Ухвала КАС ВС № 420/3304/19

УХВАЛА 17 листопада 2022 року м. Київ справа № 420/3304/19 адміністративне провадження № К/990/31385/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Вронського Сергія Валентиновича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі № 420/3304/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання певні вчинити дії, УСТАНОВИВ: В травні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому, із урахуванням уточнень, просили: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у зволіканні щодо своєчасного скасування права 3-ї особи - ОСОБА_3 на виконання будівельних робіт, набуте на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт поданого 15.03.2018 та зареєстрованого в єдиному реєстрі 16.03.2018 №ОД 061180750058, та скасувати реєстрацію повідомлення, окрім внесення в повідомлення недостовірних відомостей ще з підстав допущення під час будівництва об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 протипожежної відстані до сусідніх будинків, з підстав скасування будівельного паспорту від 15.06.2017 №01-07/150 та з підстав будівництва зазначеного об`єкту будівництва за межами земельної ділянки відведеної для будівництва; - визнати протиправними дії відповідача щодо реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту «Індивідуальний житловий будинок: АДРЕСА_1 » від 23.04.2017, яка зареєстрована в реєстрі 23.04.2018 під №ОД 141181131896, та скасувати реєстрацію Декларації з таких підстав: у зв`язку з тим, що є підстави для повернення зазначеної декларації замовнику будівництва - ОСОБА_3 та відсутності у відповідача правових підстав для її реєстрації Декларації в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів; - визнати протиправною бездіяльність Управління ДАБК ОМР щодо винесення обов`язкового для виконання Припису щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт відносно незаконного будівництва об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022, у задоволенні позову відмовлено. 11.11.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Вронського С.В. на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №420/3304/19. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого. Судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами загального позовного провадження. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) відкриття касаційного провадження. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Вронського Сергія Валентиновича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №420/3304/19 - повернути скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя А.Ю. Бучик