Постанова 4813 № 521/4068/20

Номер провадження: 22-ц/813/244/22 Справа № 521/4068/20 Головуючий у першій інстанції Мазун І. А. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Дришлюка А.І., Драгомерецького М.М., розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2021 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст клопотання про зупинення провадження. Представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі №521/4068/20 за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №50011540 від 26 грудня 2013 року до набрання чинності рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору №50011540 від 26 грудня 2013 року укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , договору застави транспортного засобу №50011540 від 10 січня 2014 року, договору поруки №50011540 від 26 грудня 2013 року та про стягнення з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 усіх надмірно отриманих грошових коштів за кредитним договором №50011540 від 26 грудня 2013 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних (справа №521/13186/17). Дане клопотання мотивоване тим, що у разі задоволення судом позову ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» по цивільній справі №521/13186/17 про визнання недійсним кредитного договору №50011540 від 26 грудня 2013 року, укладеним між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , договору застави транспортного засобу №50011540 від 10 січня 2014 року, договору поруки №50011540 від 26 грудня 2013 року та стягнення з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 усіх надмірно отриманих грошових коштів за кредитним договором №50011540 від 26 грудня 2013 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, повністю виключить підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 по цивільній справі №521/3968/20 про стягнення заборгованості за кредитним договором №50011540 від 26 грудня 2013 року. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2021 року провадження у цивільній справі №521/4068/20 за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №50011540 від 26 грудня 2013 року, зупинено до набрання чинності рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору №50011540 від 26 грудня 2013 року, укладеного між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , договору застави транспортного засобу №50011540 від 10 січня 2014 року, договору поруки №50011540 від 26 грудня 2013 року та про стягнення з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 усіх надмірно отриманих грошових коштів за кредитним договором №50011540 від 26 грудня 2013 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних (справа №521/13186/17). Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ТОВ «Порше Мобіліті» просить скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що перешкоджає подальшому розгляду справи, посилаючись на порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції порушив вимог положень ст. 251 ЦПК України. Порядок розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У вказаній цивільній справі апеляційна скарга подана на ухвалу про зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України). Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлене 15 листопада 2022 року. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У ч. 1 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Так, задовольняючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа №521/4068/20 за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №50011540 від 26 грудня 2013 року. Одночасно в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа №521/13186/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання договору частково недійсним та стягнення безпідставно сплачених коштів, що підтверджується ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2017 року про відкриття провадження по цивільній справі №521/13186/17. Згідно заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог по цивільній справі №521/13186/17, яка зареєстрована в суді за №34538 від 30 серпня 2017 року та прийнята судом до розгляду позовні вимоги збільшені, а саме позивачка просить суд: визнати недійсним кредитний договір №50011540 від 26 грудня 2013 року, укладений між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір застави транспортного засобу №50011540 від 10 січня 2014 року; визнати недійсним договір поруки №50011540 від 26 грудня 2013 року; стягнути з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 усі надмірно отримані грошові кошти за кредитним договором №50011540 від 26 грудня 2013 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Суд першої інстанції виходив з того, що в разі задоволення судом позову ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» по цивільній справі №521/13186/17 про визнання недійсним кредитного договору №50011540 від 26 грудня 2013 року, укладений між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , договору застави транспортного засобу №50011540 від 10 січня 2014 року, договору поруки №50011540 від 26 грудня 2013 року та стягнення з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 усіх надмірно отриманих грошових коштів за кредитним договором №50011540 від 26 грудня 2013 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, повністю виключить підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №50011540 від 26 грудня 2013 року. Однак судова колегія не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», роз`яснено, що визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом з тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У справі, яка переглядається, за позовом ТОВ «Порше Мобіліті» предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , який обґрунтовано невиконанням відповідачем умов кредитного договору. Підставою для зупинення провадження у цій справі став факт розгляду судом позову ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання договорів недійсними та стягнення надмірно отриманих грошових коштів. Проте, суд першої інстанції у порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети та підстави позовів у справах і не вказав обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання кредитного договору недійсним виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ТОВ «Порше Мобіліті» обґрунтовувало свої вимоги, та можливість встановлення підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Більше того, таке зупинення суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи й перешкоджає подальшому провадженню у справі. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року). У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи. На думку Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 18.09.2018 у справі №9901/314/19 та від 16.10.2019 у справі №800/330/17 метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Тому, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2021 року по справі №463/3577/17 та постанові від 08 лютого 2021 року по справі №487/3839/17. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведені вимоги закону і відповідні роз`яснення. Крім того, судовою колегією не встановлено причин, які унеможливлюють розгляд даної цивільної справи до набрання законної сили рішенням суду по цивільній справі №521/13186/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору №50011540 від 26 грудня 2013 року, укладений між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , договору застави транспортного засобу №50011540 від 10 січня 2014 року, договору поруки №50011540 від 26 грудня 2013 року та стягнення з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_1 усіх надмірно отриманих грошових коштів за кредитним договором №50011540 від 26 грудня 2013 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, оскільки позовні вимоги заявлено з різних правових підстав. Також слід зазначити, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що зупинення провадження до набрання законної сили рішення суду по цивільній справі №521/13186/17, порушує вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Зупинивши провадження у справі, суд першої інстанції не врахував право сторін на розумні строки розгляду справи. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» задовольнити частково. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2021 року скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 15 листопада 2022 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: А.І. Дришлюк М.М. Драгомерецький