Постанова 4855 № 320/254/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/254/21 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., за участю секретаря: Керімова К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області, що полягають у відмові ОСОБА_1 надати податкову знижку у розмірі 9666,00 грн. згідно вимог пп.166.3.6 ст. 166 Податкового кодексу України на оплату допоміжних репродуктивних технологій відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік; - зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області підготувати та подати для виконання висновок про повернення ОСОБА_1 коштів в розмірі 9666,00 грн., які зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в Установі банку: ПриватБанк, МФО: 305299, код банку 14360570, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 . Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року позов задоволено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року залишено без змін. На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 320/254/21, якою просить ухвалити додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. Відповідачем не надіслані заперечення на заяву про розподіл судових витрат. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16. На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії таких документів: додаткова угода від 15.11.2021 року до договору про надання правової допомоги № 301 від 28.12.2020 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1017802 від 13.12.2021 року, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001395, квитанція № 0.0.2348737426.1 від 19.11.2021 року. Так, Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Також Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Враховуючи обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, суд вважає обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами понесені позивачем витрати на правничу допомогу. Відтак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги при розгляді даної адміністративної справи в суді на користь позивача підлягають стягненню в розмірі 1 500, 00 грн, а тому заява про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу підлягає задоволенню. Керуючись ст. 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В : Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 320/254/21 -задовольнити. Ухвалити додаткову постанову щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 320/254/21 у суді апеляційної інстанції. Вимоги щодо стягнення понесених витрат на правову (правничу) допомогу у суді апеляційної інстанції - задовольнити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вул. Народного ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 44096797) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 1500 (тисяча п`ятсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Головуючий суддя Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.