Постанова Житомирський апеляційний суд № 295/13131/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/13131/21 Головуючий у 1-й інст. Воробйова Т. А. Категорія 39 Доповідач Борисюк Р. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Борисюка Р.М., суддів Галацевич О.М., Григорусь Н.Й., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у м. Житомирі цивільну справу №295/13131/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 травня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Воробйової Т.А. у м. Житомирі, в с т а н о в и в : У жовтні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось з даним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 04.10.2017 станом на 19.09.2021 у сумі 176667 грн. 86 коп., яка складається з 166767 грн. 85 коп. заборгованості за тілом кредиту і 9900 грн. 01 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та вирішити питання судових витрат. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.10.2017 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-Заяву б/н. Відповідач при підписанні заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та «Тарифами Банку" складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис його підпис у заяві. Заявою відповідач підтверджує той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПриватБанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок увигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому був збільшений до 200 000 грн. Умови договору відповідач не виконував належним чином, щомісячно кредит не погашав, таким чином станом на 19 вересня 2021 року утворилась заборгованість в сумі 176667 грн. 86 коп. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування усіх обставин справи, належної оцінки доказів, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Банк вказує на те, що ОСОБА_1 підписавши 04.10.2017 Анкету-заяву, своїм підписом підтвердив факт отримання ним грошових коштів та погодився з розміром відсотків за користування позиченими коштами. Крім того, відповідач користувався карткою, повертаючи кредит та сплачуючи відсотки, що підтверджує факт наявності між ним та позивачем кредитних правовідносин. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14.07.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та призначено до розгляду. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно змісту позовної заяви 04.10.2017 ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг у «ПриватБанку» підписав Анкету-Заяву, згідно якої отримав кредит у розмірі 200 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.16). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та Банком Договір, про що свідчить його підпис в Анкеті-Заяві (а.с.16). Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг відповідач зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідно п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язаний у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту, оплати винагороди банку). Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору. Овердрафт короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування. Відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання за договором, за яким в результаті цього виникла заборгованість в розмірі 176667 грн. 86 коп., яка згідно наявного в справі розрахунку складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 166767 грн. 85 коп., та 9900 грн. 01 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності факту досягнення між сторонами згоди щодо укладення договору конкретного виду, а також щодо істотних його умов, викладених в Умовах та Правилах надання банківських послуг, та недоведеності факту надання кредиту на підставі Анкети-Заяви від 04.10.2017. Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в зв`язку з відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів про нараховану позивачем суму заборгованості за кредитним договором, а також у зв`язку з відсутністю доказів отримання відповідачем кредитних коштів. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону. Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд першої інстанції обґрунтовано врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19). Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зі змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 04.10.2017, станом на 19.09.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 176 667,86 грн., з чого: заборгованість за тілом кредиту в сумі 166 767,85 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 9900,01 грн. (а.с.6-13). Позивач стверджує, що підписаною заявою від 04.10.2017 підтверджується той факт, що відповідач був повністю проінформований про умови кредитування в Приватбанку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. У позові вказано, що ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 200 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та щодо встановлення та зміни кредитного ліміту позивач керувався п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду на прийняття будь якого кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами Банку, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, згідно п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, згідно п.2.1.1.12.2.1. Умов та правил надання банківських послуг клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відповідно до п. 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг, договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору. На підтвердження обставин позову позивач посилається, зокрема, на довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки; довідку про видані картки; виписку по рахунку. Суд першої інстанції правильно звернув увагу на ту обставину, що Анкету-заяву відповідачем було підписано 04 жовтня 2017 року. У той же час долучені довідки та виписки по рахунку свідчать про початок користування кредитними коштами 28.03.2017, а паспорт споживчого кредиту із умовами кредитування та інформацією щодо реальної річної процентної ставки та вартості кредиту ОСОБА_1 підписав взагалі лише 01 листопада 2018 року. Таким чином, із матеріалів справи незрозуміло зі змістом якого Витягу із Умов та правил надання банківських послуг ознайомився відповідач і відповідно погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях закону і фактичних обставинах справи та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Таким чином, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення зі ОСОБА_1 166767,85 грн. простроченого тіла кредиту і 9900,01 грн. прострочених відсотків пред`явлені з підстав, що не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, та ці вимоги банку не були належним чином обґрунтованими і доведеними. Положеннями ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, колегія суддів доходить висновку, що оскаржене рішення суду є законним та обґрунтованим і відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. У зв`язку із тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 травня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді