Постанова Одеський апеляційний суд № 1522/8203/12

Номер провадження: 22-ц/813/5912/23 Справа № 1522/8203/12 Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.06.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя - Кострицький В.В. (суддя - доповідач), судді - Коновалова В.А., Карташов О.Ю., за участю секретаря судового засідання Сінько А.І., учасники справи: розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" на ухвалу Приморського районного суду Одеської області від 10 квітня 2023 року, постановлену у складі судді Домусчі Л.В., у приміщенні того ж суду, у цивільній справі за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про видачу дублікату виконавчого листа стосовно боржника ОСОБА_1 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа (виконавчого листа) до виконання по справі №1522/8203/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, , - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст заявлених вимог та рух провадження У провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходилась цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 13.03.2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» - задоволено. 07.02.2023 року до суду надійшла заява представника ТОВ «Брайт Інвестмент», в якій просили видати дублікат виконавчого документа та поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа Приморського районного суду м.Одеси, виданого по справі №1522/8203/12, щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» суму заборгованості у розмірі 1 186 690,65 грн. та суму судових витрат в розмірі 3 219,00 грн. Короткий зміст ухвали суду Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2023 року у задоволені заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про видачу дублікату виконавчого листа стосовно боржника ОСОБА_1 та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа (виконавчого листа) до виконання по справі №1522/8203/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовлено. Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції виходив з того, що Належних доказів поважності причини пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого документу відносно боржника ОСОБА_1 представником ТОВ «Брайт Інвестмент», на думку суду не надано. При таких обставинах суд першої інстанції вважав, відсутні підстави для поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відсутність підстав для поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа, унеможливлює задоволення заяви стягувача про видачу дублікату виконавчого листа. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Не погодившись з таким рішенням, 18 квітня 2023 року директор ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулась безпосередньо до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою. Просив ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2023 по справі № 152//8203/12 (провадження 6/522/9223) скасувати в повному обсязі та прийняти в справі №152//8203/12 нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строків для його пред?явлення виконавчого листа по справі №1522/8203/12 яким солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № ОД14/12/2007/840-К/444 від 27.12.2007 року в сумі 1189690,65 грн., та суму судових витрат в розмірі 3219,00 грн., стосовно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначив, що ухвалу Приморсквого районного суду м. Одеси від 10.04.2023 но справі Ме 152//8203/12 (проваджения 6/522/9223) прийнято з порушення норм процесуального права та при неправильному застосуванні корм матеріального права. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2013 року по справі № 1522/8203/12 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 задоволено, а самє: стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором Ме ОД14/12/2007/840-К/444 від 27.12.2007 року в сумі 1189690,65 грн., та суму судових витрат в розмірі 3219,00 грн. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.04.2022 по справі Ме1522/8203/12, замінено сторону позивача з ПАТ «КБ «Надра», як вибулої сторонн, на його правонаступника ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у виконавчих листах по справі Ме1522/8203/12 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заборгованості за кредитним договором N9O14/12/2007/840-К/444 від 27.12.2007 року в сумі 1189690,65 грн., та суму судових витрат в розмірі 3219,00 грн. У подальшому адвокатом Кириченко Ольгою Миколаївною 19.01.2023 року па адрссу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено адвокатський запит, щодо надання інформацію стосовно примусового виконання виконавчих листів по справі 1522/8203/12 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № ОД14/12/2007/840-К/444 від 27.12.2007 року в сумі 1189690,65 грн., та суму судових витрат в розмірі 3219,00 грн. 23.01.2023 року на адресу адвоката Кириченко Ольги Миколаївни надійшов лист від 23.01.2023 року Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому зазначено що « крім того, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у відділі у період з 18.08.2013 по 13.10.2014 перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконания вихонавчого листа № 1522/8203/12, виданого 29.08.2013 Приморським районним судом м. Одеси про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПАТ КБ «Надра» у розмірі 1 192 909,65 гри. Востанне, у період з 23.11.2015 по 09.09.2016 у Суворовському відділі державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції (на теперішній час - Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа, яке завершено на підставі пункту 8 частини першої статті 17 Закону (у редакції, чинній на момент прийняття рішення). Надати копії матеріалів зазначених виконавчих проваджень чи докази відправки вихонавчих документів унеможливлено, у зв?язку зі знищенням їх за спливом трирічного строку зберігання. Додатково повідомлясмо, що повторно вказані виконавчі документи на викопания до відділів державної виконавчої служби в Одеській області Південного міжрегіонатьного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надходили та на виконані не перебувають.». Щодо необхідності видачі (отримання) стягувачем дублікатів виконавчих листів слід відзначити, що при примусовому виконанні виконавчих листів Приморського районного суду м Одеси по справі № 1522/8203/12 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № О/14/12/2007/840-К/444 від 27.12.2007 року в сумі 1189690,65 грн., та суму судових витрат в розмірі 3219,00 гри. Суворовським відділом державної виконавчої служби міста Олеса Головного територіального управління юстиції 09.09.2016 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п.8 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент прийняття рішення). В кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ «НАДРА» до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», виконавці листи Приморського районного суду м. Одеси по справі № 1522/8203/12 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відсутні. Вищевикладене свідчить, що зазначені виконавчі листи було втрачено при пересилці Суворовським відділом державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції. Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квітанція про відправлення та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Такі ж правові висновки вкладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №2515/739/2012 (провадження J 61-2884св18), від 12 березня 2018 року у справі № 583/1828/17-ц (провадження №61-894c17), від 21 березня 2018 року №6-676/10 (провадження №61-5166св18), від 24 квітня 2018 року № 161/1441/14-ц (провадження №61.835в18), від 15 серпня 2018 року №2-1976/10 (провадження № 61-22036св18). Відповідно по п. 17.4) Розпілу XII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції виконавчий документ, може надати дублікат, якщо стягувач або державнин виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою і про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання Відповідно до рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду за справою № 263/4331/18 провадження № 61-8286в20 від 18 листопада 2020 року виклав свого позицію про те, що дублікатом називасться документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акту. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряться чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід?ємною частиною «права на суд», та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнебі проти Греції»). Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, с невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; не виконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом. Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили. Як вбачається з практики Європейського суду з прав людиии, невід ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права с принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення. У розумінні практики Європейського суду частина перша статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін. _У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статі 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдало недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. За змістом пункту | статті 6, статті 13 Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо того прав та обов?язків цивільного характеру Слід зазначити, що ЦПК Україні не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів і необґрунтованості та не зобов?язує стягувача наводити причини втрати виконавчого листа. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату виконавчого листа не порушує права боржника та не покладає на нього додаткових зобов?язань, оскільки дублікат виконавчого листа мас повністю відтворовати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити й дату його видачі, Натомість відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Крім того, слід зауважити, що видача дублікату виконавчого листа не стосується вирішення цивільного спору по суті, а носить виключно процесуальний характер. Відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду у справі № 1522/8203/12 та порушує права ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», як стягувача. Отже, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа с його втрата. Дублікат - це документ, що видасться замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на пілставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Щодо поновлення строків для пред?явления виконавчого листа до виконання слід відзначити, що стягувач, який пропустив строк пред?явления виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (пушкт 6 статі 12 Закону України "Про виконавче провадження"). Згідно ч.1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Вказана корма процесуального закону пов?язує можливість відновлення процесуального строку з обов?язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому Йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку то наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред?явлення виконавчого листа до виконання протягом законодавчо встановленого терміну. Водночас, норми Цивільного процесуального кодексу України не пов?язують право суду поновити пропущення процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, підлягають оцінці доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та представлені на їх підтвердження докази. Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для ті вчинення пропущений. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2013 року по справі № 1522/8203/12, яке набрало законної сили, станом на день звернення стягувача із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не виконано. Також в матеріалах справи відсутні докази добровільного та повного виконання боржником рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2013 року по справі № 1522/8203/12. Про поновления строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 433 ЦПК України). 3 огляду на викладене, строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 13.03.2013 року по справі № 1522/8203/12 пропущений стягувачем з причин, які не залежали від його волі. Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов?язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012 зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов?язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов?язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті і статі 6 Конвенції. Насамкінець. Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. В ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2023 по справі № 152//8203/12 (провадження 6/522/9223) зазначено, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази, що стягувач ПАТ «КБ «Надра» на протязі п?яти років не цікавився рухом виконавчого провадження та звертався до органу виконавчої служби із відповідними запитами та заявами про рух виконавчого провадження, намагався ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження чи вживав інші дії, спрямовані на отримання інформації за виконавчим провадженням. Одночасно, заявник не надає належних доказів про наявність обставин, які утруднювали або унеможливлювали б звернення стягувача до Відділу ДВС з відповідними заявами щодо руху виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 протягом тривалого часу.» Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеного у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Відповідно до постанови Верховного Суду від 09.10.2019 та від 11.10.2019 у справі № 910/22695/13, від 07.07.2022, у справі Ле918/539/16, в учасника виконавчого провадження немає обов?язку шоденно прослідковувати відомості з автоматизованої системи виконавчих проваджень. Усталена судова практика (постанови від 09.10.2019 та від 11.10.2019 у справі №910/22695/13, від 07.07.2022 у справі №918/539/16 , 24.10.2022 у справі №910/18480/20), що не направлення документів виконавчого провадження є достатньою підставою для визнання причин пропуску поважними та поновлення судами пропущеного строку. Відсутність доказів направлення державним виконавцем таких документів скаржнику свідчить про порушення прав останнього бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів. Права сторони у виконавчому проваджені щодо обізнаності про стан виконавчого провадження будуть належним чином реалізовані лише у випадку вчинення виконавцем дій спрямованих на надсилання документів у порядку, встановленому Законом " Про виконавче провадження" та відповідними підзаконними нормативними актами. (докази направлення постанов разом з виконавчими документами на адресу стягувача надано нс було). Виходячи з аргументів наведених в апеляційній скарзі, Приморським районним судом м. Одеси від 10.04.2023 по справі № 152//8203/12 (провадження 6/522/9223) порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Явка сторін В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначеного на 20.06.2023 року сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про повернення поштового відправлення, що відповідно до сталої практики Верховного Суду є належним повідомленням сторони. Судова колегія враховуючи вимоги доступності правосуддя та ту обставину що строки розгляду скарги скінчилися і до цього часу скарга не розглянута, вирішила слухати справу на підставі наявних матеріалів справи та у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія приходить наступного. Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України,- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судовою колегією встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ «КБ «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 13.03.2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» суму заборгованості у розмірі 1 189 690,65 грн. та суму судових витрат в розмірі 3 219,00 грн. 16.08.2013 року представник ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду з заявою про видачу копії рішення суду та виконавчих листів (а.с.87). Приморським районним судом м.Одеси 29.08.2013 року було видано два виконавчих листа. 05.08.2022 року між ПАТ «КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», відповідно до вимог чинного законодавства України, був укладений Договір №GL48N718070_ blank про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №ОД14/12/2007/840-К/444, укладеного 27.12.2007 року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (а.с.97-100). 17.08.2021 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент», був укладений Договір №GL48N718070_blank_08 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого грошової вимоги за кредитними договорами перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент», в тому числі за Кредитним договором №ОД14/12/2007/840-К/444 укладеного 27.12.2007 року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (а.с.102-104). У зв`язку з цим, 18.01.2022 року ТОВ «Брайт Інвестмент» звернувся до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Ухвалою суду від 13.04.2022 року замінено стягувача у виконавчих провадженнях з примусового виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 13.03.2013 року по справі №1522/8203/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» в особі філії ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме: з Публічного акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент». 07.02.2023 року представник ТОВ «Брайт Інвестмент» звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання щодо боржника ОСОБА_1 по зазначеній справі, в якій зазначив, що на підставі рішення суду від 13.03.2013 року Приморським районним судом м.Одеси 29.08.2013 року були видані виконавчі листи щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за Договором «Автопакет» про надання кредиту №ОД14/12/2007/840-К/444 від 27.12.2007 року в розмірі 1 189 690,65 грн. та суму судових витрат в розмірі 3 219,00 грн. Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 13.04.2022 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме, з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Брайт Інвестмент». Заявник ТОВ «Брайт Інвестмент» в заяві також зазначив, що у відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області від 23.01.2023 року зазначено, що відповідно до інформації з Автоматичної системи виконавчих проваджень, виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 перебував у період з 18.08.2013 року по 13.10.2014 року на примусовому виконанні в Другому Приморському ВДВС у м.Одесі (ВП НОМЕР_4). Востаннє у період з 23.11.2015 року по 09.09.2016 року у Суворовському ВДВС перебувало ВП НОМЕР_3 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документу, яке завершено на підставі п.8 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на момент прийняття рішення). Повторно вказані виконавчі документи на виконання до Відділу не надходили та на виконанні не перебувають. В кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «Брайт Інвестмент» виконавчі листи щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 відсутні. У зв`язку з цим, ТОВ «Брайт Інвестмент» вважає, що оригінали виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 втрачено при пересиланні з ВДВС, тому ПАТ «КБ «Надра» не міг передати ТОВ «Брайт Інвестмент» оригінали виконавчих документів, та тому заявник був змушений звернутися до суду з зазначеною заявою. Відповідно до ч.1 ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час набрання законної сили судовим рішенням, на підставі якого було виданого виконавчий лист, набрало законної сили 25.03.2013 року), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не встановлено законом;

2. Строки, зазначені у частині другій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Отже, виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду, міг бути пред`явлений до примусового виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Разом з тим, суд звертає увагу, що 05.10.2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, а Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року втратив чинність (крім статті 4). За пунктом 4 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2677-VІ «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», який набрав чинності з 09 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі. Оскільки виконавчий документ видавався 29.08.2013 року, то суд може видати його дублікат лише до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, тобто протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. У даному випадку такий строк закінчився та заявник звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого документу поза встановлений законом строк. Разом з тим, пропущений строк на пред`явлення виконавчого документу до виконання, може бути поновлений за заявою стягувача. Згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII; близький за змістом припис був відображений у частині другій статті 24 Закону № 606-XIV). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Положення статті 23 Закону № 606-XIV, а у Законі № 1404-VIII - положення статті 12 регулюють питання переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно 17.4 Розділу XIII ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕННЬ ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Отже, приписи підпункту 17.4 пункту 1 Розділу XIІІ «Перехідні положення» ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону № 1404-VIII, частини першої статті 433 ЦПК України. Зазначені приписи перехідних положень ЦПК України не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання. Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №2-2177/11. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого листа є закінчення строку, встановленого для пред`явлення його до виконання і не заявлення вимоги про поновлення цього строку. Строк може бути поновленим у разі поважності причин його пропущення. Так, з матеріалів справи та заяви вбачається, що ТОВ «Брайт Інвестмент» на підставі Договору №GL48N718070_blank_08 про відступлення прав вимоги від 17.08.2021 року набуло право вимоги заборгованості за Договором «Автопакет» №ОД14/12/2007/840-К/444 укладеного 27.12.2007 року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього. У відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області від 23.01.2023 року зазначено, що на примусовому виконанні в Другому Приморському ВДВС у м.Одесі у період з 18.08.2013 року по 13.10.2014 року перебував виконавчий лист щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» у розмірі 1 192 909,65 грн. (ВП НОМЕР_4). Востаннє у період з 23.11.2015 року по 09.09.2016 року у Суворовському відділі державної виконавчої служби м.Одеса ГТУЮ перебувало ВП НОМЕР_3 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документу, яке завершено на підставі п.8 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на момент прийняття рішення). Повторно вказані виконавчі документи на виконання до Відділу не надходили та на виконанні не перебувають (а.с.185- 185зв.). Відповідно до п.8. ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно. Згідно ч.1 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Таким чином, востаннє виконавчий лист за яким боржником є ОСОБА_1 перебував на примусовому виконанні до 09.09.2016 року. Відповідно до інформації з Автоматичної системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників станом на 06.04.2023 року відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчі листи щодо боржника ОСОБА_1 відсутні. Таким чином, матеріали справи не містять відомості щодо примусового стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» з 09.09.2016 року (дата повернення виконавчого документу стягувачу) по теперішній час в органах виконавчої служби, та у випадку звернення, про його результати. Тобто, матеріали заяви не містять докази того, що представник ПАТ «КБ «Надра» з 09.09.2016 року (моменту повернення виконавчого листа стягувачу) до передачі майнових прав правонаступникам, повторно звертався до державної виконавчої служби за місцем реєстрації/або проживання боржника ОСОБА_1 щодо примусового виконання за виконавчим листом, що свідчить про те, що первинний Стягувач не був зацікавлений у своєчасному виконанні рішення суду та стягненні з боржника кредитної заборгованості. Таким чином, ТОВ «Брайт Інвестмент», набувши статус стягувача 17.08.2021 року, до виконавчої служби з запитом про хід виконавчого провадження, за яким боржником є ОСОБА_1 , звертається лише 19.01.2023 року, а до Приморського районного суду з заявою про поновлення строку та віддачу дублікату виконавчого листа 07.02.2023 року. Крім того, з 09.09.2016 року (з моменту повернення виконавчого листа стягувачу) первинний стягувач ПАТ «КБ «Надра» з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого документу до суду не звертався. Виходячи з викладеного, строк пред`явлення до виконання виконавчого документу відносно боржника ОСОБА_1 по справі №1522/8203/12 щодо стягнення на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості у розмірі 1 192 909,65 грн., закінчився 09.09.2017 року. Проте, новим кредитором ТОВ «Брайт Інвестмент» належних доказів щодо втрати виконавчого листа №1522/8203/12 про стягнення боргу де боржником є ОСОБА_1 суду не надано. Тобто на момент передачі прав вже було пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання. Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 78, 79 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Стаття 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно з ч. 1 та 5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази, що стягувач ПАТ «КБ «Надра» на протязі п`яти років цікавився рухом виконавчого провадження та звертався до органу виконавчої служби із відповідними запитами та заявами про рух виконавчого провадження, намагався ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження чи вживав інші дії, спрямовані на отримання інформації за виконавчим провадженням. Одночасно, заявник не надав належних доказів про наявність обставин, які утруднювали або унеможливлювали б звернення стягувача до Відділу ДВС з відповідними заявами щодо руху виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 протягом тривалого часу. Таким чином, новий кредитор добровільно взяв на себе ризики по спливу строків пред`явлення виконавчих документів до виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження. Крім того, вимога про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не може обґрунтовуватись його втратою, що було виявлено після спливу відповідного процесуального строку. Така вимога є правозгідною лише за наявності виконавчого документа, який з поважних причин не був вчасно пред`явлений до виконання. Належних доказів поважності причини пропуску строку пред`явлення до виконання виконавчого документу відносно боржника ОСОБА_1 представником ТОВ «Брайт Інвестмент», на думку суду не надано. При таких обставинах у суду відсутні підстави для поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відсутність підстав для поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа, унеможливлює задоволення заяви стягувача про видачу дублікату виконавчого листа. Доводи апеляційної скарги у своїй більшості є повторенням обгрунтувань заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строків його предявлення (а.с.178-180), вимог Конвенції про обовязковість виконання судового рішення, викладенням положень заону щодо поновлення строків для пред?явления виконавчого листа яким надана грунтовна оцінка в оскаржуваній ухвалі і які по суті не є критикою рішення, а тому не вимагають оцінки апеляційним судом. Доводи апелянта про відсутність доказів направлення державним виконавцем таких документів скаржнику свідчить про порушення прав останнього бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів, не свідчать про активну позицію стягувача протягом усього виконавчого провадження та не заборонять йому оскаржувати дії виконавчої служби в подальшому. Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною стягувача не доведено поважності пропуску строків звернення з виконавчим листом, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають . Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду Одеської області від 10 квітня 2023 року залишити без змін Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20 червня 2023 року. Головуючий суддя В.В. Кострицький Судді В.А.Коновалова О.Ю.Карташов