Ухвала КГС ВС № 924/471/21

УХВАЛА 02 листопада 2022 року м. Київ cправа № 924/471/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кондратової І.Д., розглянувши касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Гермес С" на рішення Господарського суду Хмельницької області (суддя - Музика М.В.) від 19.08.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Тимошенко О.М., судді - Коломис В.В. , Саврій В.А.) від 29.09.2022 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції до Малого приватного підприємства «Гермес С» про стягнення 1 118 926, 30 грн, та за зустрічним позовом Малого приватного підприємства "Гермес С" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції про внесення змін до договору ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Малого приватного підприємства "Гермес С" (далі - Підприємство) 1 086 154, 40 грн пені за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання, 32 771, 90 грн штрафу за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання понад 20 календарних днів, згідно з договором № 16/30 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 07.02.2020 (далі - договір).

2. Позов обґрунтований тим, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за договором в частині своєчасного виконання робіт. 3. 01.06.2021 ухвалою місцевого господарського суду прийнято зустрічний позов Підприємства до Товариства про внесення змін до договору до спільного розгляду з первісним позовом.

4. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 первісний позов задоволено частково, стягнуто з підприємства на користь Товариства 543 077, 20 грн - пені, 32 771, 90 грн - штрафу, 16 783, 89 грн - витрат по сплаті судового збору. У стягненні 543 077, 20 грн пені - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

5. Суд виходив з того, що Підприємство не виконало у встановлений договором та погоджений сторонами строк роботи по капітальному ремонту освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС, тому здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум неустойки, обґрунтованою є сума пені у розмірі 1 086 154,40 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з виконання робіт та сума штрафу у розмірі 32 771,90 грн. Відповідно до статей 551 ЦК України та 233 ГК України суд зменшив розмір пені на 50%. У задоволенні зустрічного позову суд відмовив з огляду на недоведеність заявлених вимог.

6. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 31.01.2022 рішення скасував в частині задоволення позову та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті рішення залишив без змін. Стягнув з Підприємства на користь Товариства 121 724, 20 грн пені та 1 825,86 грн судового збору за подання позову. В стягненні 964 430,20 грн пені та 32 771,90 грн штрафу відмовив.

7. Постановою Верховного Суду від 06.07.2022 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, з огляду на те, що суд неправильно застосував до спірних правовідносин норми частини третьої статті 612, частини другої статті 849 ЦК України, внаслідок безпідставної кваліфікації листа №22/6-58 від 05 січня 2021 року, як відмови замовника від договору та прийняття виконання робіт. 8. 29.09.2022 Північно-західний апеляційний господарський суд, після нового перегляду справи, ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

9. Суд дійшов висновків, що в матеріалах справи відсутні акти прийому-передачі робіт, в тому числі, за результатами виконання певного етапу робіт, як доказу виконання МПП "Гермес С" робіт та прийняття їх замовником, що свідчить про прострочення виконання робіт на суму 468 170 грн. При цьому, твердження Підприємства про виконання робіт на 70% не підтверджено жодними доказами. З огляду на те, що сторонами погоджено виконання робіт до 31.12.2020, тому позивач правильно визначив початок періоду нарахування прострочення зобов`язання за період з 01.01.2021 по 26.04.2021. Суд першої інстанції обґрунтовано визначив до стягнення суму пені у розмірі 1 086 154, 40 грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з виконання робіт, тому підставно задовольнив вказану вимогу в цій частині та обґрунтовано зменшив розмір пені на 50%. 10. 26.10.2022 МПП "Гермес С" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Також у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

11. Верховний Суд, перевіривши матеріали касаційної скарги, залишає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження без розгляду, оскільки Підприємство звернулося з касаційною скаргою 20.10.2022 в межах строку, передбаченого абзацом другим частини першої статті 288 ГПК України.

12. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

13. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

14. При касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

15. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини другої статей 11 та 613 ЦК України, не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21, від 13.02.2018 у справі № 910/123/17, від 20.12.2018 у справі № 911/105/18, від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 та визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

16. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

17. У цьому випадку необхідно чітко вказати: - норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні; - навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; - навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; - обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

18. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

19. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

20. Однак, у касаційній скарзі скаржник не наводить обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справах, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

21. Водночас у скарзі скаржник посилається на статті 218, 617 ЦК України, частину другу статті 141 ЗУ "Про торгово-промислові палати України", пункт 9.1 Договору щодо виникнення обставин непереборної сили, проте не визначає підставу касаційного оскарження судових рішень щодо застосування/незастосування цих норм права, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України.

22. Також у касаційній скарзі скаржник стверджує, що висновки судів попередніх інстанцій про прострочення підрядником виконання своїх обов`язків та застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення неустойки є передчасними, зробленими судами без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів відповідно до вимог статті 86 ГПК України, а саме листа № 1128 від 28.12.2020, в якому останній просив розглянути можливість продовжити строк виконання робіт за договором та листа № 22/6-58 від 05.01.2021, в якому Товариство відмовило в укладенні додаткової угоди на продовження строку дії договору та відмову від виконання робіт, а тому Підприємство об`єктивно було позбавлено можливості завершити виконання робіт визначених договором.

23. При цьому, скаржник не визначає підставу касаційного оскарження судових рішень щодо порушення норм процесуального права, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України, а також за результатами перегляду касаційної скарги Підприємство просить ухвалити нове рішення, проте відповідно до статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не оцінює, не перевіряє докази та не встановлює фактичні обставини.

24. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

25. При цьому, Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.

26. Отже

описова частина касаційної скарги містить протиріччя з її прохальною частиною.

27. З огляду на викладене та враховуючи, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд зазначає що скаржнику необхідно уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, та вимоги касаційної скарги.

28. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

29. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Гермес С" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 924/471/21 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: - привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 20-23 цієї ухвали; та/або уточнити вимоги касаційної скарги та повноваження, які суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень; - уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Кондратова