LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/26826/21

від 04.08.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 по справі № 520/26826/21 - залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2022 р. Справа № 520/26826/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків по справі № 520/26826/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати їй доплати за несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та сум індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017; - зобов`язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» нарахування та виплату їй доплату за несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р. відповідно до відпрацьованого нічного часу в об`ємі 1376 годин, а саме: за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 58 годин; січень 2016 року - 38 години, лютий 2016 року - 64 годин, березень 2016 року - 32 годин, квітень 2016 року - 42 години, травень 2016 року - 56 години, червень 2016 року - 62 години, липень 2016 року - 64 годин, серпень 2016 року - 64 години, вересень 2016 року - 64 годин, жовтень 2016 року - 34 години, листопад 2016 року - 38 годин, грудень 2016 року - 48 годин; січень 2017 року - 48 годин, лютий 2017 року - 42 годин, березень 2017 року - 40 годин, квітень 2017 року - 54 години, травень 2017 року - 64 годин, червень 2017 року - 40 годин, липень 2017 року - 64 годин, серпень 2017 року - 50 години, вересень 2017року -30 годин, жовтень 2017 року - 64 годин, листопад 2017 року - 48 годин, грудень 2017 року - 32 годин; січень 2018 року - 48 годин, лютий 2018 року - 40 годин. - зобов`язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017р. з компенсацією втрати частини доходу у вигляді доплати за несення служби у нічний час з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р. за період його невиплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати». - стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь її судові витрати на оплату правової допомоги адвоката за складання процесуальних документів в сумі 4000,00 (чотири тисячі грн. 00 коп.). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р. Зобов`язано Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» нарахування та виплату ОСОБА_1 доплату за несення ним службу у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018р. відповідно до відпрацьованого ним нічного часу в об`ємі 1376 годин, а саме: за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 58 годин; січень 2016 року - 38 години, лютий 2016 року - 64 годин, березень 2016 року - 32 годин, квітень 2016 року - 42 години, травень 2016 року - 56 години, червень 2016 року - 62 години, липень 2016 року - 64 годин, серпень 2016 року - 64 години, вересень 2016 року - 64 годин, жовтень 2016 року - 34 години, листопад 2016 року - 38 годин, грудень 2016 року - 48 годин; січень 2017 року - 48 годин, лютий 2017 року - 42 годин, березень 2017 року - 40 годин, квітень 2017 року - 54 години, травень 2017 року - 64 годин, червень 2017 року - 40 годин, липень 2017 року - 64 годин, серпень 2017 року - 50 години, вересень 2017року -30 годин, жовтень 2017 року - 64 годин, листопад 2017 року - 48 годин, грудень 2017 року - 32 годин; січень 2018 року - 48 годин, лютий 2018 року - 40 годин. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 сум індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017р. Зобов`язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017р. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. 00 коп. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції змінити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі № 520/26826/21, задовольнивши позовні вимоги про зобов`язання відповідача відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» здійснити нарахування позивачеві компенсації втрати частини його доходу у вигляді доплати за несення ним служби у нічний час з 07.11.2015 р. по 28.02.2018 р. за період його невиплати, та змінити рішення суду першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги про стягнення з відповідача судові витрати на оплату правової допомоги адвоката за складання процесуальних документів в сумі 4000,00 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Крім того, вважає, що судом першої інстанції суттєво знижено розмір компенсації судових витрат позивача на правову допомогу із 4000,00 грн. до 1000,00 грн. Судом першої інстанції не враховано, що в місті Харкові вартість лише однієї юридичної консультації на стадії досудового врегулювання спору може становити від 1000 до 2000 грн. без участі в судовому процесі. Також, зазначив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатись в ці правовідносини. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач з листопада 2015 року і по теперішній час перебуває на службі в управлінні патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції на посаді старшого інспектора. Відповідно до інформації щодо несення служби у нічний час позивачем, з якої судом встановлено, що позивачем було відпрацьовано в нічний час 1376 годин, а саме: за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 58 годин; січень 2016 року - 38 години, лютий 2016 року - 64 годин, березень 2016 року - 32 годин, квітень 2016 року - 42 години, травень 2016 року - 56 години, червень 2016 року - 62 години, липень 2016 року - 64 годин, серпень 2016 року - 64 години, вересень 2016 року - 64 годин, жовтень 2016 року - 34 години, листопад 2016 року - 38 годин, грудень 2016 року - 48 годин; січень 2017 року - 48 годин, лютий 2017 року - 42 годин, березень 2017 року - 40 годин, квітень 2017 року - 54 години, травень 2017 року - 64 годин, червень 2017 року - 40 годин, липень 2017 року - 64 годин, серпень 2017 року - 50 години, вересень 2017року -30 годин, жовтень 2017 року - 64 годин, листопад 2017 року - 48 годин, грудень 2017 року - 32 годин; січень 2018 року - 48 годин, лютий 2018 року - 40 годин (а.с.17). Відповідачем не заперечується невиплата позивачу доплати за несення нею служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та сум індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017. З метою стягнення у судовому порядку заборгованості з індексації грошового забезпечення та грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час, позивач звернувся до суду з позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності права у позивача на доплату за несення ним служби у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 та сум індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017. Відмовивши в задоволення позову в частині зобов`язання відповідача здійснити відповідно до Закону України Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати нарахування та виплати позивачеві компенсації втрати частини його доходу у вигляді доплати за несення ним служби у нічний час з 07.11.2015 р. по 28.02.2018 р. за період його невиплати, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки доплата за несення позивачем служби у нічний час та індексація грошового забезпечення за спірний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, тому вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату суми компенсації втраченої частини доходів є передчасною. Стягуючі на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції витрати, пов`язані з правничою допомогою у розмірі 1000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що ряд послуг, такі як консультація клієнта та аналіз судової практики є подібними діями представника позивача під час яких здійснюється формування позиції позивача при підготовці адміністративного позову щодо спірних правовідносин, аналізу судової практики, надання пояснень, тощо. Також, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому, вартість такої послуги, а саме, 4000,00 грн., в даному випадку є необґрунтованою та явно завищеною. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. У відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування позивачеві компенсації втрати частини його доходу у вигляді доплати за несення ним служби у нічний час з 07.11.2015 по 28.02.2018 за період його невиплати та в частині зменшення правничої допомоги, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову. Стосовно позовних вимог про зобов`язання Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати нарахування та виплати позивачеві компенсації втрати частини його доходу у вигляді доплати за несення ним служби у нічний час з 07.11.2015 по 28.02.2018 за період його невиплати, колегія суддів зазначає наступне. У відповідності до ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" 19 жовтня 2000 року N 2050-III (далі по тексту - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок), №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Згідно з п.3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення). Відповідно до п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Тобто, компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п.3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців. Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу. Отже, нарахування та виплата суми доплати за несення служби у нічний час, а також індексації грошового забезпечення ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини доходу, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми доплати за несення служби у нічний час, а також індексації грошового забезпечення, а тому вимоги позивача про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити йому компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення та доплати за службу у нічний час є передчасними та такими, що заявлені на майбутнє. Наведене узгоджується із правовими висновкоми Верховного Суду, викладених в постановах від 10.07.2018 р. у справі №404/6317/16-а, від 25.10.2018 р. у справі №420/1410/17, від 10.02.2020 р. у справі №134/87/16-а, від 23.12.2020 року у справі №807/1525/16, від 04.03.2021 року у справі №520/34/17, від 01.04.2021 року у справі №120/4555/18-а. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що позовна вимога про нарахування і виплату позивачу компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення та доплати за службу у нічний час є передчасна, а тому не підлягає задоволенню. Стосовно позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп., колегія суддів зазначає наступне. Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України). З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. З матеріалів справи встановлено, що позивачем було укладено договір про надання правової допомоги від 08.10.2021 р. б/н з адвокатським об`єднанням Косе, Гончар та партнери (а.с.18). Згідно до акту надання послуг професійної правничої допомоги від 18.11.2021, розмір правової допомоги складає 4000,00 грн., а саме: 500,00 грн. первинна консультація клієнта (1 год.), 500, 00 грн. - підготовка подання адвокатського запиту (1 год.), 1000,00 грн. - аналіз судової практики та 2000,00 грн. підготовка та подача адміністративного позову (4 год.) (а.с.19). Копією квитанції № 0.0.2361833499.1 від 01.12.2021 підтверджено перерахування 4000,00 грн. позивачем на користь адвокатського об`єднання Косе, Гончар та партнери (а.с.20). Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії. Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З матеріалів справи встановлено, що відповідачем у відзиві на адміністративний позов висловлені заперечення стосовно суми заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування вказаних заперечень відповідач зазначив, що дана справа відноситься до категорії справ незначної складності. Крім того, вказана адміністративна справа є типовою зі сформованою однозначною правовою позицією судів щодо вирішення подібних спорів, та не потребує докладання значних зусиль адвоката для формування правової позиції. Судова практика з заявлених до вирішення питань також є сформованою. У відповідності до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Колегія суддів зазначає, що позов ОСОБА_1 був задоволено частково, а тому суд першої інстанції, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов правильного висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції витрати, пов`язані з правничою допомогою у розмірі 1000,00 грн. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі № 520/26826/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 по справі № 520/26826/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»