Ухвала КЦС ВС № 372/721/19

Ухвала 22 листопада 2022 року місто Київ справа № 372/721/19 провадження № 61-10560ск22 Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності, ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області у лютому 2019 року звернувся до суду з позовом до Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_1 , у якому просив: - визнати недійсним рішення VІI сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 08 серпня 2017 року № 40.7-VІІ «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 »; - скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 05 вересня 2017 року, індексний номер 36904477, ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0, 1630 га, з кадастровим номером 3223185601:01:008:0038, що розташована у с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням від 01 грудня 2021 року Обухівський районний суд Київської області відмовив у задоволенні позову прокурора. Постановою від 21 вересня 2022 року Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури, рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 грудня 2021 року змінив, виклав його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. І. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Заступник керівника Київської обласної прокуратури 24 жовтня 2022 року з використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Ухвалою від 02 листопада 2022 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для усунення її недоліків. Заступник керівника Київської обласної прокуратури 17 листопада 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додав докази сплати судового збору у розмірі 7 684, 00 грн, а також докази на підтвердження його повноважень на підписання касаційної скарги у справі № 372/721/19. Визначення заявником підстав касаційного оскарження Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом. Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що у касаційній скарзі заявник визначив підстави касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України. Заявник, наполягаючи на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження судових рішень визначив те, що: - (1) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц та у справі № 469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 911/2258/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16, відповідно до яких вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України; - (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 916/749/17, від 25 вересня 2020 року у справі № 921/341/19, щодо наявності повноважень у прокурора на представництво інтересів територіальної громади під час розгляду цієї справи; - (3) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 922/443/20, у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, щодо обрання ефективного способу захисту порушеного права; - (4) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, відповідно до яких спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право стосовно тієї самої земельної ділянки; - (5) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року у справі № 320/9663/15-а, від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17, у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 363/406/15-а, від 13 грудня 2019 року у справі № 495/463/16-а, від 13 травня 2020 року у справі № 300/906/19, щодо застосування правил статті 19 Конституції України, частини дванадцятої статті 46, частини другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»; - (6) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 15 травня 2018 року у справі № 809/739/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 126/1373/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 756/5081/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 554/9719/18, від 03 липня 2019 року у справі № 756/5080/14-ц, згідно з якими позовні вимоги фізичної особи про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, що порушує право особи як члена територіальної громади, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства; - (7) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, щодо визначення поняття державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначені ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги. ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Оскільки вимоги ухвали Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження. Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі. Витребувати із Обухівського районного суду Київської області цивільну справу № 372/721/19 за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак