Постанова 4817 № 607/21590/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/21590/21Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П. Провадження № 33/817/349/22 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ст.124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 липня 2022 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2022 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні в дохід держави. Згідно постанови 20 листопада 2021 року о 11 год. 10 хв. в м. Тернопіль, по вул. Лепкого, 10, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes Benz E240» державний номерний знак « НОМЕР_1 », в порушення п.п. 2.3б, 16.12 ПДР України, на перехресті рівнозначних доріг був зобов`язаний надати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, не надав переваги в русі транспортному засобу «Audi A4» державний номерний знак « НОМЕР_2 », який наближався з правого боку та допустив з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2022 року скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що неповідомлення його у спосіб передбачений законом про дату і місце розгляду справи є істотним порушенням його прав гарантованих як Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, так і КУпАП. Вважає, що текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Зазначає, що ним в суді першої інстанції заявлялося клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи однак, суд безпідставно відмовив у задоволенні даного клопотання. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника адвоката Аламбець Н.М., які просили задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, а також думку потерпілого ОСОБА_2 і його представника адвоката Яхвана В.М., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2022 року, то воно підлягає поновленню, виходячи з наступного. Так, згідно з постановою судді, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута без його участі. Як вбачається з матеріалів справи, апелянту копію постанови судом першої інстанції надіслано 04 березня 2022 року, проте дану постанову ОСОБА_1 не отримав, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому повідомленні. З матеріалів справи вбачається, що копію постанови ОСОБА_1 отримав 08 червня 2022 року, а апеляційну скаргу подав 17 червня 2022 року. З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин. Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху і вчиненні адміністративного правопорушення. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, а висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення ґрунтуються на наявних у справі доказах. Так, судом вірно враховані дані які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №258466 від 20 листопада 2021 року; схемі місця ДТП, яка сталася 20 листопада 2021 року о 11 год. 10 хв. в м. Тернопіль, по вул. Лепкого, 10, згідно якої слідів гальмування на місці ДТП не було виявлено, а автомобіль ОСОБА_1 був розташований передніми колесами на відстані 1,2м від лівого краю і на відстані 9 м від правого краю проїжджої частини, тобто виїхав на смугу зустрічного руху; письмових поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 20 листопада 2021 року; а також показань допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який вказав, що рухався зі швидкістю 5-10 км/год і автомобіль під керуванням ОСОБА_1 в`їхав у його авто на великій швидкості. Дані вказаних доказів у їх сукупності беззаперечно підтверджують, що ОСОБА_1 , здійснюючи своїм автомобілем маневр повороту праворуч на перехресті, виїхав на смугу зустрічного руху і не надав дорогу транспортному засобу «Audi A4», який наближався з правого боку, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх механічного пошкодження. Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Твердження апелянта про те, що повідомлення його про дату і місце розгляду справи за допомогою SMS-повідомлення, а не судової повістки, є істотним порушенням його права на захист та гарантованих Конвенцією прав і основоположних свобод людини, суд апеляційної інстанції оцінює критично з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що в судове засідання, яке призначалось судом першої інстанції на 15 лютого 2022 року ОСОБА_1 не з`явився. На адресу за місцем його проживання, яка зазначена також і в апеляційній скарзі, суд першої інстанції направляв судову повістку (а.с.45), однак вона була повернута до суду без вручення з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», що вказує на те, що ОСОБА_1 не з`явився у поштове відділення для її отримання. 15 лютого 2022 року секретарем судового засідання складена довідка-телефонограма (а.с.39) про те, що про дату та час судового засідання, призначеного на 17 лютого 2022 року о 12 год. 30 хв. не вдалось повідомити ОСОБА_1 та його адвоката Аламбець Н.М., оскільки абоненти не відповідали на дзвінки. Разом з цим, ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання, призначене на 17 лютого 2022 року направленням SMS повідомленням (а.с.40), яке він отримав 16 лютого 2022 року, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує факт отримання ним SMS повідомлення про час і місце розгляду справи, а саме на 17 лютого 2022 року. Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дотримався вимог закону і вжив усіх заходів для належного повідомлення особи про час та місце розгляду справи. В апеляційній скарзі та в ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 не повідомив жодних обставин, які перешкоджали йому з`явитися в судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, про час і місце розгляду якої йому було відомо. Його доводи по суті зводяться лише до незгоди з формою такого повідомлення. За таких обставин доводи апелянта про порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є безпідставними, оскільки гарантоване вказаною статтею право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"). Крім того, Cуд вказав, що сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». Також, Суд наголосив, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Окрім того, доводи про недотримання судом форми повідомлення про час і місце судового розгляду не можуть бути підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, як про це порушується питання в апеляційній скарзі, оскільки вони не визначені такими у ст.247 КУпАП. Можливість реалізувати усі процесуальні права, передбачені ст.ст.268,271 КУпАП, в тому числі подати нові докази і викласти свої доводи щодо суті правопорушення, була забезпечена ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду для забезпечення всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи. Не є підставою для скасування оскарженої постанови і доводи апелянта про те, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні заявленого ним клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, оскільки як видно зі змісту постанови суд першої інстанції розглянув дане клопотання і прийшов до висновку про відсутність потреби у залученні експерта, так як під час огляду місця ДТП не було зафіксовано слідової інформації, яка би дозволяла визначити швидкість транспортних засобів перед зіткненням (сліди гальмування - відсутні). Не долучено до матеріалів справи і відеозапису. Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки правильними, оскільки у схемі наслідків ДТП та інших матеріалах справи не зафіксовано будь-якої слідової інформації, яка могла би бути предметом експертного дослідження з метою перевірки пояснень учасників ДТП про швидкість руху їх автомобілів. Крім того, зібрані в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують винуватість ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, оскільки для запобігання настанню дорожньо-транспортної пригоди останньому було достатньо дотримуватися вимог п.п. 2.3б, 16.12 ПДР України, а саме на перехресті рівнозначних доріг дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч і бути при цьому уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну. Крім того, як вбачається зі змісту клопотання сторони захисту про призначення експертизи та апеляційної скарги, доводи про необхідність призначення автотехнічної експертизи обґрунтовується тим, що для правильної оцінки дій водіїв на відповідність Правилам дорожнього руху необхідні спеціальні знання в галузі автотехніки. При цьому, ні подане в суді першої інстанції клопотання сторони захисту, ні апеляційна скарга не містять відомостей про вихідні дані та конкретні обставини, які можуть бути предметом експертного дослідження. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відхилив дане клопотання як безпідставне і розглянув справу на підставі наявних доказів, прийшовши до правильного висновку, що ними підтверджується недотримання водієм ОСОБА_1 п.2.3.б, 16.12 Правил дорожнього руху. Доводи апелянта, що причиною ДТП також є дії інших водіїв (на перехресті були припарковані автомобілі, які закривали йому огляд дороги в напрямку руху) не спростовують правильності висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 , який здійснюючи поворот з виїздом на смугу зустрічного руху зобов`язаний був переконатися у безпечності такого маневру. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2022 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя