Постанова 4850 № 200/11732/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2022 року справа №200/11732/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 р. у справі № 200/11732/21 (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, УПФУ), в якому просив: - визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 11.06.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст.. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення; - зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, періоди його роботи з 01.10.2009 року по 02.11.2009 року на підприємстві ПП Сапар, з 23.11.2009 року по 30.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 30.07.2010 року, з 24.04.2021 року по 04.06.2021 року на підприємстві ВП Шахта 1-3 Новогродівська ДП Селидіввугілля, з 03.08.2010 по 31.12.2010 року на підприємстві ТОВ Шахтне будівництво та періоди навчання в Селидівському гірничному технікумі з 01.09.1999 року по 20.05.2001 року, з 28.06.2001 року по 08.07.2001 року, з 18.08.2001 року по 16.12.2001 року та з 16.03.2002 року по 30.05.2002 рік, зарахувати до страхового стажу періоди роботи: з 01.04.2010 року по 30.07.2010 року, 01.01.2020 року о 31.03.2021 року, з 01.04.2021 року по 04.06.2021 рік на підприємстві ВП Шахта 1-3 Новогродівська ДП Селидіввугілля; - зобов`язання додатково зарахувати до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно ч.3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення 2 роки 3 місяці за відпрацьовані періоди роботи: на підприємстві ВП Шахта 1-3 Новогродівська ДП Селидіввугілля з 21.05.2001 року по 27.06.2001 рік, з 09.07.2001 року по 17.08.2001 рік, з 19.07.2002 року по 02.05.2004 рік, з 07.12.2005 року по 01.09.2006 рік, з 31.10.2001 року по 31.05.2012 рік, з 23.05.2016 року по 05.06. 2016 рік; на підприємстві ТОВ Донбасвуглепроходка з 08.05.2004 року по 31.10.2004 рік; на підприємстві ТОВ Донпромбізнес з 01.11.2004 року по 12.11.2005 рік; на підприємстві ТОВ Донецьке шахтобудівельне підприємство з 01.01.2007 року по 08.09.2009 рік; на підприємстві ТОВ Шахтне будівництво з 03.08.2010 року по 31.12.2010 рік з урахуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівника, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення. (відповідно до уточнених позовних вимог). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11 червня 2021 року № 057250003450 яким відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04 червня 2021 року зарахувавши до пільгового стажу роботи з 01.10.2009 року по 02.11.2019 року на ПП Сапар, з 23.11.2009 року по 30.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 30.07.2010 року, з 24.04.2021 року по 04.06.2021 року на ВП Шахта 1-3 Новогродівська ДП Селидіввугілля та з 03.08.2010 по 31.12.2010 року у ТОВ Шахтне будівництво; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривні 01 коп. В іншій частині позовних вимог відмовив. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зарахування до пільгового (підземного) стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.З ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09,1999 року по 20.05.2001 року, з 28.06.2001 року по 08.07.2001 року, з 18.08.2001 року по 16.12.2001 року та з 16.03.2002 року по 30.05.2002 року та задовольнити позовні вимоги в цій частині В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до Диплому серії НК №17546110, позивач закінчив у 2002 році Селидівський гірничий технікум за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» і здобув кваліфікацію гірничого техніка-технолога. Відповідно запису №9 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.07.2001 року, позивач навчався в Селидівському гірничому технікумі у .період з 01.09.1999 року по 04.06.2002 року на денній формі навчання. У період навчання позивач проходив виробничі практики на шахті на різних роботах та посадах, які віднесені до відповідного списку, а 19.07.2002 року, тобто в межах тримісячного строку після закінчення навчання, прийнятий на роботу підземним гірничим майстром. Посилання відповідача на те, що технікуми не відносяться до професійно-технічного навчального закладу, є безпідставними, оскільки після набуття чинності Законом України «Про освіту» (з 1991 року (наступний - з 28.09.2017 року)) та Законом України «Про вищу освіту» (з 2002 року (наступний - з 06.09.2014 року)) технікуми та училища були віднесені до вищих навчальних закладів І рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Молодший спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної І загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, ЩО передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. (Аналогічне зазначене в листі-роз`ясненні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.03.2011 року № 4.7-17/674.). Отже, на професійне навчання в технікумах поширюються положення ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту». Аналогічних правових висновків щодо необхідності зарахування навчання в технікумі до пільгового стажу за відповідним Списком дійшов Верховний Суд під час розгляду адміністративних справ № 367/945/17 від 04 березня 2020 року, № 644/2182/17 від 17.05.2019 року, №367/945/17 від 04.03.2020 року, а також в ухвалі Верховного Суду від 09.08.2019 року у справі №560/321/19, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що трудова книжка підтверджує лише загальний трудовий стаж працівника, але підтвердити пільговий характер роботи може лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника - документи, видані архівними установами. Враховуючи наведене, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.10.2009 по 02.11.2009 на підприємстві ПП «Сапар», з 23.11.2009 по 30.04.2010, з 01.05.2010 по 30.07.2010, з 24.04.2021 по 04.06.2021 на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», з 03.08.2010 по 31.12.2010 на підприємстві ТОВ «Шахтне будівництво», оскільки позивачем не було надано довідки, що підтверджують пільговий характер роботи у спірні періоди. Також, при розгляді заяви про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» органи Пенсійного фонду України мають не лише встановити факт зайнятості особи повний робочий день на певних (визначених нормативно-правовими актами) роботах (посадах), а й встановити ту обставину, що під час зайнятості на зазначених посадах заявник був застрахованою особою, за яку щомісяця сплачувались страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (мав страховий стаж). Апелянт зазначає, що згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» ОСОБА_1 встановлено, що за періоди роботи з 01.04.2010 по 30.07.2010, з 01.01.2020 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 04.06.2021 на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» відсутні відомості про щомісячне утримання суми страхових внесків до управління Пенсійного фонду України. Таким чином, апелянт приходить до висновку, що відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу позивача, періодів його роботи з 01.04.2010 по 30.07.2010, з 01.01.2020 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 04.06.2021 на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», у зв`язку з несплатою підприємством єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. 04 червня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України надав заяву про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування України. Оскільки позивачем не було отримано рішення про відмову в призначенні пенсії останній, через свого адвоката, звернувся до Селидівського ОУПФУ Донецької області із адвокатським запитом в якому просив надати рішення про відому в призначенні пенсії за результатом розгляду заяви від 04.06.2021 року. Листом від 02.07.2021 року № 0500-1502-8/26876 відповідач повідомив, що страховий стаж був розрахований за даними трудової книжки та згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, який враховано по 23.04.2021 року і складає 18 р. 4м. 26 д, пільговий за Списком №1 16 р. До страхового стажу не зараховано період з 01.04.2010 року по 30.07.2010 року на ВП Шахта 1-3 Новогродівська ДП Селидіввугілля у зв`язку з несплатою єдиного соціального внеску. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 01.10.2009 року по 02.11.2009 року на приватному підприємстві Сапар, з 23.11.2009 року по 30.04.2010 року на підприємстві ВП Шахта 1-3 Новогродівська Селидіввугілля через відсутність довідок, що підтверджують пільговий характер роботи; з 01.05.2010 року по 30.07.2010 року на підприємстві ВП Шахта 1-3 Новогродівська Селидіввугілля через відсутність довідок, що підтверджують пільговий характер роботи та сплати ЄСВ; з 03.08.2010 року по 31.12.2010 року на ТОВ Шахтне будівництво через відсутність відомостей про спеціальний стаж у індивідуальних відомостях про застраховану особу. 03.07.2021 року позивач ,через свого адвоката, звернувся до Селидівського ОУПФУ Донецької області з адвокатським запитом в якому просив надати інформацію. Листом від 20.07.2021 року відповідач повідомив, що Селидівський гірничий технікум не відноситься до професійно технічного навчального закладу, а тому періоди навчання зараховані до страхового стажу. Також, до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року ВП Шахта 1-3 Новогродівська ДП Селидіввугілля у зв`язку з несплатою ЄСВ та з 01.04.2021 року по 04.06.2021 року на ВП Шахта 1-3 Новогродівська ДП Селидіввугілля у зв`язку з відсутністю в індивідуальних відомостях про застраховану особу нарахованої заробітної плати. Крім того, ОСОБА_1 за повних 11 років стажу на провідних професіях додатково нараховано 2 р. 9 м. пільгового стажу. Страховий стаж складає 13р. 10м. 26д., пільговий стаж за Списком №1 20р. 5м. 21д., в тому числі: на провідних посадах 11р 1м 11д; інші підземні роботи 6р. 7м. 10д.; додатково, відповідно до роз`яснення 2р. 9м. Рішенням від 11.06.2021 року № 057250003450 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування України у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу згідно ч.3 ст. 114 Закону № 1058. За даними у трудовій книжці позивача від 11 липня 2001 року серія НОМЕР_1 встановлено, що в ній за спірний період роботи наявні такі записи: 01.10.2009 року - прийнятий прохідником 4 розряду з повним робочим днем у шахті на ПП Сапар (запис №30); 02.11.2019 року звільнений за власним бажанням (запис №31); 23.11.2009 року прийнятий підземним прохідником з повним робочим днем у шахті на ВП Шахта 1-3 Новогродівська ДП Селидіввугілля (запис №32); 30.07.2010 року звільнений за власним бажанням (запис №33); 03.08.2010 року прийнятий гірничим майстром підземни з повним робочим днем у шахті в ТОВ Шахтне будівництво (запис № 34); 31.12.2010 року звільнений у зв`язку з переводом (запис № 35). 16.12.2019 року прийнятий прохідником підземним з повним робочим днем під землею на ВП Шахта 1-3 Новогродівська ДП Селидіввугілля (запис № 47) та працює по цей час. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV (в редакції на час звернення з заявою про переведення на пенсію по інвалідності) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до статті 1 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 1 частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV). Згідно з абзацом 9 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац 1 частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV). Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи. Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку 50 років, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією. Право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років. Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі Порядок № 637). Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку). Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5) У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до пункту 23 Порядку, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Відповідно до пункту 24 Порядку, для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів. Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Професії (посади) позивача, за якими він працював у спірні періоди, відносяться до відповідного Списку чинного на період його роботи. Матеріали справи свідчать, що відповідний стаж роботи позивача (загальний та пільговий) у спірні періоди підтверджується записами в трудовій книжці. Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що записи у трудовій книжці проведено у відповідності та з дотриманням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а також місять всю необхідну інформацію про характер виконуваною позивачем роботи, що спростовує висновки відповідача. Отже, трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача у спірні періоди, що дає право на зарахування їх до стажу для призначення пенсії. Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення. Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18). Щодо посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи інформації щодо сплати страхових внесків, суд зазначає, що за вимогами законодавства, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. На підставі викладеного, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16). Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду його навчання з 01.09.1999 року по 20.05.2001 року, з 28.06.2001 року по 08.07.2001 року, з 18.08.2001 року по 16.12.2001 року та з 16.03.2002 року по 30.05.2002 року в Селидівському гірничому технікумі за спеціальністю Технологія підземної розробки корисних копалин, суд зазначає наступне. Правовідносини у сфері освіти в даному випадку регулювалися Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року. Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Отже, технікум, у якому позивач навчався у спірний період відноситься до закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Таким чином, вказана норма передбачає, що вказаний стаж навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу. За правилами пункту 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів. Судами встановлено, з Диплому серії НК №17546110, вбачається, що позивач закінчив у 2002 році Селидівський гірничий технікум за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» і здобув кваліфікацію гірничого техніка-технолога. З запису №9 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.07.2001 року вбачається, що позивач навчався в Селидівському гірничому технікумі у період з 01.09.1999 року по 04.06.2002 року на денній формі навчання. Як вбачається з трудової книжки та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 17.05.2021 року № 1-1299, виданої ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», у період з 21.05.2001 року по 27.06.2001 року працював за професію (посадою) учня гірника підземного дільниці з видобування вугілля №1 з оплатою за тарифною ставкою підземного робітника, у період з 09.07.2001 року по 17.08.2001 року працював за професією (посадою) гірник підземний дільниці підготовчих робіт №1, у період з 17.12.2001 року по 26.02.2002 року працював за професією (посадою) учня підземного прохідника дільниці підготовчих робіт №1 з оплатою за тарифною ставкою підземного робітника, у період з 26.02.2002 року по 14.03.2002 року працював за професією (посадою) підземного прохідника дільниці підготовчих робіт № 1, що передбачені списком №1 розділом 1 підрозділом 1010100 а постанову КМУ № 162 від 11.03.1994 року. Відповідачем не надано до суду жодного доказу того, що у зазначеному дипломі відсутні відомості щодо періоду навчання позивача у зазначеному закладі. Отже, позивачем належним чином підтверджено навчання в технікумі за спеціальністю. Крім того, відразу після навчання позивач працевлаштувався на шахту за спеціальністю, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Суд зазначає, що період навчання позивача та наступне його зарахування за набутою професією вищезазначеним умовам відповідає, отже є безпідставними доводи відповідача, що період навчання не зараховується до пільгового стажу позивача. Суд не приймає посилання суду першої інстанції на правову позицію Вищого адміністративного суду України у постанові від 23.04.2015 по справі № 227/2693/13, оскільки за вимогами ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує висновки викладені в постановах саме Верховного Суду. Підсумовуючи наведене, матеріалами справи підтверджено право позивача на зарахування періоду його навчання до пільгового стажую, що обумовлює скасування рішення суду першої інстанції в цій частині з задоволенням позовних вимог. Отже, суд дослідивши наявні докази у справі вважає висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволені цих позовних вимог помилковими, оскільки, як вже зазначалось, у даному випадку відповідачем було неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу що дають право на призначення пенсії на підставі ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таки чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача. Крім того, суд зазначає, що за положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846. Згідно п. 1.9 Порядку № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі. За п. 3.3 Порядку, орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення. Згідно до п. 4.3. Порядку, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Тобто, відповідач мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії. Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу роботи (пільгового та загального). Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до викладеного, у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду в частині відмови зарахування до пільгового (підземного) стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду навчання позивача в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1999 року по 20.05.2001 року, з 28.06.2001 року по 08.07.2001 року, з 18.08.2001 року по 16.12.2001 року та з 16.03.2002 року по 30.05.2002 року та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. Відповідно до ч.1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 р. у справі № 200/11732/21 скасувати в частині відмови зарахування до пільгового (підземного) стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1999 року по 20.05.2001 року, з 28.06.2001 року по 08.07.2001 року, з 18.08.2001 року по 16.12.2001 року та з 16.03.2002 року по 30.05.2002 року та прийняти нове рішення в цій частині. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення пенсії від 04 червня 2021 року зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1999 року по 20.05.2001 року, з 28.06.2001 року по 08.07.2001 року, з 18.08.2001 року по 16.12.2001 року та з 16.03.2002 року по 30.05.2002 року. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 р. у справі № 200/11732/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 16 листопада 2022 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді І.В. Геращенко Г.М. Міронова