Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/9140/21

Дата документу 11.11.2022 Справа № 336/9140/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 336/9140/21 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В. № 22-ц/807/1754/22 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Кухаря С.В. Полякова О.З. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію, ВСТАНОВИВ В листопаді 2021 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , користується електроенергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , але обов`язки по сплаті за використану електроенергію виконує не в повному обсязі, у зв`язку з чим виник борг у сумі 3735,73 грн. за період з 01.08.2018 р. по 01.01.2019 р. Посилаючись на вищезазначене просило суд, стягнути з відповідача в примусовому порядку заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 3735,73 грн. та судові витрати. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж борг за спожиту електроенергію в сумі 3735.73 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж судовий збір в сумі 2270 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 споживає електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору № 543201063 від 14.12.2012 р. (а.с.10-11) та має заборгованість за спожиту електроенергію за період з 01.08.2018 р. по 01.01.2019 р. в сумі 3735,73 грн., що підтверджено наданим розрахунком та витягом з програми «Побут» (а.с.6, 7-9). Суд першої інстанції виходив з того, що за ст.ст. 67, 68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з одержання електричної енергії. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.322 ЦК України). Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 Цивільного кодексу України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (надалі - Правила роздрібного ринку електричної енергії). Ч.1 ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. На роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку(п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії). Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив,що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів того, що заборгованість погашена. Натомість докази мали бути надані обома сторонами, в тому числі позивачем, на якого покладається обов`язок надати докази на підтвердження власних вимог. У відповідності до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Оскаржуване судове рішення не містить доказів на підтвердження заявлених вимог. На час розгляду справи, на 21 березня 2022року боргу не існувало, що визнає сам позивач. Натомість він не повідомив суд про відсутність боргу, хоча у відзиві на апеляційну скаргу визнає, що борг було сплачено ще 29.11.2021 року. На підтвердження оплати апелянтом надані відповідні копії квитанцій, що не оспорене позивачем. З огляду на викладене на час ухвалення судового рішення не було правових підстав для стягнення на користь позивача боргу, а відтак оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2022 року по цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію зашити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складено 11 листопада 2022 р. Головуючий О.В. Крилова Судді: С.В. Кухар О.З. Поляков