Постанова Закарпатський апеляційний суд № 306/1718/22

Справа № 306/1718/22 Провадження № 33/4806/894/22 ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А про повернення апеляційної скарги 08.12.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.11.2022. Цією постановою : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , непрацюючий, громадянин України, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 089422 від 16.09.2022 та постанови судді від 11.11.2022 вбачається, що 16.09.2022 о 23 год 05 хв громадянин ОСОБА_1 у м. Свалява по вул. Бистрянській, керував автомобілем марки Volkswagen Vento, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря № 182 від 16.09.2022, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На зазначену постанову, ОСОБА_1 28.11.2022 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови суду від 11.11.2022 шодо нього та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Одночасно ОСОБА_1 порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді від 11.11.2022. Клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді Жимевка Є. Б. мотивував тим, що розгляд справи проведено без його участі та його представника, незважаючи на те, що ним було подане клопотання про відкладення розгляду справи, а також те, що повний текст оскаржуваної постанови ним отримано 18.11.2022. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі яка її подала, з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, -2- його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ні ОСОБА_1 , ні його захисником-адвокатом Беллою Т. А. протягом встановленого законом часу на подання апеляційної скарги зазначена постанова у встановленому законом порядку не оскаржувалась, об`єктивними поважними причинами це не обумовлено і в апеляційній скарзі щодо наявності таких причин, дані відсутні. Оскільки норми КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, то такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (постанова ВСУ від 13.07.2016 у справі № 3-774гс16 так і судова практика Європейського Суду з прав людини. Тобто, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у вказаний принцип. В той же час, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести особа, яка заявила таке клопотання. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема постанови судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.11.2022, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на участь у розгляді справи щодо нього, судом першої інстанції було забезпечено, тобто він та його захисник були присутні при розгляді справи по суті. Цього ж дня було оголошено судове рішення, про що було достеменно відомо ОСОБА_1 та його захиснику-адвокату Беллі Т. А. Отже, початком строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови судді від 11.11.2022, є день її проголошення. Останнім днем для подачі апеляційної скарги на вказану постанову було 21.11.2022, однак, вона була подана 28.11.2022, тобто, поза межами строку, встановленого ст. 294 КУпАП. Оскільки ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про розгляд справи у Свалявському районному суді Закарпатської області, про що свідчать його заяви про відкладення розгляду справи (а. с. 9, 11), більш того, приймав участь у розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення, а також враховуючи вимоги ч. 2 ст. 294 КУпАП про те, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її постановлення, а не з дня отримання її копії, наведене ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження твердження про те, що розгляд справи проведено без його участі та його захисника, а також, що повний текст оскаржуваної постанови ним отримано 18.11.2022, як на причину пропуску строку на оскарження, є необґрунтованим, оскільки спростовується матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Враховуючи вище наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку неможна вважати поважними, тобто такими, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на подачу скарги, подати її своєчасно. Вирішуючи питання поновлення чи відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд також враховує прецедентну практику -3- Європейського Суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007). При цьому, апеляційний суд враховує, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції. З огляду на вищевикладене, а також оскільки ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не навів поважних причин для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови від 11.11.2022, апеляційний суд приходить до висновку, що в поновленні строку апеляційного оскарження останньому слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП. При прийнятті рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що пропущений строк є значним; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.11.2022 щодо ОСОБА_3 відмовити. Апеляційну скаргу та доданими до неї документами повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: