Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/29378/21

Справа № 127/29378/21 Провадження № 22-ц/801/2061/2022 Категорія: 70 Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю. В. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2022 рокуСправа № 127/29378/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: cудді-доповідача - Медвецького С. К., суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 127/29378/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2022 року, постановлену у складі судді Медяної Ю. В., встановив: Короткий зміст вимог У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Заява мотивована тим, що сторони проживали разом однією сім`єю. Під час спільного проживання у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з нею та повністю перебуває на її утриманні. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі ј частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання заяви про видачу судового наказу і до досягнення дитиною повноліття. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява подана з порушенням правил підсудності, оскільки отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване місце проживання (перебування) боржника. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення заяви про видачу судового наказу. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2022 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 листопада 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку апеляційного оскарження та витребувано матеріали справи з місцевого суду. 21 листопада 2022 року на виконання вимог ухвали заявниця подала заяву про усунення недоліків. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано боржнику строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2022 року справу призначено до розгляду на 08 грудня 2022 року в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо неможливості встановити місце проживання (перебування) боржника є передчасними та не відповідають обставинам справи. Указує, що при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу було зазначено адресу фактичного місця проживання боржника. Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив. Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги дійшов таких висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Статтею 162 ЦПК України встановлено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Частиною першою статті 28 ЦПК України встановлено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України указують на те, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачу надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (ч.16 ст.28 ЦПК України). Підсумовуючи наведене можна дійти висновку, що не виключаючи можливість звернення позивача до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), альтернативна підсудність встановлює можливість звертатися до іншого суду з відповідним позовом, тобто встановлює альтернативу можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів. При цьому суд не має права обмежувати вибір позивача (заявника) для розгляду справи у конкретному суді. Таким чином, позови (заяви) про стягнення аліментів можуть бути подані як за зареєстрованим місцем проживання (перебування) відповідача (боржника), так і за зареєстрованим місцем проживання (перебування) позивача (заявника) за вибором останнього. З інформації наданої Гніванською міською радою Вінницького району Вінницької області про реєстрацію місця проживання слідує, що в реєстрі територіальної громади інформація щодо ОСОБА_2 відсутня. Згідно з довідкою Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 83340 від 10 листопада 2021 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, ця справа територіально підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на це уваги не звернув, невірно застосував норми процесуального права, а тому дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу з підстав, передбачених ч. 9 ст. 165 ЦПК України. З наведеного слідує, що відмова заявниці у видачі судового наказу у справі без законних на те підстав є порушенням її конституційних прав в доступі до правосуддя, та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року в справі Шишков проти Росії). Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Неповинне бути занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року в справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»). Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2022 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий С. К. Медвецький судді: С. Г. Копаничук В. В. Оніщук