LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Закарпатський апеляційний суд306/1718/22

від 10.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 306/1718/22 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10.07.2023 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 11 листопада 2022 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 11 листопада 2022 рокувизнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 ( сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. Відповідно до постанови, - 16 вересня 2022 року о 23.05 год. громадянин ОСОБА_1 в м.Свалява по вулиці Бистрянській керував автомобілем марки Volkswagen Vento, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння, що підтверджується висновком лікаря №182 від16.09.2022 року, чим порушив п.2.9.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова незаконна та необґрунтована, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, - апелянт не брав участі у судовому засіданні, копію постанови отримав 18.11.2022 року. Вказує, що з 14.11.2022 по 25.11.2022 року знаходився на лікуванні. Просить поновити строк на апеляційне оскарження. В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник -адвокат Белла Т.А. не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду. Заяви про відкладення розгляду справи не надходили. Апеляційний суд бере до уваги те, що про судовий розгляд неодноразово відкладався. При цьому звертає увагу на те, що неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Белла Т.А., відповідно до ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. У цьому контексті суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, у якому зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження. Отже, будь-яких підстав, що унеможливлюють проведення судового розгляду за відсутності апелянта чи його представника, апеляційний суд не вбачає. Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у судовому засіданні участь не приймав, копію постанови отримав 18.11.2022 року, тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнаються поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 ст. 130 КУпАПпередбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР № 089422 від 16.09.2022 року, - 16 вересня 2022 року о 23.05 год. громадянин ОСОБА_1 в м.Свалява по вулиці Бистрянській керував автомобілем марки Volkswagen Vento, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного спяніння, що підтверджується висновком лікаря №182 від16.09.2022 року, чим порушив п.2.9.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Підписами у протоколі ОСОБА_1 засвідчив, що зі змістом документу ознайомлений. Висновком лікаря КНП «Свалявська МЛ» № 182 від 16.09.2023 року ОСОБА_2 щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння - 1,64 %. Підписом у висновку ОСОБА_1 засвідчив, що з результатом огляду ознайомлений. Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР № 5901995 підтверджується той факт, що за порушення вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Процедура огляду регламентована такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і конкретизують норми цієї статті, а саме: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція). Згідно з пунктом 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тому, на виконання вимог Інструкції та відповідно до Порядку, водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Про законність процедури складання протоколу та направлення ОСОБА_1 на медичний огляд з метою визначення стану алкогольного сп`яніння свідчать матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, щодо якого жодних скарг, заперечень чи зауважень ОСОБА_1 не надав, а також відеозапис, на якому чітко зафіксований момент ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу, його правами та безпосереднє його підписання. Відтак, апеляційний суд вважає, що факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння є доведеним, а отже у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення накладене судом на ОСОБА_1 відповідно до положень ч.2 ст.33 КУпАП, за змістом якої, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, не враховуються. Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та є безальтернативним. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 11 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»