Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/254/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/254/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області, що полягають у відмові ОСОБА_1 надати податкову знижку у розмірі 9666,00 грн. згідно вимог пп.166.3.6 ст. 166 Податкового кодексу України на оплату допоміжних репродуктивних технологій відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік; - зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області підготувати та подати для виконання висновок про повернення ОСОБА_1 коштів в розмірі 9666,00 грн., які зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в Установі банку: ПриватБанк, МФО: 305299, код банку 14360570, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 . Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року позов задоволено. В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). 22 листопада 2021 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 05.05.2004. Позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , що зареєстрований Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 23.09.2017. 16.02.2019 року позивач разом зі своєю дружиною звернулись зі спільною заявою до Медичного центру "Мати та дитина" ТОВ "Неомед 2007" щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій, а саме надання медичної допомоги методами допоміжних репродуктивних технологій з метою лікування безпліддя методикою проведення запліднення in vitro (ЗІВ) / методикою Інтрацитоплазматичної ін`єкції спермія (ІЦІС). 16.02.2019 року між Tовариством з обмеженою відповідальністю "Неомед" (виконавець) та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (пацієнти) був укладений договір №ДРТ-М-136 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, відповідно до якого виконавець зобов`язується надати пацієнту оплатні високоспеціалізовані медичні послуги із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, а пацієнт зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість. Вартість послуг за даним договором становить 53700,00 грн. Зі змісту довідки ТОВ "Неомед 2007" від 16.11.2020 року №483 вбачається, що пацієнтці ОСОБА_3 була надана медична послуга "Програма ЕКЗ Валентинка - 2" згідно з договором від 16.02.2019 року №ДРТ-М-136 на суму 53700,00 грн. Оплата медичної послуги пацієнтом ОСОБА_1 була проведена: 19.02.2019 в сумі 26850,00 грн.; 13.03.2019 в сумі 26850,00 грн. Вартість ЗІВ в даній програмі - 26840,00 грн. Згідно фіскальних чеків від 19.02.2019 на суму 26850,00 грн. та від 13.03.2019 на суму 26850,00 грн., виданих ТОВ "Неомед 2007", на рахунок ТОВ "Неомед 2007" було сплачено 53700,00 грн. Також, 16.02.2019 та 23.02.2019 ТОВ "Неомед 2007" було складено акти про надані медичні послуги по вчиненню допоміжних репродуктивних технологій (аналізи, консультації лікаря генетика та гінеколога-репродуктолога, медикаментозний супровід послуги) на загальну суму 17146,00 грн. За надані медичні послуги, зазначені в актах, на рахунок ТОВ "Неомед 2007" позивачем було сплачено кошти на загальну суму 17146,00 грн., що підтверджується копіями фіскальних чеків: від 16.02.2019 №21444 на суму 1723,00 грн., від 16.02.2019 №21443 на суму 1000,00 грн., від 16.02.2019 №21442 на суму 4000,00 грн., від 16.02.2019 №21441 на суму 6417,00 грн., від 16.02.2019 №21390 на суму 396,00 грн., від 23.02.2019 №22006 на суму 3610,00 грн. Після виконання умов договору від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 пацієнту ОСОБА_3 діагностовано ознаки завмерлої вагітності в малому терміні (6 тижнів), що підтверджується висновком УЗ-моніторингу від 27.09.2019. Відповідно до довідки про доходи заробітна плата позивача за 2019 рік становить 173751,97 грн., з якої сума утриманого ПДФО - 31275,37 грн. 18.11.2020 року ОСОБА_1 подав до ГУ ДПС у Київській області (Вишгородська ДПІ) через кабінет електронних послуг податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік. У вказаній податковій декларації позивачем визначено суму річного доходу у розмірі 173751,97 грн. (рядок 12), та розраховано суму податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з використанням права на податкову знижку у розмірі 9665,98 грн. (рядок 14), а також визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатами звітного (податкового) року у розмірі 9665,98 грн. До податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік позивачем подано розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з використанням права на податкову знижку за 2019 рік (додаток Ф3), в якому розраховано суму податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з використанням права на податкову знижку у розмірі 9665,98 грн. За наслідками обробки податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік із додатком Ф3, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію №2 про прийняття податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707. 16.12.2020 року позивачем було подано до відповідача заяву про надання податкової знижки разом із копіями документів, що підтверджують витрати на проведення допоміжних репродуктивних технологій його дружини - ОСОБА_3 . В заяві просив прийняти до уваги уточнюючі реквізити банківського рахунку для перерахування коштів, надати письмову відповідь після перевірки даних, де зазначити суму та термін повернення коштів (податкової знижки). Будь-якої відповіді на вказану заяву позивач не отримав. 16.12.2020 року ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку з питання подання ОСОБА_1 декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 №45172707, за результатами якої складено акт камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи від 16.12.2020 №5143/10-36-04-16/ НОМЕР_3 . Як вбачається зі змісту акту камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи від 16.12.2020 №5143/10-36-0416/ НОМЕР_3 , камеральною перевіркою встановлено, що сума податку та/або збору, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, є більшою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, що призвело до завищення суми податку, що підлягає поверненню з бюджету. За даними камеральної перевірки сума податку, що підлягає поверненню з бюджету дорівнює нулю, відхилення із даними платника становить 9665,98 грн. В акті камеральної перевірки зазначено, що платником порушено вимоги Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09.09.2013 №787 та пп.166.1.2 п. 166.1 ст. 166, пп.166.2.1 п. 166.2 ст. 166, пп.166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПК України. Враховуючи викладене контролюючий орган прийшов до висновку про відсутність в договорі підстави для отримання податкової знижки. Відповідно до зворотного боку інтегрованої картки платника з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування ОСОБА_1 (код класифікації доходів бюджету 11010500) 18.11.2020 контролюючим органом відображено суму податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з використанням права на податкову знижку за 2019 рік за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707 у розмірі 9665,98 грн., проте того ж дня 18.11.2020 в ІКП контролюючим органом проведено операцію зі збільшення переплати за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707 на суму 9665,98 грн., у зв`язку з чим сума податку, що підлягає поверненню, дорівнює

0. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пп.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з пп. "а" п.30.9 ст.30 ПК України податкова пільга надається шляхом податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору. Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом ІV ПК України. Статтею 162 ПК України передбачено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Згідно з пп.166.1.1 п.166.1 ст.166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Відповідно до пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПК України підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Згідно з пп.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПК України до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов`язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних роздрукованих документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом. У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (пп.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПК України). Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, встановлений п.166.3 ст.166 ПК України. Згідно з пп.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітній податковий рік. Згідно з підпунктом 166.4.3 пункту 166.4. статті 166 ПК України платник податку має право скористатись податковою знижкою до кінця податкового року, наступного за звітним. У разі, якщо платник не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для отримання податкової знижки платник податків має понести витрати протягом звітного податкового року на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством та має право включити до податкової знижки суму не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітній податковий рік. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу. Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Пунктами 179.1, 179.5 статті 179 ПК України установлено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Згідно з п.179.8 ст.179 ПК України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації. Судом першої інстанцій встановлено, що позивач звертався до Головного управління ДПС у Київській області із заявою про надання податкової знижки за проведення допоміжних репродуктивних технологій його дружини - ОСОБА_3 та подавав необхідний пакет документів: податкову декларацію про майновий стан і доходи; копію паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків, Свідоцтво про шлюб; копію Договору з ТОВ "Неомед 2007"; копії чеків (квитанцій) про оплату за надані медичні послуги; довідку про заробітну плату. Проте відповідачем за результатами проведення камеральної перевірки податкової декларації позивача про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707 було встановлено порушення вимог Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09.09.2013 №787, а саме встановлено відсутність у договорі підстав для отримання податкової знижки, а також порушення п.п.166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України. Щодо доводів відповідача про відсутність у договорі від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 процедур, передбачених Міністерством охорони здоров`я відповідно до Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09.09.2013 №787, як підстави для відмови у наданні позивачу податкової знижки, колегія суддів зазначає наступне. Наказом Міністерством охорони здоров`я від 09.09.2013 №787 затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні (далі - Порядок №787). Даний Порядок №787 регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров`я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій (далі - ЗОЗ), та визначає механізм та умови застосування методик допоміжних репродуктивних технологій. Допоміжні репродуктивні технології (далі - ДРТ) - методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до перенесення їх у матку пацієнтки здійснюються в умовах in vitro; in vitro - техніка виконання експерименту чи інших маніпуляцій у спеціальному лабораторному посуді або у контрольованому середовищі поза живим організмом (п.1.1. Порядку №787). Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1.6 Договору від 16.02.2019 №ДРТ-М-136, у цьому Договорі допоміжними репродуктивними технологіями (ДРТ) є методики лікування безпліддя, за яких маніпуляції з репродуктивними клітинами, окремі або всі етапи підготовки репродуктивних клітин, процеси запліднення і розвитку ембріонів до переносу їх у матку пацієнтки здійснюється в умовах in vitro (техніка виконання експерименту чи інших маніпуляцій у спеціальному лабораторному посуді або у контрольованому середовищі поза живим організмом. Відповідно до Додатку №1 до договору від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 ТОВ "Неомед 2007" надавався комплекс послуг по вчиненню допоміжних репродуктивних технологій. Після виконання договору від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 пацієнту ОСОБА_3 діагностовано ознаки завмерлої вагітності в малому терміні (6 тижнів). Сімейний кодекс України закріплює принцип спільності майна подружжя, який означає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається спільним, якщо інше не встановлено домовленістю сторін; подружжя має рівні права щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності; майно належить подружжю без визначення часток кожного з них у праві власності; права подружжя на майно визнаються рівними незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); до тих пір, поки не буде доведено протилежне, вважається, що кожен з подружжя, який здійснює правочини щодо розпорядження спільним майном, діє в інтересах подружжя. Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14.01.2015 року по справі № К/800/829/15 та від 13.01.2016 року по справі К/800/35741/15. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач діяв в інтересах подружжя, оплата послуг репродуктивних технологій, що надані дружині позивача, відбулась за рахунок коштів подружжя, що підтверджується договором від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій; фіскальними чеками від 19.02.2019 на суму 26850,00 грн. та від 13.03.2019 №23432 на суму 26850,00 грн., виданими ТОВ "Неомед 2007", які підтверджують оплату медичних послуг на рахунок ТОВ "Неомед 2007" на загальну суму 53700,00 грн., довідкою ТОВ "Неомед 2007" від 16.11.2020 №483 про те, що пацієнтці ОСОБА_3 була надана медична послуга "Програма ЕКЗ Валентинка - 2" згідно з договором від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 на суму 53700,00 грн., а тому відмова відповідача у наданні податкової знижки, згідно вимог пп. 166.3.6 ст. 166 Податкового кодексу України є протиправною. При цьому відповідно до умов договору від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 ТОВ "Неомед 2007" надавався комплекс послуг з лікування безпліддя в умовах in vitro, із застосуванням інтрацитоплазматичної ін`єкції спермія (ЕКО + Intra Cytoplasmic Sperm Injection (ICSI), після виконання умов якого пацієнту ОСОБА_3 діагностовано вагітність, хоча із завмиранням плоду, у зв`язку з чим доводи відповідача про те, що у договорі відсутні процедури, передбачені Порядком №787, є безпідставними. Щодо доводів відповідача про те, що у наданих позивачем копіях платіжних документів (квитанцій) про понесені витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій неможливо ідентифікувати платника податків, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, вартість послуг за надання пацієнту медичних послуг із застосуванням ДРТ за договором від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 становить 53700,00 грн. Згідно фіскальних чеків від 19.02.2019 та від 13.03.2019 на рахунок ТОВ "Неомед 2007" було сплачено 53700,00 грн. Довідкою ТОВ "Неомед 2007" від 16.11.2020 №483 підтверджено, що пацієнтці ОСОБА_3 була надана медична послуга "Програма ЕКЗ Валентинка - 2" згідно з договором від 16.02.2019 №ДРТ-М-136 на суму 53700,00 грн. Оплата медичної послуги пацієнтом ОСОБА_1 була проведена: 19.02.2019 в сумі 26850,00 грн.; 13.03.2019 в сумі 26850,00 грн. Вартість ЗІВ в даній програмі - 26840,00 грн. Відтак колегія суддів підтримує висновок Київського окружного адміністративного суду, що висновки контролюючого органу про те, що у наданих позивачем фіскальних чеках про понесені витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій неможливо ідентифікувати платника податків є безпідставними та необґрунтованими. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача підготувати та подати для виконання висновок про повернення позивачу коштів в розмірі 9666,00 грн., які зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в Установі банку: ПриватБанк, МФО: 305299, код банку 14360570, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне. У позовній заяві позивач зазначає, що розмір податкової знижки становить 9666 грн. (18% від суми 53700,00 грн. - вартості допоміжних репродуктивних технологій та лікування безпліддя). За результатами камеральної перевірки, оформленої актом камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи від 16.12.2020 №5143/10-36-04-16/ НОМЕР_3 , перевіркою встановлено, що сума податку та/або збору, які підлягали перерахуванню до бюджету або поверненню, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, є більшою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, що призвело до завищення суми податку, що підлягає поверненню з бюджету, відтак за даними камеральної перевірки сума податку, що підлягає поверненню з бюджету дорівнює нулю, відхилення із даними платника становить 9665,98 грн. В акті камеральної перевірки відповідачем зазначено, що платником порушено вимоги Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 09.09.2013 №787 та пп.166.1.2 п. 166.1 ст. 166, пп.166.2.1 п. 166.2 ст. 166, пп.166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПК України, що зумовило висновок контролюючого органу про відсутність в договорі підстави для отримання податкової знижки. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за результатами даної камеральної перевірки відповідачем не прийнято будь-якого податкового повідомлення-рішення. При цьому висновки контролюючого органу знайшли своє відображення в інтегрованій картці платника з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування ОСОБА_1 (код класифікації доходів бюджету 11010500), відповідно до якої 18.11.2020 контролюючим органом відображено суму податку, на яку зменшуються податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з використанням права на податкову знижку за 2019 рік за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707 у розмірі 9665,98 грн., проте того ж дня 18.11.2020 в ІКП контролюючим органом проведено операцію зі збільшення переплати за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2019 рік від 18.11.2020 за реєстраційним №45172707 на суму 9665,98 грн., у зв`язку з чим сума податку, що підлягає поверненню, дорівнює

0. Враховуючи висновок суду про протиправність дій Головного управління ДПС у Київській області, що полягають у відмові на отримання податкової знижки ОСОБА_1 на оплату допоміжних репродуктивних технологій відповідно до поданої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та наявності правових підстав для надання податкової знижки позивачу, вказана сума у розмірі 9666 грн., з урахуванням округлення, є сумою, що має бути повернена платнику податку, та зарахована на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надіслана поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації, що прямо слідує з положень п.179.8 ст.179 ПК України. Статтею 43 Податкового кодексу України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, відповідно до пункту 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми ( п. 43.3. ст. 43 ПК України). Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п. 43.4. ст. 43 ПК України). Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх постановах від 25 вересня 2018 року у справі №810/366/15, від 27 жовтня 2020 року у справі № 808/3657/14 сформулював висновок, що подана позивачем податкова декларація із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету, є умовою для здійснення повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання та підставою для підготовки відповідачем висновку про повернення з відповідного бюджету коштів у вигляді податкової знижки та подання його для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України. 16.12.2020 року позивачем було подано до відповідача заяву про надання податкової знижки разом із копіями документів, що підтверджують витрати на проведення допоміжних репродуктивних технологій його дружини - ОСОБА_3 . В заяві просив прийняти до уваги уточнюючі реквізити банківського рахунку для перерахування коштів, надати письмову відповідь після перевірки даних, де зазначити суму та термін повернення коштів (податкової знижки). Отже, у вказаній заяві позивачем висловлено прохання про повернення суми податкової знижки та зарахування її на банківський рахунок позивача. Відповідно до п.43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.6. ст.43 ПК України). Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії, якщо не передбачено право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 коштів в розмірі 9666,00 грн., які зарахувати на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в Установі банку: ПриватБанк, МФО: 305299, код банку 14360570, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 , та направити його до Головного управління Державної казначейської служби в Київській області для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2021 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.