Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/5782/22

Справа № 991/5782/22 Провадження 1-кс/991/5803/22 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 28 листопада 2022 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5, за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6, заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, ВСТАНОВИВ: 24.11.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_5 1.Зміст поданої скарги У своїй скарзі ОСОБА_1 вказує, що 10.11.2022 ним було скеровано заяву № VYH-20221110-01-02 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 364-1, 365-2 КК України, щодо коштів українських банків із використанням кореспондентських рахунків, відкритих в «Meinl Bank Aktingeselschaft», Головою НАБУ ОСОБА_2 , заступником Голови НАБУ ОСОБА_3 , директорами-розпорядниками ФГВФО, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_4 , начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, Головою Державної служби фінансового моніторингу України, якими, внаслідок зловживання владою або службовим становищем всупереч інтересам служби, завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересах окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб - вкладників та кредиторів банку, сприяли легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Водночас, уповноваженою особою НАБУ не вчинено належного процесуального реагування на подану ним заяву у порядку, передбаченому ст. 214 КПК України - відповідні відомості до ЄРДР не внесені , йому не надано пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого та витяг із ЄРДР. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просить зобов`язати уповноважених осіб НАБУ розглянути його заяву у порядку ст. 214 КПК України, надати пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого та витяг із ЄРДР. 2.Позиція учасників судового засідання У судовому засіданні заявник у повному обсязі підтримав доводи поданої скарги і просив її задовольнити. Представник НАБУ в судове засідання не з`явився, однак до його початку надіслав письмові пояснення, у яких просив відмовити у задоволені поданої скарги та розглянути її за його відсутності. В обґрунтування своїх пояснень представник НАБУ зазначив, що подану ОСОБА_1 заяву було приєднано до матеріалів справи відповідно до ст. 8 ЗУ «Про звернення громадян». При цьому, у поясненнях зауважується, що порушені у заяві питання вже були предметом неодноразового розгляду у НАБУ, про результати якого автор інформувався листами від 04.10.2021, 13.10.2021, а також від 25.11.2021. Також представник НАБУ відзначає, що питання, порушенні у скарзі ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей до ЄРДР за ідентичними фактами, також були предметом неодноразового розгляду слідчими суддями ВАКС та АП ВАКС і наразі так само аналогічні скарги знаходяться на розгляді інших слідчих суддів ВАКС. У зв`язку з цим, представник НАБУ вважає, що будь-яка бездіяльність з боку службових осіб НАБУ відсутня, а тому у задоволенні скарги просив відмовити повністю. Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги. 3.Мотиви та оцінка слідчого судді Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невиконанні положень ст. 214 КПК України, а саме - у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання відповідної заяви чи повідомлення про його вчинення. Водночас, слідчий суддя відзначає, що правові норми завжди мають мету, для досягнення якої власне і створюються. Норми права мають застосовуватися, у тому числі і тлумачитися, із врахуванням такої мети, тобто із врахуванням того результату, який за задумом законодавця повинен досягатися внаслідок реалізації такої норми. Відповідно і будь-яке передбачене законом право, в т.ч. на оскарження бездіяльності слідчого, не може використовуватись усупереч його призначенню, тобто реалізація такого права повинна відбуватися з метою, яка за своєю суттю є легітимною. Метою вказаної статті, яка надає право звертатись зі скаргою на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, є забезпечення судового контролю над початком досудового розслідування за кожною подією ймовірного вчинення злочину, про яку особа (потерпілий чи заявник) повідомила уповноваженого суб`єкта, але останній допустив бездіяльність щодо початку досудового розслідування за цими обставинами. Зазначена мета є досягнутою, зокрема, в разі постановлення за скаргою особи ухвали про зобов`язання уповноваженого суб`єкта внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою особи. Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Водночас, як вбачається із встановлених судом обставин, скаржник використовує інструменти судового захисту прав учасників кримінального провадження із тим, щоб ініціювати чергове кримінальне провадження в НАБ України за тими ж самими фактами, у той час як КПК України не передбачає багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення. Як встановлено, слідчі судді ВАКС неодноразово здійснювали судовий контроль за дотриманням прав ОСОБА_1 за його скаргами на бездіяльність НАБУ та САП щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення за його аналогічними заявами. Тобто, наведені ним у поданій до НАБУ заяві від 10.11.2022 обставини вже були предметом досудового розслідування у ряді кримінальних проваджень, розпочатих НАБУ та САП на виконання ухвал слідчих суддів ВАКС за відповідними заявами, що підтверджується як долученими представником НАБУ відомостями, доводами скарги і не заперечується самим скаржником. Слідчий суддя вимушений констатувати, що зазначені дії скаржника свідчать про наявність в них ознак зловживання процесуальними правами. Так, під зловживанням правом, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, слід розуміти випадки, коли заявник неодноразово подає до суду сутяжницькі та явно необґрунтовані заяви, аналогічні заяві, яку він подав раніше і яку вже було визнано неприйнятною (рішення у справах «М. проти Сполученого Королівства» та «Філіс проти Греції»), що є неприпустимим при судовому розгляді, оскільки в такому разі уся процедура судового розгляду є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, що відмінна від захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такі зловживання є сутяжницькими, а скарги - завідомо безпідставними (явно необґрунтованими), що мають штучний характер. З наведених мотивів, враховуючи мету норми, передбаченої п.1 ч. 1 ст. 303 КПК та завдання кримінального провадження, в разі наявності судового рішення про зобов`язання внести до ЄРДР відомості про певне кримінальне правопорушення за заявою особи, то наступні скарги цієї особи з приводу бездіяльності уповноваженого суб`єкта за заявою щодо того ж самого кримінального правопорушення не можуть бути предметом повторного судового розгляду. Багаторазове подання до слідчого судді скарг особою, права якої вже захищені судом, може свідчити про зловживання нею правом на подання скарги. Хоч кримінальним процесуальним законом і не передбачено процесуального механізму реагування на зловживання правом, такий механізм закріплено нормами, що регулюють питання повторно заявлених відводів (суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (ч. 4 ст. 81 КПК України), який, на думку слідчого судді, є релевантним до ситуації правозастосування під час розгляду цієї скарги. З огляду на викладене, оскільки подана ОСОБА_1 скарга має ознаки зловживання процесуальними правами, а його дії слідчий суддя вважає «сутяжницькими», а також враховуючи те, що він використовує інструменти судового захисту прав учасників кримінального провадження з метою ініціювання чергового кримінального провадження за тими ж самими фактами, то його скарга підлягає залишенню без розгляду. Керуючись статтями 2, 8, 9, 21, 214, 303, 304, 306, 307, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ: 1.Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення - залишити без розгляду. 2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії. 3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_5