Постанова 4851 № 520/23532/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2022 р. Справа № 520/23532/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 10.01.22 по справі № 520/23532/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання виконати певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, третя особа: Державна казначейська служба України, в якому просить суд визнати бездіяльність по виконанню судового рішення № 644/4767/20 згідно виконавчого листа № 644/4767/20 від 08.07.2021 протиправною, про що свідчить відповідь 04- 21/7001 від 03.XI.2021 року за підписом начальника служби Раїси Єремейчук із посиланням на ч.2 ст.6, підпункту 1 пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (зі змінами), бо вимоги позивачем виконанні у повному обсязі; зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області виконати вимоги ст. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників згідно постанові КМУ від 03.08.2011 року № 845 (зі змінами) щодо звернення до суду, який видав виконавчий лист, бо це не входить до обов`язків стягувача. Рішенням Харківського окружного адміністративного суд від 10.01.2022 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що, виходячи з обраного способу захисту, позовні вимоги повинні були розглядатися судом за правилами загального провадження із викликом сторін, як це гарантовано статтею 5 КАС України. Вважає, що суд першої інстанції обмежив його конституційні права щодо участі в судовому процесі із фіксуванням судового процесу технічними засобами, порушивши вимоги статті 192 КАС України. Стверджує, що посилання суду першої інстанції на правий куток заяви є безпідставними, бо ці посилання не відповідають вимогам ст. 5 Закону України "Про звернення громадян". Зазначає, що в рішенні законодавчо не обгрунтовані дії щодо Державної казначейської служби, яка є відповідачем по справі 644/4767/20, та не має права перекладати виконання рішення на будь-яку іншу структуру. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 22.06.2021 по справі №644/4767/20 виданий виконавчий лист від 22.07.2021 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. 18.08.2021 до Державної казначейської служби України надійшла заява ОСОБА_1 від 12.08.2021 разом з оригіналом вищезазначеного виконавчого листа. Казначейство, посилаючись на пункт 36 Порядку № 845, листом від 20.08.2021 №5-08-08/17393, направило до Головного управління заяву ОСОБА_1 та оригінал виконавчого листа, виданий 22.07.2021 Харківським апеляційним судом по справі №644/4767/20. Зазначений лист разом з документами надійшли до Головного управління 30.08.2021 та зареєстровані за №08-15782. Для здійснення заходів, передбачених п. 36-37 Порядку № 845 Головне управління 31.08.2021 направило лист № 04-19/5543 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, яким повідомило про надходження вищезазначених документів. Згідно з п.37 Порядку № 845 орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 36 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача. 29.09.2021 до Головного управління надійшла відповідь від Головного управління Національної поліції в Харківській області, з якої вбачається, що на даний час відсутні підстави для зупинення безспірного списання коштів або повернення виконавчого документу без виконання. Після закінчення строку, визначеного пунктом 37 Порядку № 845, Головне управління листом від 30.09.2021 №04-16-08/6230 надіслало рекомендованим поштовим відправленням до Казначейства оригінал виконавчого документа та оригінал заяви стягувана та додаткові документи, отримані від органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду, або стосуються відповідної справи. Окрім цього, Казначейство відповідно до підпункту 2 пункту 8 Порядку № 845 здійснило попередній розгляд документів та визначило необхідність отримання від стягувача відомостей щодо уточнення РНОКПП стягувача, щодо розбіжності вказаного РНОКПП в заяві та зазначеного у виконавчому листі по справі №644/4767/20. У заяві від 12.08.2021, наданій ОСОБА_1 , його РНОКПП зазначався двічі, при цьому, у правому верхньому куті заяви РНОКПП зазначений із 9 цифр, що співпадає з РНОКПП у виконавчому листі - 200587634. Також, у заяві від 12.08.2021 року зазначені реквізити для перерахування коштів, в яких зазначено РНОКПП - НОМЕР_1 . З огляду на викладене, Головне управління листом від 03.11.2021 №04-21/7001 запропонувало стягувачу ( ОСОБА_1 ) надати уточнену заяву, вказавши вірний РНОКПП та надати копію ідентифікаційного коду в разі наявності, відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 845, який передбачає право безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію. У зв`язку з тим, що відповіді від ОСОБА_1 , не було отримано в місячний строк, з урахуванням терміну поштового обігу, Головним управлінням був направлений лист № 04-19/7972 від 13.12.2021 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова для отримання відомостей щодо уточнення РНОКПП стягувача ОСОБА_1 . Вважаючи протиправною бездіяльність по виконанню судового рішення №644/4767/20 згідно виконавчого листа № 644/4767/20 від 08.07.2021 протиправною, про що свідчить відповідь 04-21/7001 від 03.12.2021 за підписом начальника служби Раїси Єремейчук із посиланням на ч.2 ст.6, підпункту 1 пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (зі змінами), бо вимоги позивачем виконанні у повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач та третя особа здійснили заходи, спрямовані на виконання заяви позивача про забезпеченню виконання рішення суду, згідно виконавчого листа, виданого 22.07.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 22.06.2021 по справі №644/4767/20, згідно встановленого Порядку № 845, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності або наявності протиправних дій відповідача. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження - сукупністю дій, визначених у цьому законі. Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство). Отже, при виконанні рішень суду, за якими боржником є держава, органи казначейства України є суб`єктами владних повноважень, на яких покладений обов`язок щодо належного та своєчасного виконання рішень суду з виплати грошових коштів. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (із змінами) (далі-Порядок). З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що в тих випадках, коли питання стосуються порядку виконання судового рішення, зокрема особою подається до органу Казначейської служби заява про виконання такого рішення відповідно до п. 6 Порядку № 845, то розгляд такої заяви повинен відбуватися за нормами Порядку №

845. Згідно п.1 Порядку виконання судових рішень, безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання. Відповідно до п. 6 вказаного Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету). До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо). Відповідно до пп. 1 п. 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження". Так, позивач в апеляійній скарзі зазначає, що вимога відповідача про необхідність внесення виправлень до виконавчого листа з підстав наявності помилки в написанні РОНКПП позивача є помилковим, оскільки у казначейства є всі необхідні відомості про нього, вказане не перешкоджає виконанню судового рішення, а дев`ять цифр не можуть бути перешкодою для виконання судового рішення, бо вони є, як установлюючи особу при зверненні, суть викладена у змісті заяви від 12.08.2021 з 10-тю цифрами. Втім колегія суддів не погоджується з такими доводами заявника, та звертає увагу на те, що помилки в зазначенні РНОКПП (9 цифр замість 10) містить не тільки заява до Казначейства, а й сам оригінал виконавчого листа. Отже, колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції про те, що наявність в судовому рішенні описок, особливо в частині неправильного зазначення рнокпп стягувача, суттєво ускладнює виконання судового рішення, адже перешкоджає ідентифікації особи стягувача у зіставленні з даними такої особи. При цьому, у випадку коли судом під час ухвалення рішення допущені описки в даних, що ідентифікують позивача, то такі недоліки мають бути усуненні в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом шляхом винесення ухвали про виправлення описки. Відповідно, вимога органу Казначейства про усунення такого недоліку виконавчого документа є правомірною та обгрунтована законною метою - ідентифікації особи стягувача. За таких обставин, колегія суддів уважає, що вимога відповідача про усунення вказаного вище недоліку шляхом надання уточненої заяву, вказавши вірний РНОКПП та надати копію ідентифікаційного коду в разі наявності є такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує прав позивача, та повністю кореспондує з приписами підпункту 3 пункту 5 Порядку № 845, якою передбачено право безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію. При цьому відповідач обрав шлях "найбільшого сприяння" до позивача, оскільки не повернув заяву, хоча теоретично має таке повноваження відповідно до пп. 1 п. 9 Порядку № 845 у випадку подання виконавчого документа, який не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", а лише запропонував ОСОБА_1 уточнити рнокпп стягувача. Крім того, для отримання інформації, якої не вистачає для виконання рішення суду, Головним управлінням був направлений лист №04-19/7972 від 13.12.2021 до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова для отримання відомостей щодо уточнення РНОКПП стягувача ОСОБА_1 . Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління здійснило заходи, спрямовані на виконання заяви позивача про забезпеченню виконання рішення суду, згідно виконавчого листа, виданого 22.07.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова на виконання постанови Харківського апеляційного суду від 22.06.2021 по справі №644/4767/20, відовідно до встановленого Порядку, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності або наявності протиправних дій відповідача. Суд, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне зауважити, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки останнім під час розгляду даної справи не зазначено, в чому саме полягає порушення його законних прав та інтересів, адже фактично позивач замість того, щоб надати копію ідентифікаційного номеру як додатковий документ на цілком обгрунтовану вимогу відповідача, ініціює судове провадження, результат якого жодним чином не впливає на час та чергу виконання рішення, враховуючи те, що виконання такого рішення залежить виключно від наявності на це в Державному бюджеті бюджетних асигнувань для погашення наявної заборгованості. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема, судом першої інстанції вирішено розглянути справу за правилами спрощеного провадження без виклику та повідомлення сторін, без урахування складності справи та її суспільного значення, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги п. 1 ч. 1 статті 263 КАС України щодо особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності правомірно розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що третя особа неправомірно передала заяву позивача на розгляд до відповідача, то колегія суддів керується приписами пункту 36 Порядку № 845, якими передбачено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. В контексті розгляду цієї справи та враховуючи виконання постанови Харківського апеляційного суду від 22.06.2021 по справі №644/4767/20, органом державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду, є Головне управління Національної поліції в Харківській області, отже належним органом Казначейства, до якого слід подавати заяву про виконання рішення, є відповідне територіальне Казначейство в Харківській області. Щодо доводів заявника апеляційної скарги про те, що ним виконано вимоги Закону України "Про звернення громадян" та подано належним чином оформлену заяву, то колегія суддів вказану обставину не заперечує, втім зазначає, що спір виник не з приводу того, що позивач подав неправильно оформлену заяву, а з приводу того, що в виконавчому листі зазначено неповний номер ідентифікаційного номеру, що з врахуванням зазначення в заяві про виконання виконавчого листа двох варіантів РНОКПП (як 9 цифр, так і 10), є підставою для вчинення додаткових дій з метою ідентифікації стягувача. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 по справі № 520/23532/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов