Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/2450/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2022 року м. Хмельницький Справа № 676/2450/22 Провадження № 33/4820/441/22 Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Селезньової М.Д., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв`язку, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2022 року,- в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. За постановою суду, ОСОБА_1 о 12.04 год. 28.05.2022 року по АДРЕСА_1, керував транспортним засобом ZASTAVA 1300, державний номерний знак НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, порушенням координації рухів. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у найближчому медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями, ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу вказаного адміністративного правопорушення. Заперечує факт безпосереднього керування транспортним засобом, та саме зупинку працівниками поліції його автомобіля, який здійснював рух. З відеозапису видно лише, що його автомобіль стоїть біля подвір`я без руху, при цьому він в авто не перебуває, повідомляє працівникам поліції, що будь-якої поїздки на власному автомобілі він не здійснював, а тому і відмовився від проходження огляду, так як поліцейські під`їхали до його транспортного засобу, який стояв. Вказує, що доказів його вини матеріали справи не містять. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен, на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався. Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, при викладених у постанові обставинах. Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 166440 від 23 травня 2022 року вбачається, що 23.05.2022 року, о 12.04 год. 28.05.2022 року по вул. Смірнова, 97 в с. Довжок Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, керував транспортним засобом ZASTAVA 1300, державний номерний знак НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, порушенням координації рухів. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у найближчому медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями, ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1). З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду ОСОБА_1 та підпису в акті відмовився у встановленому законом порядку (а.с.2). Працівником поліції було видано направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичної установи КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня», від якого ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3). Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 заперечив факт керування, у вказаний день, зазначеним транспортним засобом та показав, що по АДРЕСА_1 знаходився поруч з автомобілем ZASTAVA 1300, біля воріт свого домоволодіння, тому відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, або в найближчому медичному закладі. Разом з тим, з переглянутого місцевим та апеляційним судом відеозапису видно, що у зазначений у протоколі день та час працівники поліції, керованим автомобілем, із значною швидкістю під`їжджають до червоного автомобіля, за вказаною адресою, поблизу якого стоїть ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Вказують останньому, що він здійснив різкий маневр, від`їжджаючи від магазину, на що той відповідає - так, а потім - ні. Поліцейські звертають увагу ОСОБА_1 на те, що у нього проглядаються явні ознаки алкогольного сп`яніння, неодноразово пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак, останній, поводить себе агресивно, висловлюється нецензурними словами, у зв`язку з чим його затримують та доставляють до відділку поліції де, в черговий раз, пропонують пройти огляд приладом Драгер чи в медичній установі, проте він відповідає пишіть бумагу. Поліцейським розцінено це як відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, йому роз`яснюють його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджується наявною в матеріалах розпискою. Твердження апелянта про відсутність факту керування ним транспортним засобом спростовується дослідженими судом доказами. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні. Сукупність доказів, які є в матеріалах справи, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не дають підстав для обґрунтованих сумнівів у зворотному. Доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції розцінюються як обраний ОСОБА_1 спосіб захисту та намагання уникнути від адміністративної відповідальності. Посилання апелянта на інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції. Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено. Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі правопорушника, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень. З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, п о с т а н о в и л а: Постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Л.М.Кулеша