, ОСОБА_2 є належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Натомість клопотань про залучення ОСОБА_2 як співвідповідача позивач не заявляла. Пред?явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов?язком суду, який виконується під час розгляду справи. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку. При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд має враховувати тривалість пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справі, що переглядається, установлено, що з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач звернулась у липні 2018 року, тобто майже через 10 років після смерті батька. У абзаці шостому пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема, тривала хвороба спадкоємців. Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач указала на те, що у період з 21 січня 2009 року до 28 січня 2009 року хворіла, у підтвердження чого надала відповідну довідку закладу охорони здоров?я. Проте, колегія суддів вважає, що хвороба позивача тривалістю у вісім календарних днів протягом строку, встановленого законом для прийняття спадщини, не пов?язана з об`єктивними та істотними труднощами, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили їй вчасно реалізувати своє право на подання заяви про прийняття спадщини та не є об?єктивними перешкодами для здійснення такої дії. Також позивачем не надано доказів неможливості звернення її до нотаріальної контори у період з моменту відкриття спадщини та до 21 січня 2009 року, тобто до початку лікування. При цьому інших доказів поважності причин пропуску строку, встановленого законом для прийняття спадщини, позивачем не надано та судом не встановлено обставин, які б свідчили, що у неї існували причини, пов`язані з непереборними, істотними труднощами в прийнятті спадщини. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не перевірив, чи пов`язані зазначені позивачем у позовній заяві причини з об`єктивними та істотними труднощами, які унеможливили б звернення спадкоємця до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а тому дійшов передчасного висновку про задоволення позову. Вирішуючи спір, суд першої інстанції також не перевірив наявність обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Оскільки при вирішенні справи суд допустився порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, встановлених статтею 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Щодо судових витрат Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, стягненню з позивача на користь ОСОБА_2 підлягає сума судового збору в розмірі 1 057, 20 грн за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 задовольнити. Заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року скасувати й ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_6 до Побережненської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини відмовити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 1 057, 20 грн судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду. Головуючий С. К. Медвецький Судді: В. В. Оніщук С. Г. Копаничук