Постанова Тернопільський апеляційний суд № 604/910/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 604/910/21Головуючий у 1-й інстанції Сидорак Г.Б. Провадження № 33/817/543/22 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 грудня 2022 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2022 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок. Згідно постанови, відповідно до матеріалів справи, 21 серпня 2021 року, о 19 год 00 хв, на а/д Т-2010 смт Підволочиськ, 40 км, водій ОСОБА_1 керував т/з Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» 6810 та проходження такого огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Дії кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження скасувати постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2022 року та закрити провадження у справі. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції 10 серпня 2022 року розглянув справу за його відсутності та відсутності захисника, хоча до суду подавалися клопотання про відкладення розгляду справи, чим позбавив можливості реалізувати в суді свої права передбачені ст.268 КУпАП. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2022 року складений з порушенням. Вказує на те, що відеозапис, яким фіксувалось правопорушення, не є безперервним та зроблений на невідомий пристрій, який жодним чином не проходив повірку чи будь-яку сертифікацію, а тому не може бути використаний як доказ у справі. ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що не здійснював керування автомобілем. Апелянт зазначає, що письмові покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заповнені після оформлення адмінматеріалів, останні пояснень не надавали та ними не підписано жодних документів. Вказує на те, що в порушення Постанови КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 серпня 2021 року, відсутній підпис особи, яка мала доставити особу на такий огляд, хоча дані і прізвище працівника поліції записані. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився і заявив клопотання, в якому підтримав вимоги своєї апеляційної скаргу, просив її розглянути у його відсутності, оскаржену постанову скасувати, а справу відносно нього закрити. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Підволочиського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2022 року, то воно підлягає поновленню, виходячи з наступного. Так, згідно з постановою судді, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута без його участі. Як вбачається з матеріалів справи, апелянту копію постанови судом першої інстанції надіслано 10 серпня 2022 року, проте дану постанову ОСОБА_1 не отримав, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому повідомленні. З матеріалів справи вбачається, що про винесену постанову ОСОБА_1 дізнався 26 вересня 2022 року, а апеляційну скаргу подав 29 вересня 2022 року. З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин. Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №162209 від 21 серпня 2021 року; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 21 серпня 2021 року; письмових поясненнях свідка ОСОБА_2 від 21 серпня 2021 року; письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 від 21 серпня 2021 року; розписці ОСОБА_4 ; диску відеозапису поліцейських СРПП ВП №5 (смт. Підволочиськ) в Тернопільській області. Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції 10 серпня 2022 року розглянувши справу за його відсутності та відсутності захисника, позбавив можливості реалізувати в суді свої права передбачені ст.268 КУпАП суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було відомо про день, час та місце слухання справи, розгляд якої неодноразово відкладався за ініціативи ОСОБА_1 та його захисника зокрема: 07.10.2021 року, 04.11.2021 року, 10.12.2021 року, 02.02.2022 року, 03.03.2022 року, 25.03.2022 року, 28.04.2022 року, 25.05.2022 року, 03.06.2022 року, 21.06.2022 року та 30.06.2022 року. Враховуючи наведене доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 мав реальний намір взяти участь в судовому розгляді і суд безпідставно розглянув справу 10 серпня 2022 року у його відсутності є безпідставними. Крім того, неможливість реалізувати процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, була усунута під час апеляційного розгляду, під час якого ОСОБА_1 було забезпечено можливість надати суду особисті пояснення по суті справи, заявити клопотання і подати докази. Однак, в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 також не з`явився, а подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, зокрема відомостями зазначеними у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №162209 від 21 серпня 2021 року; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленні на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 21 серпня 2021 року; відеозаписах поліцейських СРПП ВП №5 (смт. Підволочиськ) в Тернопільській області з яких вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив той факт, що він керував транспортним засобом, адже зупинили його через непристебнутий пасок безпеки (файл VID-20210826-WA0009.mp4 період запису з 01:40 хв. по 01:50 хв.). Крім наведеного, твердження апелянта про те, що він 21 серпня 2021 року не керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , спростовуються копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ №528150 від 21.08.2021 року, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.122 та ст.125 КУпАП зокрема за те, що він 21 серпня 2021 року о 19 год. 00 хв. керував т/з Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , не пристебнутий ременем безпеки і перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки. Вказана постанова ОСОБА_1 підписана без зауважень. Відомостей про її скасування в апеляційній скарзі не вказано і в ході апеляційного розгляду не надано, отже на даний час вона не скасована і набрала законної сили. Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє безперервне відео, не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовує факту вчинення ним цього правопорушення. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, яким фіксувалось правопорушення зроблений на невідомий пристрій, який не проходив повірку чи будь-яку сертифікацію, а тому не може бути використаний як доказ у справі є безпідставними, оскільки наведені ним міркування з цього приводу носять суб`єктивний характер і не підтверджені доказами, які би з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність зафіксованих відеозаписом обставин. Окрім цього, слід зазначити, що при дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформляли адміністративний матеріал, не встановлено. Вказаним відеозаписом зафіксовано як факт здійснення пропозиції працівниками поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також проїхати у медичний заклад, так і факт відмови останнього від проходження такого огляду. Запис здійснений на підставі п.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Твердження апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, так як він складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП є безпідставними, оскільки зі змісту вказаного протоколу, а також доповнення до фабули вищевказаного протоколу слідує, що в ньому вказані дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища свідків; відмітка про надання письмових пояснень особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №162209 від 21 серпня 2021 року, який був складений стосовно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Надуманими є доводи апеляційної скарги про те, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заповнені після оформлення адмінматеріалів, останні пояснень не надавали та ними не підписано жодних документів, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема як вбачається із письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останні надавали відповідні пояснення, достовірність яких підтвердили власним підписом. Письмові пояснення свідків є послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі, підстав не довіряти яким апеляційний суд не має. Крім того, пояснення свідків підтверджують не факт керування транспортним засобом, а факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Інші доводи апеляційної скарги, в тому числі про те, що в порушення Постанови КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 серпня 2021 року відсутній підпис особи, яка мала доставити особу на такий огляд, хоча дані і прізвище працівника поліції записані, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 , а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт. Враховуючи наведені обставини в їх сукупності апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскарженої постанови суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2022 року відносно нього без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя