Постанова 4854 № 420/9340/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9340/22 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Димерлія О.О. суддів Крусяна А.В. , Танасогло Т.М. за участю секретаря Мунтян С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року у справі № 420/9340/22 за позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та скасування наказу У С Т А Н О В И В: 06 липня 2022 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просила: - визнати протиправними дії Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) у формуванні подання щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни (свідоцтво від 24.09.2009 року № 7760); - визнати протиправним та скасувати наказ №180/13.1-03 від 01 липня 2022 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С.». В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (м. Одеса) подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є протиправним, оскільки перевірка організації діяльності приватного нотаріуса у порядку визначеному чинним законодавством не проводилась, докази проведення такої перевірки відсутні. На думку позивачки, відповідачем за відсутності доказів про вчинення приватним нотаріусом порушень, передбачених підпунктів «и» та «і» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» безпідставно внесено подання про анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю. За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 22 вересня 2022 року прийнято рішення, яким позовні вимоги приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни задоволено повністю. Визнано протиправними дії Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) у формуванні подання щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни (свідоцтво від 24.09.2009 року № 7760). Визнано протиправним та скасовано наказ №180/13.1-03 від 01 липня 2022 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С.». Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни судові витрати в розмірі 4962 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн. Ухвалюючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно внесено на розгляд до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Судом попередньої інстанції зазначено про те, що факти викладені у вказаному поданні, належним чином не перевірено відповідачем, як і не з`ясовано наявності підстав, визначених підпунктами «и» та «і» пункту 2 ч.1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат». Окрім цього, суд зауважив про відсутність судових рішень, якими установлено порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 законодавства чи правил професійної етики та фактів завдання позивачкою шкоди. Оскільки наказ «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С.» було прийнято на підставі вищезазначеного подання, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції шляхом витребування від приватного нотаріуса необхідних документів, відомостей та письмових пояснень, які стосуються фактів, викладених у таких зверненнях. Судом першої інстанції не взято до уваги, що у відповідності до вимог ч.1 ст. 33 Закону України «Про нотаріат», Міністерство юстиції, його територіальні органи мають право на проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. У свою чергу, подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є висновком контролюючого органу про наявність підстав, передбачених ст. 12 Закону України «Про нотаріат», для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, який вноситься уповноваженому органу для розгляду і прийняття за його наслідками відповідного рішення. Скаржник наголошує, що внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та прийняття наказу про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності є повноваженнями Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса). Крім того, скаржник звертає увагу на порушення, допущені приватним нотаріусом Омаровою В.С. під час вчинення нею нотаріальних дій та уважає наведені порушення такими, що завдають або можуть завдати шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам. У зв`язку з чим скаржник уважає, що дії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є правомірними, оскільки допущені позивачем порушення при вчиненні нотаріальних дій у своїй сукупності є достатніми для внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпунктів «и», «і» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат». У відзиві на апеляційну скаргу представник приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого судового рішення та просить його залишити без змін. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як установлено судом першої та апеляційної інстанцій, що ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та здійснює свою нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва від 24.09.2009 року № 7760. Необхідність порушення питання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни виникла за результатами розгляду запиту Одеської обласної прокуратури, який надійшов на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з Міністерства юстиції України 26.04.2022 року за вх. № 5392/08.2-24.(т.1 а.с.103-105) По фактах, викладених у запиті Одеської обласної прокуратури, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства Юстиції (м. Одеса) було проведено перевірку шляхом витребування у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С. письмових пояснень та копій необхідних документів. Так, 27 квітня 2022 року на адресу приватного нотаріуса Омарової В.С. від Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) надійшов запит щодо надання письмових пояснень та документів з питань викладених у запиті.(т.1 а.с.106) На виконання запиту Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), приватним нотаріусом Омаровою В.С. було надано письмові пояснення від 13 травня 2022 року за вих. № 32/01-16, від 24 травня 2022 року за вих. № 32/01-16, лист від 30 червня 2022 року за вх. № 7959/08.2-23 та відповідні докази.(т.1 а.с.107-220, 225-226,228-287,289-293) 01.07.2022 року Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) внесено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України подання №8875/08 з проханням розглянути питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С на підставі підпункту «и», «і» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат».(т.1 а.с.295-302) Як зазначено у поданні від 01.07.2022 року №8875/08, необхідність порушення даного питання виникла за наслідками розгляду запиту Одеської обласної прокуратури від 20.04.2022 року №09/2/1/-1588-21, за результатами якого установлено неодноразове порушення приватним нотаріусом Омаровою В.С. вимог чинного законодавства України при вчиненні нотаріальних дій, а саме: - недотримання приписів ст. 65 Сімейного кодексу України, порушення вимог п.3 глави 10 розділу I, пп. 1.2 п.1 глави 2 розділу II, п.4 глави 8 розділу I, пп.4.2 п.4 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, недотримання вимог ст. 46-1, 55 Закону України «Про нотаріат», п. 6.14 Правил ведення нотаріального діловодства, не дотримання вимог п.19-1, п.20 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Крім того, керуючись вимогами пункту 8 частини 1 статті 29-1 Закону України «Про нотаріат», Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято наказ №180/13.1-03 від 01 липня 2022 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С.». У відповідності до означеного наказу, з 01.07.2022 року зупинено здійснення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С. до вирішення питання по суті Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, але не більш як на 6 місяців.(т.1 а.с.17) Вважаючи дії та наказ протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом. Слід зазначити, що у відповідності з вимогами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону України передбачає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише установлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. «На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним. «У межах повноважень» визначає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» регламентує, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені законом засоби. Так, положеннями статті 2 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII установлено, що правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України. Відповідно до частини 2 статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами. Згідно із вимогами частини 1 статті 33 Закону України «Про нотаріат» Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів. Частиною 6 статті 33 Закону України «Про нотаріат» установлено, що порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України. Механізм здійснення Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, визначений Порядком, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року №357/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за №298/25075 (далі - Порядок № 357/5). У відповідності із пунктом 2 Порядку №357/5 перевірка - планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період. Згідно до пункту 6 Порядку № 357/5 проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, головного управління юстиції, діяльність яких безпосередньо пов`язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні. Згідно із пунктом 13 Порядку № 357/5 позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. Пунктом 14 Порядку № 357/5 передбачено, перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса. У відповідності із пунктом 15 Порядку № 357/5 у разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком. Позапланова перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками. Відповідно до пункту 31 Порядку №357/5 перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Приписами пункту 33 Порядку № 357/5 визначено, що за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як "добре", "задовільно", "незадовільно". Приписами пункту 39 Порядку № 357/5 передбачено, що за результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок. Копія наказу направляється до виконання державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для врахування пропозицій комісії впродовж п`яти робочих днів з дня ознайомлення з довідкою про результати проведеної перевірки та долучається до відповідного наряду державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, а також до реєстраційної справи приватного нотаріуса. Частиною 3 пункту 40 Порядку № 357/5 установлено, що після прийняття рішення Міністром юстиції другий примірник довідки за результатами перевірки направляється начальнику відповідного територіального органу Міністерства юстиції для здійснення контролю щодо реалізації територіальним органом Міністерства юстиції, державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, приватним нотаріусом прийнятих рішень та рекомендацій стосовно усунення виявлених недоліків та порушень. Положеннями пункту 41 Порядку № 357/5 визначено, що строк, який надається державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для усунення виявлених під час перевірки порушень та помилок, визначається у кожному випадку окремо, але не більше одного місяця з дня отримання наказу. Після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок, завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась, зобов`язані письмово повідомити про заходи, які були вжиті ними для усунення цих порушень і помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо. У відповідності із пунктом 43 Порядку №357/5 якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, державним чи приватним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції приймають рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством. Порядок внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 28.07.2011 року №1904/5 (далі Порядок №1904/5). Пункти 2-4 цього Порядку №1904/5 визначають, що подання управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату. Подання повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. До Подання додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено подання; довідка про результати перевірки роботи нотаріуса (у разі проведення такої перевірки); пояснення особи, щодо якої внесено подання, на предмет обставин, викладених у поданні (у разі наявності); копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо. У цій справі предметом оскарження є правомірність дій Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату для розгляду подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Крім того, предметом оскарження у цій справі є наказ за №180/13.1-03 від 01 липня 2022 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С.», прийнятий відповідачем на підставі п.8 ч.1 ст.29-1 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з внесенням означеного вище подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Апеляційним суд зауважує, що позивачкою оскаржується не саме подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, як висновок контролюючого органу, а саме правомірність дій стосовно внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання з проханням розглянути питання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Суд першої інстанції вирішуючи справу по суті дійшов висновку, що повноваження відповідача в частині внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не є дискреційним, оскільки рішення щодо направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю у контексті встановлення порушень повинно мати правову підставу. Так, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні послався на правову позицію, викладену постановах Верховного Суду від 20.07.2018 року у справі № 809/1649/17, від 18.03.2020 року у справі № 826/3090/17, від 25.06.2020 року у справі № 2340/5084/18 від 20 липня 2018 року у справі № 809/1649/17, від 18 березня 2020 року у справі № 826/3090/17, від 05 жовтня 2020 року у справі №140/1382/19, відповідно до якої установлення факту порушень нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій належить до компетенції суду. Окрім цього, судом попередньої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено про те, що застосуванню відповідачем норм підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» мало передувати встановлення судовим рішенням (рішеннями) фактів вчинення позивачкою як нотаріусом певних порушень під час безпосереднього здійснення нотаріальних дій. Колегія суддів вказує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16). Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 922/2383/16). Варто зауважити, що у справах № 809/1649/17, № 826/3090/17, № 2340/5084/18, № 809/1649/17, № 826/3090/17, №140/1382/19, на які посилався суд попередньої інстанції під час вирішення спору, предметом оскарження були рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату та накази Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат». Обставини справи, та, відповідно, спірні правовідносини у вказаних справах та справі, яка розглядається не є подібними, а відтак, не є релевантними до спірних правовідносин у справі №420/9340/22, тому не повинні були застосовуватися судом попередньої інстанції під час вирішення спору. Повертаючись до обставин справи №420/9340/22, судова колегія зауважує, що у цій справі предметом оскарження є саме правомірність дій Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату для розгляду подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та винесеного наказу №180/13.1-03 від 01 липня 2022 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С.», прийнятого за результатами внесення такого подання. Колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що у даному випадку, повноваження Міністерства юстиції України, його територіальних органів в частині внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату для розгляду подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, регулюються виключно приписами: - Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організацій нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року № 357/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.02.2014 року за № 298/25075 (далі - Порядок № 357/5); - Порядку внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 28.07.2011 року №1904/5 (далі Порядок №1904/5). Наведеними вище положеннями Порядку №357/5, Порядку №1904/5 встановлено відповідний алгоритм дій щодо здійснення перевірки, серед іншого, за зверненнями фізичних осіб та юридичних осіб стосовно діяльності нотаріусів, результатом вчинення яких є прийняття відповідних рішень. На переконання колегії суддів апеляційного суду, дотримання Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) вимог приписів Порядку №357/5 та Порядку №1904/5 є визначальною і необхідною умовою для визнання дій відповідача правомірними/протиправними щодо внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату для розгляду подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та прийняття, за наслідками внесення такого подання, наказу про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що виявлення в діяльності нотаріуса порушень та встановлення обставин, які можуть бути підставою для внесення подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю можливо виключно у формі здійснення відповідної перевірки. Тобто, вирішенню питання щодо наявності обставин для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, обов`язково передує перевірка діяльності нотаріуса, яка проводиться відповідно до Порядку №357/5 із обов`язковим та неухильним дотриманням його вимог і установленого ним механізму проведення перевірок. Іншого порядку встановлення фактичних обставин щодо наявності підстав для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю положеннями законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, не передбачено. Як слідує з матеріалів справи, що подання №8875/08 з проханням розглянути питання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С., внесено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України за результатами розгляду запиту Одеської обласної прокуратури, який надійшов на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Так, пунктом 2 Порядку №357/5, серед іншого, визначено, що перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб є різновидом позапланової перевірки. Ураховуючи наведене, на таку перевірку поширюються загальні вимоги законодавства щодо її проведення з додатковим спеціальним законодавчим регулюванням, передбаченим пунктом 14 Порядку 357/5. Відтак, посилання скаржника про те, що перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб є окремим видом перевірок є помилковим, оскільки пунктом 2 Порядку № 357/5 передбачено лише два види перевірок: планову і позапланову. Водночас, доказів створення комісії, складання довідки за результатами перевірки на підставі звернення Одеської обласної прокуратури до суду першої та апеляційної інстанцій не подано. Слід зазначити, що правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Верховний Суд у своїй практиці, зокрема, у постанові від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18, вже звертав увагу, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. У свою чергу, судом апеляційної інстанції з`ясовано, що в порушення приписів вказаного вище Порядку №357/5, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) для проведення позапланової перевірки діяльності позивачки як приватного нотаріуса комісію не створювало, відповідний наказ не виносило, за наслідками перевірки не складало та не надавало ОСОБА_1 для ознайомлення та підпису довідку за результатами такої перевірки. Окрім іншого, позивачці до застосування спірного заходу у виді анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю не приймався і не надсилався наказ, у якому б встановлювався строк для усунення виявлених порушень та помилок, у зв`язку з чим остання була позбавлена можливості вжити заходи для усунення виявлених під час перевірки порушень і помилок або надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо. Також, необхідно зазначити про те, що Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) не надано позивачці змогу викласти свої пояснення на предмет обставин, викладених у поданні. На думку судової колегії, надання позивачем письмових пояснень спрямоване на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно неї і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів. За таких обставин, апеляційним судом установлено відсутність доказів на підтвердження дотримання Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) вимог Порядку №357/5 під час проведення перевірки. Натомість, відповідач обмежився лише витребуванням у позивачки відповідних документів, пояснень, обґрунтовуючи це тим, що у відповідності до пункту 14 Порядку №№357/5 перевірка за зверненням фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, його територіального органу Міністерства юстиції шляхом витребування від приватного нотаріуса необхідних документів та відомостей, які стосуються фактів, викладених у такому зверненню. Водночас, будь-яких винятків або обмежень щодо вчинення необхідних дій, прийняття рішень, які є підставою для проведення перевірки, а також оформлення результатів її проведення за наслідком перевірки діяльності приватного нотаріуса за зверненням фізичних та юридичних осіб, Порядок №357/5 не містить. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/7645/20 та від 23.05.2019 року у справі №804/243/18, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин. При цьому, колегія суддів уважає помилковим твердження відповідача про те, що під час перевірки за зверненням фізичних та юридичних осіб витребовуються лише документи та відомості, які стосуються саме фактів, викладених у таких зверненнях та відповідні пояснення нотаріуса. Таке твердження не відповідає вимогам пунктів 33, 37, 38, 39 Порядку №357/5, у відповідності до яких, вирішенню питання щодо наявності обставин для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, обов`язково передує перевірка діяльності нотаріуса з прийняттям Міністерством юстиції, його територіальним органом відповідного наказу про призначення такої перевірки, утворення комісії, складенню комісією довідки з висновками за результатами проведеної перевірки, винесенню наказу, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок, надання пояснень (заперечень). Окрім цього, є безпідставними посилання скаржника про те, що за результатами розгляду запиту Одеської обласної прокуратури позивачка надавала копії документів та письмові пояснення, а тому її права у спірній процедурі не є порушеними, оскільки таке твердження суперечать наведеному правовому регулюванню та висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 21.04.2021 року у справі № 640/7645/20 та від 23.05.2019 року у справі №804/243/18. Відтак, відповідачем безпідставно проігноровано приписи пунктів 33, 37, 38, 39 Порядку №357/5 під час проведення означеної перевірки. За таких обставин, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) було порушено порядок проведення перевірки організації роботи приватного нотаріуса, а тому відсутні підстави для внесення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на зайняття позивачем нотаріальної діяльності. Оскільки у матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем позапланової перевірки діяльності приватного нотаріуса Омарової В.С. за зверненням Одеської обласної прокуратури, суд апеляційної інстанції уважає, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного наказу про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса. Разом з цим, судова колегія звертає увагу, що задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) у формуванні подання щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С. у визначений позивачкою спосіб не є релевантними до приписів чинного законодавства України. Так, апеляційний суд вказує, що вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягають «у формуванні подання» не відповідають, установленим і визначеним відповідно до приписів Закону України «Про нотаріат», Порядку від 28.07.2011 року №1904/5, повноваженням Міністерства юстиції та його територіальним органам. Означеними положеннями чинного законодавства України передбачено повноваження Міністерства юстиції та його територіальних органів саме щодо внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю приватних нотаріусів, а не у його формуванні. Виходячи з меж заявлених вимог та аналізу положень чинного законодавства України апеляційний суд дійшов висновку, що наведені вище позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача у формуванні подання підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) стосовно внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С. Отже, враховуючи порушення відповідачем вимог законодавства, які визначають порядок анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, що призвело до безпідставного тимчасового зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Омарової В.С., колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій стосовно внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю та скасування спірного наказу про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса. Рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог щодо стягнення компенсації витрат позивачки на правничу допомогу адвоката не є предметом оскарження апеляційної скарги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення. Підставами для зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.4 ч.1 ст.317 КАС України). Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, проте окружний адміністративний суд виходив з помилкових мотивів, колегія суддів уважає необхідним, у відповідності із ст. 315, 317 КАС України, змінити мотивувальну та резолютивну частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року у справі № 420/9340/22. Керуючись ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року у справі № 420/9340/22 змінити. Викласти мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року у справі № 420/9340/22 в редакції даного судового рішення. Викласти абзац другий резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року у справі № 420/9340/22 в наступній редакції: «Визнати протиправними дії Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) стосовно внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо анулювання свідоцтва про право зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни (свідоцтво від 24.09.2009 року № 7760).» В інший частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року у справі № 420/9340/22 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлено та підписано суддями 21.11.2022 року. Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.