LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд1522/8203/12

від 24.10.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2022 року залишити без змін.

Номер провадження: 22-ц/813/6944/22 Справа № 1522/8203/12 Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.10.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І., за участю секретаря Сидоренко А.О., розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2022 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони у виконавчих провадженнях по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. 18 січня 2022 року до суду надійшла заява представника ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони у виконавчих провадженнях, а саме, стягувача Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» у справі №522/8203/12, оскільки між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено 05.08.2020 року Договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №ОД14/12/2007/840-К/444 укладеного 27.12.2007 року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього. 17.08.2021 року між заявником та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір №GL48N718070_blank_08 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент», а ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №ОД14/12/2007/840-К/444 укладеного 27.12.2007 року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2022 року заяву представника ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони у виконавчих провадженнях по справі №1522/8203/12 за позовом ПАТ «Комерційний Банк «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Замінено стягувача у виконавчих провадженнях з примусового виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2013 року по справі №1522/8203/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме: з ПАТ «Комерційний Банк «Надра» на ТОВ «Брайт Інвестмент». Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що справа розглядалась за його відсутності з неналежним повідомленням його про день та час розгляду справи в умовах військового стану. Сповіщення сторін. Про судове засідання, призначене на 12 жовтня 2022 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи. 12 жовтня 2022 року від ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що він як захисник не має можливості приймати участі у справі, так як знаходиться за межами м. Одеси. Крім того скаржник ОСОБА_1 є заступником Голови Адміністрації морських портів України на стратегічному підприємстві та виконує свої обов`язки в умовах військового стану за межами м. Одеси та не має можливості бути присутнім у судовому засіданні. Розглянувши заяву про відкладення розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18. Таким чином, поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін у справі. Судом апеляційної інстанції у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, тому підстав для розгляду справи з обов`язковою участю сторін суд апеляційної інстанції не знаходить. Додатково апеляційний суд зауважує, що заявник та його представник не були позбавлені можливості вжити заходів для забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів. Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у цивільній справі №727/4257/19. Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Повне судове рішення виготовлено 24 жовтня 2022 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ «КБ «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» - задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» суму заборгованості у розмірі 1 189 690,65 грн. та суму судових витрат в розмірі 3 219,00 грн. 16 серпня 2013 року представник ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду з заявою про видачу копії рішення суду та виконавчих листів (а.с.87). Приморським районним судом м. Одеси 29.08.2013 року було видано виконавчі листи. До суду 18 січня 2022 року надійшла заява представника ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони стягувача, а саме, ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент»» у справі (а.с.91-92). З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2022 року між ПАТ «КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», відповідно до вимог чинного законодавства України, був укладений Договір №GL48N718070_ blank про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №ОД14/12/2007/840-К/444, укладеного 27.12.2007 року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (а.с.97-100). В подальшому, 17.08.2021 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», був укладений Договір №GL48N718070_blank_08 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого грошової вимоги за кредитними договорами перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент», в тому числі за Кредитним договором №ОД14/12/2007/840-К/444 укладеного 27.12.2007 року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (а.с.102-104). З представлених заявником документів вбачається, що ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги за судовим рішенням ухваленим у справі №522/14770/15-ц. Станом на момент звернення до суду з зазначеною заявою, заборгованість за кредитним договором не погашена. Згідно із ч.ч.1, 2 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно вимог ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно із правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 року (справа №6-122цс13), виходячи зі змісту ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Для правонаступника усі дії, вчиненні до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Згідно із ч.5 ст.442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження». Зі змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 6 Конвенції проголошує право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових аспектів до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось на шкоду однієї зі сторін. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення суду, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греціїї» (980-079) від 19 березня 1997 року). Права особи вважаються захищеними після повного виконання рішення суду. Статтею 124 Конституції України передбачено, судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими для виконання на всій території України. Згідно із ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно вважав заяву представника ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони у виконавчому провадженні обґрунтованою, заявленою на законних підставах, та такою, що підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав. Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія зазначає, що ОСОБА_1 був сповіщений про дату судового засідання, яке призначено на 13 квітня 2022 року, ще 28 березня 2022 року (а.с. 132). Жодних заяв або клопотань про відкладення розгляду від сторін у справі не надходило. Таким чином, суд першої інстанції дотримався вимог процесуального законодавства щодо сповіщення сторін у справі. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті. Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Заява про заміну сторони виконавчого провадження розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2022 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 24 жовтня 2022 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»