Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/40/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2022 року Справа № 924/40/22 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П. , суддя Савченко Г.І. секретар судового засідання Кушнірук Р.В. за участю представників сторін: від скаржника: Ярош В.Ю. від боржника: Керницька О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 30.09.22р. суддею Заярнюком І.В. о 15:23 год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 04.10.22р. у справі № 924/40/22 за заявою Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про відкриття провадження у справі про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022р. по справі №924/40/22 у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" за матеріалами заяви №924/40/22 Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича, відмовлено. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Фізична особа-підприємець Яцишин Олег Володимирович звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким провадження у справі відкрити із застосуванням усіх наслідків відкриття, передбачених ст.39 КУзПБ. Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги. Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне: - вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства; - зазначає про те, що єдиною підставою відмови у відкритті провадження стала на думку суду обставина спірності грошових вимог такого ініціюючого кредитора до боржника, спір про що належить вирішувати в межах позовного провадження в силу ч.6 ст.39 КУзПБ. Окрім цього, судом зазначено велику кількість судової практики Верховного Суду про вирішення спірних питань щодо такої спірності чи неспірності грошових вимог, проте така не є релевантною. Водночас скаржник вважає оскаржену ухвалу незаконною та постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в силу п.4 ч.1 ст.277 ГПК України, є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на те, що заяву розглянуто по її суті без наявності судового рішення про залишення заяви без розгляду чи відмови у її прийнятті; - вказує на те, що поняття "спору про право" у значенні та розумінні ч.6 ст.39 КУзПБ, як спору про право матеріальне, не охоплює у себе поняття спору про "право процесуальне", яким вирішується питання кому ж реалізовувати право матеріальне. Водночас, позов про визнання недійсним договору відступлення права вимоги є можливо лише спором про те, кому платити за спірним договором, який уже двічі визнавався (брався до уваги) судом: 1) ухвалою суду від 14.02.2022р. у справі №924/506/20 ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" замінено як стягувача у виконавчому провадженні на ФОП Яцишина О.В.; 2) рішення суду продовжує виконуватися і на сьогодні, що є беззаперечним доказом наявності та безспірності невиконаного грошового зобов`язання адже в ході виконавчого провадження стягувачу Яцишину О.В., на якого ухвалою суду від 14.02.2022р. у справі №924/506/20 було замінено первісного стягувача, 16.09.2022р. було частково погашено його грошові вимоги шляхом перерахування приватним виконавцем 46016,42грн.; 3) у постанові від 10.08.2022р. суд апеляційної інстанції здійснив процесуальне правонаступництво незважаючи на те, що такий договір оскаржується; - вважає, що беззаперечним та суб`єктивним доказом такого штучного створення обставин для перешкод у відкритті провадження у справі про банкрутство, є зокрема подання заяви в червні місяці 2022 року заяви ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" про відкриття провадження у справі про банкрутство того ж боржника - ПАТ "Проскурів". При цьому, підставами безспірності вимог (без рішення суду) такого ініціюючого кредитора став договір позики, укладений між ДП "ПАТ "Проскурів" (позикодавець) та ПАТ «Проскурів» (позичальник) від 07.12.2020р. на суму 175 000,00грн. та наступний договір відступлення права вимоги (цесії) укладений між ДП ПАТ "Проскурів" (первісний кредитор) та ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" (новий кредитор) від 19.04.2022р. щодо вимог на ту ж суму 175 000,00грн.; - покликається на те, що означені у оскаржуваній ухвалі (окрім невідповідності дати настання "спірних правовідносин") посилання на конкретні постанови Верховного Суду не є правовими висновками у розумінні та значенні ч.4 ст.236 ГПК України, а є оціночними судженнями (висновками) щодо оцінки фактичних індивідуальних обставин кожного спору. Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/40/22/5654/22 від 19.10.2022р. матеріали справи №924/40/22 витребувано з Господарського суду Хмельницької області. 24.10.2022р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/40/22. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду 26.10.2022р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022р. у справі №924/40/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022р. у справі №924/40/22 та призначено справу №924/40/22 до розгляду на 15.11.2022р. об 14:30год., тощо.. 26.10.2022р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства "Проскурів" - адвоката Керницької Оксани Вікторівни надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/40/22 поза приміщенням суду. В даній заяві заявник просить забезпечити представнику ПАТ "Проскурів" можливість проведення судового засідання по справі №924/40/22 , призначеного 15.11.2022р. об 14:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon". Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022р. задоволено заяву представника Публічного акціонерного товариства "Проскурів" - адвоката Керницької Оксани Вікторівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/40/22 поза приміщенням суду та забезпечено представнику ПАТ "Проскурів" - адвокату Керницькій О.В. участь в судовому засіданні у справі №924/40/22, призначеному на 15.11.2022р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon". 08.11.2022р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Проскурів" надійшов письмовий відзив від 08.11.2022р. на апеляційну скаргу. 15.11.2022р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича - адвоката Яроша Василя Юрійовича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/40/22 поза приміщенням суду. В даній заяві заявник просить забезпечити представнику ФОП Яцишина О.В. можливість проведення судового засідання по справі №924/40/22 , призначеного 15.11.2022р. об 14:30год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EаsyCon". Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022р. задоволено заяву представника Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича - адвоката Яроша Василя Юрійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/40/22 поза приміщенням суду та забезпечено представнику ФОП Яцишина О.В. - адвокату Ярошу В.Ю. участь в судовому засіданні у справі №924/40/22, призначеному на 15.11.2022р. об 14:30год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon". Також, 15.11.2022р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича - адвоката Яроша Василя Юрійовича надійшло клопотання, в якому просить врахувати те, що невчасне подання клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі поза приміщенням суду було зумовлено перебоями енергопостачання, а тому таку заяву було не вчасно доставлено, що і зумовило повторне її подання. Також просить, у разі збою зв`язку під час відеоконференції чи не можливості скаржника вийти на зв`язок, відкласти розгляд справи, тощо. В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022р. по справі №924/40/22 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким провадження у справі відкрити із застосуванням усіх наслідків відкриття, передбачених ст.39 КУзПБ. Представник боржника у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечила проти її доводів, вважаючи їх безпідставною та необґрунтованою. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022р. по справі №924/40/22 - без змін. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 13.01.2022р. Колективне підприємство "Агрофірма "Проскурів" та Дочірнє підприємство спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" звернулися до Господарського суду Хмельницької області із спільною заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Публічного акціонерного товариства "Проскурів". Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2022р. прийнято до розгляду заяву Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" та Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про відкриття провадження у справі про банкрутство, призначено підготовче засідання. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2022р. залишено без розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" за вимогою Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів". Залишено без задоволення заяву фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича про процесуальне правонаступництво. У відкритті провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Проскурів" за вимогою колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів" відмовлено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022р. задоволено апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2022 у справі №924/40/22 скасовано в частині залишення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" за вимогою Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" та в частині залишення без задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича про процесуальне правонаступництво. Прийнято нове рішення. Заяву фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича про процесуальне правонаступництво задоволено. Замінено первісного заявника - Дочірнє підприємство спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" на його правонаступника - Фізичну особу - підприємця Яцишина Олега Володимировича. Справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Хмельницької області. В решті ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2022р. у справі №924/40/22 залишено без змін. За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.09.2022р., справу передано на розгляд судді Виноградовій В.В.. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.09.2022р. задоволено самовідвід судді Виноградової В.В. від розгляду справи №924/40/22. У відповідності до протоколу повторного авторозподілу судової справи від 05.09.2022р. справу №924/40/22 передано судді Гладюку Ю.В. для подальшого розгляду в частині розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.09.2022р. задоволено самовідвід судді Гладюка Ю.В. від розгляду справи №924/40/22. Згідно протоколу повторного авторозподілу судової справи від 09.09.2022р., справу №924/40/22 було передано для подальшого розгляду в частині розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство судді Крамару С.І.. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.09.2022р. задоволено самовідвід судді Крамара С.І. від розгляду даної справи. Протоколом повторного авторозподілу судової справи від 14.09.2022р., справу №924/40/22 в частині розгляду заяви фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича про відкриття провадження у справі про банкрутство було передано для подальшого розгляду судді Заярнюку І.В.. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.09.2022р. матеріали заяви №924/40/22 фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича, м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства "Проскурів", м.Хмельницький про банкрутство було призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 28.09.2022р. з оголошенням перерви на 30.09.2022р.. Так, представник ФОП Яцишина О.В. у поданій суду заяві-запереченні від 28.09.2022р. просить розглянути подану заяву у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" або, зважаючи на обставини, відкласти розгляд справи на більш тривалий строк з метою завершення апеляційного перегляду ухвали господарського суду Хмельницької області від 30.06.2022р. пов`язаної справи №924/232/22. При цьому, не погоджується із позицією щодо можливого закриття провадження у цій справі на підставі п.3 ч.1 ст.90 КУзПБ у зв`язку із наявністю уже відкритої справи про банкрутство. Представником ПАТ "Проскурів" надано суду письмовий відзив від 28.09.2022р., згідно якого висловив свою позицію щодо розгляду заяви ФОП Яцишина про відкриття провадження у справі про банкрутство, та просить відмовити у відкритті провадження з підстав, викладених у відзиві. У додаткових поясненнях від 30.09.2022р. представник ФОП Яцишина О.В. вказав на відсутність підстав для відмови у відкритті провадження про банкрутство боржника, не погоджується із позицією ПАТ "Проскурів", викладеної у відзиві на заяву. Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022р. по справі №924/40/22 у відкритті провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" за матеріалами заяви №924/40/22 Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича, відмовлено. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, однак вважає, що мотивувальну частину оскарженої ухвали суду першої інстанції слід змінити, з огляду на таке. В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України). Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування. Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13). Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р.. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р., верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду. Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Відповідно до ч.1 ст.3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно із ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Згідно ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник - юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав. Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Кредитор - юридична особа яка має вимоги щодо грошових зобов`язань боржника. У відповідності до ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. Статтею 35 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій зазначається серед іншого дата проведення підготовчого засідання суду. Підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів. Відповідно до ч.2 ст.35 Кодексу України з процедур банкрутства, підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів. Згідно ч.1 ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. До відзиву боржника додаються докази відправлення заявнику копії відзиву. У той же час, відповідно до ч.4 ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства, відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі. Правила проведення підготовчого засіданні встановлені ст.39 ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства. Так, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання (ч.1 ст.39). У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи (ч.2 ст.39 Кодексу ). Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч.3 ст.39). Частиною 5 ст.39 Кодексу України передбачено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: - відкриття провадження у справі; - відмову у відкритті провадження у справі. Таким чином, завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Предметом підготовчого засідання є з`ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника. Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (ст.1 КУзПБ). Підстави для відмови у відкритті провадження у справі встановлені ч.6 ст.39 Кодексу України з питань банкрутства. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду. З системного аналізу зазначених норм слідує, що підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство є неплатоспроможність боржника. Тобто, для відкриття провадження у справі господарський суд повинен встановити: наявність грошових зобов`язань у боржника, строк виконання яких настав; неспроможність боржника виконати такі зобов`язання після встановленого строку; відсутність спору про право щодо таких грошових зобов`язань. Щодо поняття "відсутність спору про право", то, на думку апеляційного суду, Кодекс України з процедур банкрутства не дає його визначення. Більш того, законодавець не ототожнює його зі спором, який розглядається у позовному провадженні судом або перебуває на розгляді іншого юрисдикційного органу. Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує наявність спору лише щодо самих грошових вимог, який може мати місце з самого початку при їх заявленні (потенційний спір). Наприклад, коли відсутнє рішення суду щодо цих вимог, що набрало законної сили і грошові вимоги не підтверджені належними документами або не визнаються боржником. У той же час, можуть мати місце й інші обставини, які можуть свідчити про наявність спору, незалежно від того, чи визнає грошові вимоги боржник (правочин укладено із заінтересованою особою, пропущено строк позовної давності або має місце нікчемний правочин). Такі обставини виключають розгляд цих питань у підготовчому засіданні, оскільки відсутній той інструментарій, який характерний для позовного провадження (зустрічний позов, залучення третіх осіб, проведення експертизи, застосування строків позовної давності тощо). У підготовчому засіданні суд не вирішує спір по суті. А строк розгляду вимог кредиторів обмежується 14 днями. У такому випадку, відсутність спору щодо заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог може підтверджуватися або рішенням суду, що набрало законної сили, або визнанням боржником таких вимог. Тобто, має бути фактична наявність боргу, який є безспірним або не оспорюється боржником, що встановлюється судом у підготовчому засіданні. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; Вказана вище правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, що висвітлені у відповідних постановах, зокрема. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2020р. по справі №910/4658/20 наведено висновок про те, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Суть підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство про те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, полягає в тому, що саме на час підготовчого засідання (тобто до відкриття провадження у справі) існує спір, який не був предметом судового розгляду, між ініціюючим кредитором та боржником щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Також, у постанові від 19.05.2021р. у справі №925/235/20 Верховний Суд зазначив, що зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання. Відсутність спору про право в розрізі процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності стосовно вирішення питань щодо суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, строку виконання зобов`язання тощо. Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство відповідно до ч.6 ст.39 КУзПБ, згідно з якою підставою для відмови у відкритті провадження у справі є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.10.2020р. у справі №922/1174/20, спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який є суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін. Суд зауважив, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду. Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство. Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору. Крім того, у вищенаведеній постанові зауважено, що ч.6 ст.39 КУзПБ, згідно з якою підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, жодним чином не визначає підставою для такої відмови існування рішень, які набрали законної сили, отже наявність остаточного рішення у цьому спорі не є обов`язковою. У цьому випадку достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.06.2020р. у справі №910/1067/19). Водночас, у постанові від 03.09.2020р. по справі №924/16413/19 Верховний Суд роз`яснив, що відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у пункті 71 постанови від 13.08.2020р. у справі №910/4658/20, пункті 51 постанови від 03.09.2020р. у справі №910/4658/20 та постанові від 16.09.2020р. у справі №911/593/20). Також, Верховний Суд зауважив, що у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо. При наявності відзиву боржника, поданого в порядку ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства, на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з запереченнями щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, що не були предметом судового розгляду та щодо яких відсутнє судове рішення, з доданням доказів необґрунтованості вимог такого заявника (за наявності), господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), а на підставі положень ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки вимоги кредитора не є безспірними та свідчать про наявність спору про право (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 19.08.2020р. у справі №910/2522/20). Крім того, у постанові від 23.06.2020р. у справі №910/1067/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора. Враховуючи вищенаведене, наявність доводів заявника, заперечень та доводів боржника, дане свідчить про існування спору про право щодо таких вимог заявника, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження та унеможливлює відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.05.2020р. у справі №924/506/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020р., стягнуто з ПАТ "Проскурів" на користь ДП СП "Рудтранс Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" 500000,00грн. поворотної фінансової допомоги. У вказаному судовому рішенні встановлено факт невиконання ПАТ "Проскурів" зобов`язання з повернення коштів, отриманих від ДП "Рудтранс Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" за договором поворотної фінансової допомоги №110 в сумі 500000,00грн., право вимоги якої ФОП Яцишин О.В. набув відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р.. Відповідно до п.1.1 договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., укладеного між ДП СП "Рудтранс Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" (первісний кредитор) за підписом директора Рудика О.І., та ФОП Яцишиним Олегом Володимировичем (новий кредитор) за його особистим підписом, первісний кредитор відступає та передає новому кредитору, а останній набуває та приймає право вимоги грошового зобов`язання боржника ПАТ "Проскурів" сплатити 500 000,00грн. як повернення отриманої ним поворотної фінансової допомоги, що також встановлено та підтверджено рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2020р. у справі №924/506/20, і на виконання чого видано наказ від 03.08.2020р., відкрито виконавче провадження ВП №66522496. У відповідності до п.2 вказаного договору право вимоги, що відступається первісним кредитором, засвідчується договором поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.2018р., платіжним дорученням від 11.09.2018р. №269 на суму 500000,00грн, що також підтверджене рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.05.2020р. у справі №924/506/20. Як свідчать долучені до справи відповідні матеріали, грошова вимога ДП СП "Рудтранс Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" до ПАТ "Проскурів" обґрунтована невиконанням грошового зобов`язання з повернення 500000,00грн. поворотної фінансової допомоги, що встановлено рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.05.2020р. у справі №924/506/20 про стягнення з ПАТ "Проскурів" на користь ДП СП "Рудтранс Інтернешнл фірма "Торговий дім Проскурів" 500 000,00грн. поворотної фінансової допомоги. Водночас, судом враховано, що договір про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. оспорюється його стороною - ПАТ "Проскурів", та є предметом розгляду у справі №924/201/22, вирішення якої не завершено. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2022р. було відкрито провадження у справі №924/201/22 за позовом ПАТ "Проскурів" до ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів", ФОП Яцишина О.В. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України як такий, що суперечить вимогам ЦК України, зокрема ч.3 ст.512 ЦК України. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.05.2022р. провадження у справі №924/201/22 зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.229 ГПК України - до припинення перебування Яцишина О.В. у складі Збройних Сил України. Вказані вище фактичні обставини свідчать про існування спору про право щодо дійсності (недійсності) правочину (договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р.), результати якого можуть вплинути на права та обов`язки кредиторів у майбутньому, і даний спір вирішується у позовному провадженні в межах справи №924/201/22, та виник до подання заяви про банкрутство ПАТ "Проскурів". Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що у провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа №924/232/22 за заявою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке ДТП 16854" до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про відкриття провадження у справі про банкрутство. Зокрема, ухвалою Господарського суду Хмельницької від 30.06.2022р. у справі №924/232/22, серед іншого, відкрито провадження у справі №924/232/22 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" (ЄДРПОУ 30593842). Визнано вимоги кредитора - Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" у сумі 175000,00грн - основного боргу та 24810,00грн. - судового збору сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, 58500,00грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Публічного акціонерного товариства "Проскурів". Введено процедуру розпорядження майном боржника - Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на строк визначений ч.2 ст.44 КУзПБ. Призначено розпорядником майна боржника - Публічного акціонерного товариства "Проскурів" арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича. Встановлено арбітражному керуючому Глеваському В.В. оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів, авансованих заявниками (кредиторами) на депозитний рахунок Господарського суду Хмельницької області. Вирішено вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. Зобов`язано розпорядника майна - арбітражного керуючого Глеваського В.В. здійснити певні дії в межах свої повноважень щодо розгляду даної справи про банкрутство, визначених судом у пункті 10 оскаржуваної ухвали. Зобов`язано боржника: надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимогу для підготовки аналізу фінансово - господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках; надати розпоряднику майна всі необхідні документи та надати майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна. Також, даною ухвалою визначено дату попереднього засідання у даній справі, оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про відкриття Господарським судом Хмельницької області справи №924/232/22 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" м.Хмельницький, вул.Володимира Глушенкова, 11, код ЄДРПОУ 30593842) у встановленому ч.9 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства порядку (13, 14 пункти ухвали.). Водночас судом встановлено, що не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Хмельницької від 30.06.2022р. у справі №924/232/22, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2022р. у справі №924/232/22 в частині: 1) відкриття провадження у справі №924/232/22 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів"; 2) визнання вимоги кредитора - Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" м у сумі 175000,00грн. основного боргу та 24810,00грн. судового збору сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, 58500 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому; 3) введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника - Публічного акціонерного товариства "Проскурів"; 4) введення процедури розпорядження майном боржника - Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на строк визначений ч.2 ст.44 КУзПБ, та в частині наступних пунктів 7-14 резолютивної частини оскаржуваної постанови - скасувати, прийнявши нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство, визнавши грошові вимоги ПАТ "Хмельницьке АТП 16854" необґрунтованими. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2022 у справі №924/232/22 закрито. Вище вказане свідчить, що на момент розгляду судом апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022р. у справі №924/40/22 ухвала Господарського суду Хмельницької від 30.06.2022р. у справі №924/232/22 є чинною. Також, як встановлено судом, що 01.08.2022р. на адресу Господарського суду Хмельницької області у справі №924/232/22 надійшла заява Фізичної особи-підприсмця Яцишина О.В. з кредиторськими вимогами до боржника ПАТ "Проскурів" у справі про банкрутство на суму 507500,00грн.. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.08.2022р. у справі №924/232/22 прийнято заяву ФОП Яцишина О.В. з кредиторськими вимогами у сумі 507500,00грн. до боржника у справі про банкрутство №924/232/22 та призначено її до розгляду в судовому засіданні. На час прийняття даної постанови, заява ФОП Яцишина О.В. з кредиторськими вимогами Господарським судом Хмельницької області не розглянута. Водночас, як вже зазначалось вище, постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича задоволено, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2022р. у справі №924/40/22 скасовано в частині залишення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" за вимогою Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" та в частині залишення без задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича про процесуальне правонаступництво. Прийнято нове рішення, яким заяву Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича про процесуальне правонаступництво задоволено, замінено первісного заявника - Дочірнє підприємство спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" його правонаступника - Фізичну особу - підприємця Яцишина Олега Володимировича та направлено справу для продовження розгляду до Господарського суду Хмельницької області. Також, відповідно до постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду вказаної від 10.08.2022р. справу №924/40/22 повернуто до суду першої інстанції для подальшого розгляду на стадію підготовчого засідання. Слід зазначити, що КУзПБ не передбачено підстави для закриття провадження у справі про банкрутство на стадії підготовчого засідання, оскільки закриття можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство, що формалізується відповідною ухвалою. Однак, системний аналіз приписів КуЗПБ та ГПК України свідчить про те, що одночасне існування в господарському суді заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство та відкритого провадження у справі про банкрутство до одного і того самого боржника неможливе. Отже, наявність у провадженні господарського суду справи про банкрутство цього ж боржника, а саме ПАТ "Проскурів", унеможливлює відкриття справи за заявою ініціюючого кредитора Фізичної особи-підприємця Яцишина О.В.. Слід також звернути увагу на те, що Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021р. у справі №911/2043/20 зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019р. у справі №918/420/16, тощо). На підставі вищезазначеного, слід дійти висновку, що існування справи про банкрутство можливе лише після відкриття провадження у справі про банкрутство, про що постановляється ухвала. Саме після постановлення ухвали про відкриття провадження про банкрутство, судом вводяться відповідні процедури, і породжуються відповідні юридичні наслідки як для боржника, так і для кредиторів. Частиною 1 ст.37 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі відмовляє у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема, якщо стосовно боржника відкрито провадження у справі про банкрутство. Наведеними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства унормовано відмову у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно юридичної особи, щодо якої вже відкрито провадження у справі про банкрутство, що, відповідно, виключає наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, провадження щодо банкрутства якого, вже відкрито. Як вже зазначалось вище, відповідно до приписів ст.39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження у справі. За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи те, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2022р. відкрито провадження у справі №924/232/22 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів", колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Проскурів" за заявою Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича відповідно до ч.1 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства. Натомість, Фізичною особи-підприємцем Яцишином Олегом Володимировичем не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, а її доводи не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права. Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича слід залишити без задоволення, однак, керуючись п.3 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022р. по справі №924/40/22 слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови, а в решті ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022р. у справі №924/40/22 слід залишити без змін. Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України. Керуючись ст.ст.129, 231, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022р. у справі №924/40/22 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови. В решті ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2022р. у справі №924/40/22 залишити без змін.

3. Справу №924/40/22 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "17" листопада 2022 р. Головуючий суддя Павлюк І.Ю. Суддя Дужич С.П. Суддя Савченко Г.І.