Постанова 4813 № 522/15643/17

Номер провадження: 22-ц/813/3340/22 Справа № 522/15643/17 Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого: Цюри Т.В., Суддів: Гірняк Л.А., Комлевої О.С., За участю секретаря судового засідання: Мілєвої М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", третя особа: Міністерство інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року у цивільній справі 522/15643/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року по справі 522/15643/17 за позовом у цивільній справі ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року по справі 522/15643/17 за позовом у цивільній справі ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи: Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасовано. Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», за участю третьої особи: Міністерства інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано незаконним наказ Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 26 липня 2017 року №789-к «по особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 - першого заступника Голови, із займаної посади з 26.07.2017 року за п.1 ст. 40 КЗпП України - у зв`язку із скороченням штату. Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника Голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» з 26 липня 2017 року. Стягнуто з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код ЄДРПОУ № 38727770) на користь ОСОБА_1 (ІІН № НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.07.2017 року по 19.07.2018 року у розмірі 3 143 927,23 грн (три мільйона сто сорок три тисячі дев`ятсот двадцять сім гривен двадцять три копійки), з відрахуванням із зазначеної суми податків та обов`язкових платежів. Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП «АМПУ») подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року в частині задоволення вимог ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Залишити в силі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09.07.2017 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного підприємства «Адміністрація морських портів України» сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 13920,00 грн. Апеляційна скарга ДП «АМПУ» обґрунтована тим, що висновки суду суперечать один одному, не відповідають обставинам і матеріалам справи та прийняті із грубим порушенням ч.2 ст. 423 ЦПК України, оскільки про існування наказу ДП «АМПУ» від 14.07.2017 року №751-к, позивачу було відомо на час розгляду даної справи. Крім того, ОСОБА_1 пропустив строк, визначений ст. 424 ЦПУ України на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не навів поважних причин для поновлення строків, що є підставою для відмови в поновленні строків і відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДП «АМПУ», а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року - залишити без змін. Також ОСОБА_1 просить апеляційний суд при винесенні рішення врахувати положення п.2, п.4 ч.1 та ч.2 ст. 430 ЦПК України, зазначивши у резолютивній частині: «Поновлення на роботі та виплата суми середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу підлягають негайному виконанню». Третя особа Міністерство інфраструктури України своїм правом подання в порядку ст. 360 ЦПК України відзиву не скористався, однак від його представника - Шевчук Діани надійшла на адресу суду заяву, у якій представник просить апеляційну скаргу ДП «АМПУ - задовольнити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року в частині задоволення позовних вимоги ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (Том VIII: а.с. 207-214). В судове засідання, призначене на 10.11.2022 року, та проведеному в режимі відео конференції з`явився представник ДП «АМПУ» - Мельников Д.О. Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 10.11.2022 рок, ОСОБА_1. було повідомлено про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, однак, він відмовився від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Від представника Міністерства інфраструктури України - Шевчук Діани на електрону пошту апеляційного суду надійшло клопотання, у якому представник просить здійснювати розгляд даної справи в судових засіданнях без участі представника Мінінфраструктури (Том VIII: а.с. 219-219в). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з`явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. Слід зазначити, що від представника ДП «АМПУ» - Мельникова Д.О. 17.10.2022 року до канцелярії суду надійшла заява, у якій представник просив вжити заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 4 000 000 грн., посилаючись на те, що загальний розмір позивачем коштів від дня відкриття провадження перевищує 4 500 000 грн., що ставить державне підприємство у скрутне фінансове положення, а у разі скасування заходів забезпечення позову та задоволення апеляційної скарги відшкодувати ці суми юридично неможливо. Крім того, заявник зазначає, що в ухвалі Одеського апеляційного суду від 09.12.2021 року, якою вжиті заходи забезпечення позову відсутнє вирішення питання зустрічного забезпечення, що свідчить про недотримання змагальності сторін. Однак 10.11.2022 року у судовому засіданні суду апеляційний інстанції представник ДП «АМПУ» - Мельникова Д.О. відмовився від вказаної заяви, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі відеоконференції №1037348. Заслухавши пояснення , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке. Так, судом першої інстанції встановлено, що 18 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", третя особа: Міністерство інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за наслідками розгляду якого, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року відмовлено позивачу у задоволенні позову з посиланням на те, що відповідач виконав вимоги п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України під час його звільнення. Апеляційний суд Одеської області з таким висновком суду першої інстанції не погодився та постановою від 19 липня 2018 року визнав незаконним наказ про звільнення позивача від 26 липня 2017 року з підстав п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, поновив його на посаді першого заступника Голови ДП «АМПУ» з 26 липня 2017 року і стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 липня 2017 року по 19 липня 2018 року. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач під час звільнення порушив чинне законодавство щодо гарантій особи, яка обрана до складу профспілкового комітету первинної профспілкової організації, а саме: ст 252 КЗпП України, ст. 239 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Верховний Суд не погодився з висновками суду апеляційної інстанції від 19 липня 2018 року та постановою від 26 червня 2019 року скасував зазначене судове рішення, залишивши без змін рішення суду першої інстанції від 09 жовтня 2017 року. У жовтні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про поновлення строку та перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 09 жовтня 2017 року, в якій просив суд: - поновити строк на перегляд судового рішення від 09 жовтня 2017 р.; - рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року скасувати; - позов про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити; - визнати незаконним наказ Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 26 липня 2017 року №789-к «по особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 - першого заступника Голови, із займаної посади з 26 липня 2017 року за п.1 ст. 40 КЗпП України - у зв`язку із скороченням штату; - поновити його на посаді першого заступника Голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» з 26 липня 2017 року; - стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 липня 2017 року по 19 липня 2018 року та судовий збір. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що він згідно наказу відповідача від 26 липня 2017 року №789-к звільнений з посади Першого заступника голови ДП «АМПУ» за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України - у зв`язку із скороченням штату. Підставою для перегляду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року, яким позивачу відмовлено в позові про поновлення на роботі, що набрало чинності після скасування Верховним судом 26 червня 2019 року постанови апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року про поновлення позивача на роботі, з залишенням без змін зазначеного рішення суду першої інстанції від 09 жовтня 2017 року, є: -наявність наказу №751-к ДП «АМПУ» від 14 липня 2017 року «Про збільшення посадових окладів працівників апарату управління», яким, зокрема, вводився в дію штатний розпис працівників апарату управління ДП «АМПУ» з відповідними змінами з 01 липня 2017 року (п.2.5 Наказу), в якому мала місце посада першого заступника голови (територія роботи: м. Одеса, вул. Ланжеронівська,1 з зарплатою 280000 грн. щомісячно ). Цей наказ не мав можливості оцінити суд першої інстанції через те, що він з`явився в матеріалах справи тільки на стадії апеляційного розгляду. Заявник також послався на те, що про видання адміністрацією ДП «АМПУ» наказу він дізнався лише 04 липня 2019 року, коли від відповідача отримав на електрону пошту додатки до відзиву ДП «АМПУ» на позовну заяву в іншій справі №522/10065/19 за його позовом до ДП «АМПУ», третя особа Міністерство інфраструктури України, про визнання незаконним наказу №87-к від 11 березня 2019 року. В межах цієї справи внаслідок чисельних запитів до відповідача щодо штатних розкладів та змін до них в періоди та після видання наказу №87-к від 11 березня 2019 року, з`явився наказ №535-к від 14 червня 2019 року, в якому зазначено, що посада першого заступника голови ДП «АМПУ» не підлягала скороченню з посиланням на додаток №1 до наказу від 11 березня 2019 року №87-к, який не є штатним розписом апарату управління ДП «АМПУ». Наказ був наданий відповідачем суду в межах цивільної справи №522/10065/19 лише в липні 2019 року як доказ, що його посада не скорочена. В результаті звернень первинної профспілкової організації представників ДП «АМПУ», де заявник був головою, а ОСОБА_2 - членом профкому, стало відомо про нововиявлену обставину, а саме, що штатний розпис, затверджений наказом №751-к ДП «АМПУ» від 14 липня 2017 року, що був введений в дію з 01 липня 2017 року (п.2.5 Наказу), в якому мала місце посада першого заступника Голови ДП «АМПУ», і яка у 2017 році не була скорочена та не виключена із штатного розпису апарату управління. Дана обставина, на думку заявника, є істотною, оскільки ніяких змін в організації виробництва і праці в ДП «АМПУ» відносно посади першого заступника голови ДП «АМПУ» фактично не відбулось, а його звільнення у зв`язку із скороченням штату є штучним та незаконним. Заявник повідомлений про це 04 липня 2019 року службовою запискою члена профкома первинної профспілки працівників ДП «АМПУ» ОСОБА_3 . За скаргами учасників процесу справа була направлена до суду касаційної інстанції Верховного Суду 04 жовтня 2018 року за запитом вх. № 89301/18 року. Така ситуація об`єктивно унеможливлювала ознайомлення з матеріалами справи, і така необхідність фактично виникла лише після ухвалення Верховним Судом 26 червня 2019 року постанови, який розглянув справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Заявник зазначив, що в період з 01 липня 2019 року по 28 жовтня 2019 року він хворів, що підтверджено листом непрацездатності, тому не міг в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а після одужання невідкладно - 31 жовтня 2019 року, звернувся до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Так, задовольняючи заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасовуючи рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що в період застосування процедури звільнення позивача з посади першого заступника Голови ДП «АМПУ» за правилами п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з скороченням штату, на підставі штатного розпису відповідача від 25 жовтня 2016 року №428-к, одночасно 14 липня 2017 року відповідач наказом № 751-к ввів в дію інший штатний розпис з 1 липня 2017 року, в якому зазначена та ж сама посада першого заступника голови ДП «АМПУ» (територія роботи: м. Одеса, вул. Ланжеронівська,1 з зарплатою 280000 грн. щомісячно ). Таким чином, суд дійшов висновку, що в період розгляду справи в суді першої інстанції (з моменту пред`явлення позову - 18 серпня 2017 року, до розгляду його по суті - 09 жовтня 2017 року) у штатному розписі від 14 липня 2017 року існувала обставина, що має істотне значення для розгляду у даній справи, яка стала відома заявнику після набрання рішення суду першої інстанції законної сили - 26 червня 2019 року, та не була відома йому в період розгляду справи по суті судом першої інстанції, а отже процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є єдиним «ефективним засобом» в контексті статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на ефективний засіб правового захисту на національному рівні для усунення судових помилок і поновлення трудових прав позивача шляхом restitutio in integrum - повного поновлення. Однак, апеляційний суд не може погодитися із такими висновками суду, оскільки вони не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Згідно з ч.1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424,426 ЦПК України. Обставини, які відповідно до п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, №69529/01, §27,28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). Разом із тим, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами має здійснюватися із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд. Отже, за чітким змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах. Ураховуючи викладене, апеляційний суд після скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення судом першої інстанції рішення має перевірити його законність не тільки по суті, а й щодо наявності нововиявлених обставин та прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до положень статті 374 ЦПК України. Апеляційним розглядом справи встановлено, що заяву про перегляд судового рішення від 09 жовтня 2017 року за нововиявленними обставинами та клопотання про поновлення строку на подачу цієї заяви, заявник ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що про наявність Наказу №751-к від 14 липня 2017 року «Про збільшення посадових окладів працівників апарату управління», яким, зокрема, вводився в дію штатний розпис працівників апарату управління ДП «АМПУ» з відповідними змінами з 01 липня 2017 року (п.2.5 Наказу), в якому мала місце посада першого заступника голови (територія роботи: м. Одеса, вул. Ланжеронівська,1 з зарплатою 280000 грн. щомісячно) він дізнався лише 04 липня 2019 року, в процесі розгляду Приморським районним судом м.Одеси цивільної справи №522/10065/19 за його позовом до ДП «АМПУ», третя особа Міністерство інфраструктури України, про визнання незаконним наказу №87-к від 11 березня 2019 року про скорочення штату, у якій від представника ДП «АМПУ» він отримав відзив на його позовну заяву від 01 липня 2019 року, в додатках якого мав місце вищевказаний Наказ №751-к від 14 липня 2017 року. На думку, заявника ОСОБА_1 , дана обставина є істотною для справи обставиною, так як підтверджує його твердження про те, що ніяких змін в організації виробництва і праці ДП «АМПУ» фактично не відбулося, а його звільнення «у зв`язку зі скороченням штату» є штучним та незаконним, у зв`язку із чим є підстави для перегляду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 за нововиявленими обставинами (Том V: а.с. 11-21, 58-60). З матеріалів справи також вбачається, що заявником ОСОБА_1 також було подано до суду 01.02.2021 року доповнення до клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 фактично зазначає вже нові обставини щодо обізнаності про Наказ №751-к від 14 липня 2017 року, зокрема те, що 04 липня 2019 року Службовою запискою від члену профкому Первинної профспілки працівників ДП «АМПУ» ОСОБА_3 йому було повідомлено, що згідно штатного розпису, зазначеного у Наказі ДП «АМПУ» від 14 липня 2017 року №751-к «Про збільшення посадових окладів працівників апарату управління», наявна посада позивача і яка у 2017 році не була скорочена. (Том VІ: а.с. 1-5). Заяву про перегляд рішення Приморського районного суду м.Одеси від 09 жовтня 2017 року за нововиявленними обставинами та клопотання про поновлення строку на подачу такої заяви ОСОБА_1 також обґрунтовує і тим, що цей Наказ ніяким чином не мав можливості оцінити суд першої інстанції, оскільки він з`явився у матеріалах справи тільки на стадії апеляційного розгляду, однак в постанові апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року відсутня пряма оцінка судом даного Наказу №751-к від 14 липня 2017 року як доказу, а є лише посилання на відповідні аркуші справи, серед яких і аркуш із зазначеним наказом, проте увага на ньому не зосереджувалась та оцінка взагалі не надавалася, а оскільки постанова апеляційного суду від 19 липня 2018 року була прийнята на його користь, тому у нього не було потреби проводити її аналіз та ознайомлюватися з матеріалами справи, оскільки на наступний день, після прийняття постанови апеляційним судом, його було поновлено на роботі та він зайнявся виконанням посадових обов`язків. ОСОБА_1 зазначає, що фактично необхідність ознайомлення з матеріалами даної справи в нього виникла лише після ухвалення постанови Верховним судом від 26 червня 2019 року. Однак в період з 01 липня 2019 року по 28 жовтня 2019 року він знаходився на лікарняному, що підтверджено листом непрацездатності, тому не міг в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а після одужання невідкладно - 31 жовтня 2019 року, звернувся до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, ДП «АМПУ» надало до суду відзив на заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якому зазначив, що обставини, викладені ОСОБА_1 у заяві не є нововиявленими, а тому не можуть бути підставою для перегляду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами. Крім того, ДП «АМПУ» заперечувало проти строків подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що заявник пропустив строк, визначений ст. 424 ЦПК України (Том V: а.с. 85-89). У доводах апеляційної скарги, ДП «АМПУ» також наголошує про відсутність нововиявленої обставини, оскільки про існування наказу ДП «АМПУ» від 14.07.2017 року №751-к ОСОБА_1 було відомо ще на час розгляду даної справи. Крім того, апелянт наголошує, що ОСОБА_1 пропустив строк, визначений ст. 424 ЦПУ України на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не навів поважних причин для поновлення строків, що є підставою для відмови в поновленні строків і відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Апеляційний суд частково погоджується із вказаними доводами апелянта, виходячи з наступного. Так, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25.01.2018 року витребувано з ДП «АМПУ» належним чином завірені копії наступних письмових доказів: -Штатний розпис у Державному підприємстві «Адміністрація морських портів України» станом на 13.02.2017 року, 25.05.2017 року, 26.07.2017 року; -Лист Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 25.04.2017 року № 2480; -Наказ Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 12.04.2017 року №112; -Наказ Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 15.02.2017 року №55 «Про затвердження розподілу обов`язків у заступників Голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»; -Наказ про прийняття на роботу заступника Голови з операційної діяльності; -Листи-узгодження Міністром кандидатур на посади заступників Голови з розвитку портової інфраструктури, з операційної діяльності, з економіки, з фінансів; -Посадові інструкції заступників Голови з розвитку портової інфраструктури, з операційної діяльності, з економіки, з фінансів. Постановлено також надати відомості: про всі наявні штатні посади у Державному підприємстві «Адміністрація морських портів України» станом на 13.02.2017 року, 25.05.2017 року, 26.07.2017 року; про те чи пропонувались ОСОБА_1 посади: заступника Голови з розвитку портової інфраструктури, з операційної діяльності, з економіки, з фінансів (Том ІІ: а.с. 76-77). Матеріалами справи встановлено, що на виконання вищевказаної ухвали апеляційного суду, представником ДП «АМПУ» 02.04.2018 року, через засоби поштового відправлення, надано до суду відомості та належним чином завірені копії відповідних документів, у тому числі копія Наказу ДП «АМПУ» від 14.07.2017р. №751-к «Про збільшення посадових окладів працівників апарату управління» (Том ІІ: а.с. 111 - 118). При цьому, копії вищевказаних витребуваних судом документів, у тому числі і копія Наказу ДП «АМПУ» від 14.07.2017 № 751-к «Про збільшення посадових окладів працівників апарату управління» була також одночасно надіслана і на адресу Позивача, про що свідчить в матеріалах справи оригінал квитанції Укрпошти від 02.04.2018 року та опис вкладення у лист (Том ІІ: а.с. 96 - 97). Крім того, на аркуші справи 186 том ІІ міститься розписка представника ОСОБА_1 адвоката Немерцалової С.В. про ознайомлення з матеріалами справи 13.04.2018 року, в тому числі з наказом ДП «АМПУ» від 14.07.2017 № 751-к «Про збільшення посадових окладів працівників апарату управління». Зазначене також підтверджуються тим, що представник ОСОБА_1 адвокат Немерцалова С.В. після ознайомлення із матеріалами справи подала до суду заперечення на відзив (Том ІІІ: а.с. 3-7), у яких, окрім іншого також є посилання на аркуш справи 113 том ІІ, а саме на штатний розпис станом на 01.07.2017. З урахуванням вищенаведених обставин справи, апеляційний суд вважає, що щонайменше 13.04.2018 року позивачу ОСОБА_1 було достеменно відомо про існування Наказу ДП «АМПУ» від 14.07.2019 № 751-к «Про збільшення посадових окладів працівників апарату управління» та про його зміст. Крім того, аналізуючи зміст зазначеного наказу, вбачається, що даний наказ стосується саме збільшення посадових окладів працівників апарату управління ДП «АМПУ» у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленого законодавством України з 01.05.2017 року, внаслідок чого і було внесено зміни до штатного розпису станом на 01.07.2017 року. При цьому, станом на 01.07.2017 року посада першого заступника голови не могла бути вилучена ще із штатного розпису, оскільки за наказом ДП «АМПУ`від 24.04.2017 року №434-к посада першого заступника голови була вилучена із штатного розпису 26.07.2017 року, що свідчить про безпідставність доводів заявника про те, що зазначена посада взагалі не скорочувалась. Таким чином, районний суд дійшов до передчасного та помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року. При цьому, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. 2, 3 та 7 ст. 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах. Тлумачення вищенаведених положень ст. 429 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд після скасування місцевим судом рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог має перевірити законність такого судового рішення, та, відповідно до положень ст. 374 ЦПК України, прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Водночас суд апеляційної інстанції виходить із того, що , незалежно від форми процесуального документу (ухвала чи постанова), яку суд першої інстанції постановив з порушенням норм матеріального чи процесуального права ( при розгляді заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами), суд апеляційної інстанції в межах своїх повноважень скасовує судове рішення суду першої інстанції і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого у цій справі віднесено вирішення питання про розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті. Нормами ЦПК не передбачено права суду апеляційної інстанції постановляти ухвалу про задоволення такої заяви чи відмови у її задоволенні. При цьому, для суду апеляційної інстанції визначальним у такому випадку є не сама форма прийнятого судом першої інстанції процесуального документа, а те, яке судове рішення підлягало ухваленню за таких обставин і саме з цього апеляційний суд виходить, обираючи процесуальну форму реагування на судове рішення. Аналогічний по суті висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 (провадження № 61-35193св18), постанові Верховного Суду у складі колегії судців Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 755/21917/14-ц (провадження № 61- 24916св18), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 200/9663/16-ц (провадження № 61-18061св19), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року у справі № 466/543/14-ц (провадження № 61-7223св20) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року у справі № 2-215/11 (провадження № 61-46492св18). Враховуючи наведене, апеляційна скарга ДП «АМПУ» підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 рокуза нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", третя особа: Міністерство інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- для продовження розгляду до суду першої інстанції, а саме до Приморського районного суду м.Одеси, до повноважень якого у цій справі віднесено вирішення питання про розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року - скасувати та направити справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", третя особа: Міністерство інфраструктури України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого віднесено вирішення питання про розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 21.11.2022 року. Головуючий суддя Т.В. Цюра Судді: Л.А. Гірняк О.С. Комлева