Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/6467/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2024 року м. Хмельницький Справа № 686/6467/22 Провадження № 33/4820/3/24 Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретарів судового засідання Цугель А.О., Селезньової М.Д., Плюти В.С., захисника Савінського О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2022 року, в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. За постановою суду, ОСОБА_1 28.03.2022 року о 21 год. 37 хв. в м.Хмельницькому, по вул.Свободи, 46/1, керував транспортним засобом Opel Astra н.з. НОМЕР_1 та в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, маючи ознаки алкогольного сп`яніння та будучи незгідним з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився. Тим самим вчинив правопорушення, визначене ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Вказує, що під час проходження огляду на місці зупинки автомобіля, прилад Алкотестер Драгер неодноразово давав збій, лише на п`ятий чи шостий раз показав результат 1,95 проміле, мундштук не змінювався, а прилад не обнулявся. Переконує, що він в стані алкогольного сп`яніння не перебував, жодних ознак алкогольного сп`яніння у нього не було, що відображено на відеозаписі. Наявність запаху з ротової порожнини обумовлена вживанням квасу та безалкогольного пива, незадовго до зупинки, про це він казав і працівникам поліції. Стверджує, що в лікарні від проходження огляду не відмовлявся, а тільки заперечив проти проходження такого огляду за допомогою Алкотестера та наполягав на відібранні у нього крові для дослідження. У протоколі зазначено про присутність двох свідків, проте свідків при його складанні не було, їх письмові пояснення в матеріалах справи відсутні. З огляду на це, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, яке ставлять йому у вину, а тому у суду першої інстанції були усі підстави для закриття провадження у справі. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Савінського О.П., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен, на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - заклад охорони здоров`я). Згідно з абз. 2 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, при викладених у постанові обставинах. Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 049274 від 28 березня 2022 року вбачається, що 28.03.2022 року о 21 год. 37 хв. в м.Хмельницькому, по вул.Свободи, 46/1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Будучи незгідним з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився. Тим самим вчинив правопорушення, визначене ч.1 ст.130 КУпАП. Із дослідженого місцевим та апеляційним судом результату тесту приладу «Драгер Алкотест 7510» № 301 від 28.03.2022 року слідує, що у ОСОБА_1 виявлено 1,95 % проміле алкоголю, з таким результатом він був не згідний. (а.с. 3). З даних акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд на місці проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Результат 1,95 % проміле, з яким, останній, не погодився. Виявив бажання пройти огляд в медичній установі (а.с.4). Згідно з направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ХОЗЗ НПД» ХОР, слідує, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявленні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, поведінка, яка не відповідає дійсності (а.с.5). З висновку лікаря КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.03.2023 № 179, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження обстеження на визнання стану алкогольного сп`яніння (а.с.6). Матеріали справи містять також акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.03.2022 Opel Astra н.з. НОМЕР_1 , згідно з яким даний автомобіль оглянуто та поміщено на спеціальний майданчик (а.с.7). Відповідно до копії постанови серії БАА № 471074 від 28.03.2022 на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.8). Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У відповідності до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. З переглянутого апеляційним судом відеозапису події видно, що ОСОБА_1 , у вказаний у протоколі день та час, керував зазначеним транспортним засобом. Після зупинки поліцейським автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , з метою перевірки документів, під час розмови у працівника поліції виникла підозра про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, тому він йому пропонує пройти огляд на визначення стану сп`яніння. ОСОБА_1 пояснює, що вживав літр пива. Проходить, на вимогу працівника поліції, огляд на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння, результат 1,95 % проміле, з яким ОСОБА_1 не погоджується. У зв`язку з чим працівники поліції доставляють його в медичний заклад, де пропонують пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, однак він наполягає на відібранні у нього аналізу крові. Йому пояснюють, що аналіз крові він вправі здати в приватному порядку, а, на даний час, потрібно пройти огляд приладом Драгер. ОСОБА_1 відмовляється, тому лікар розцінює це як відмову від проходження обстеження. В процесі апеляційного розгляду, в якості свідка, було допитано працівника поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Огляд проводився лікарем із здійсненням відеофіксації з його нагрудної камери та його колеги. Свідків до проведення огляду в лікарні залучено не було. Аргументи захисника в суді апеляційної інстанції про те, що при проведенні його огляду в медичному закладі працівниками поліції не було залучено свідків не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 266 КУпАПнаявність свідків при здійсненні відеофіксації не вимагається. Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАПогляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Пунктом 17 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 передбачено, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Тобто, огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проведений в присутності поліцейського, і участі свідків не потребував. Твердження захисника про те, що відеозапис не безперервний суд відхиляє і звертає увагу на те, що він є безперервним у частині, яка має доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов`язків. Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов`язковості надання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов`язків. Доводи сторони захисту про те, що поліцейськими порушено вимоги законодавства про проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Твердження апеляційної скарги про те, що наявність у ОСОБА_1 запаху з ротової порожнини була обумовлена вживанням квасу та безалкогольного пива, незадовго до зупинки транспортного засобу, не впливає на висновок суду про доведеність його вини у вчиненні цього правопорушення. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні. Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, передбачено обов`язкове відібрання біологічних зразків, під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, лише у випадках, якщо водій учасник ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, відтак доводи апеляційної скарги, як підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття адміністративного провадження, про те, що ОСОБА_1 відмовлено у відібранні біологічних зразків крові, на визначення стану алкогольного сп`яніння, є необгрунтованими. Посилання на порушення поліцейськими здійснення процедури огляду ОСОБА_1 на місці зупинки, відхиляються, оскільки результати огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не ставляться у вину ОСОБА_1 . Всі інші доводи, наведені в апеляційній скарзі були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення матеріали справи не містять. Посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб`єктивними, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить до висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі. При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні цього адміністративного правопорушення, є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи. Постанова судді місцевого суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, відповідає вимогам Закону, адміністративне стягнення за це правопорушення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для її скасування чи зміни немає. Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, п о с т а н о в и л а: Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Л.М.Кулеша