LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4820686/19079/20

від 26.10.2022 ·

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/19079/20 Провадження № 22-ц/4820/1503/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. секретар судового засідання Цугель А.О. за участю представника позивача Савченко О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/19079/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевської Вікторії Віталіївни, Красилівської міської ради Хмельницької області, Акціонерного товариства «ПроКредит Банк», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро», про скасування державної реєстрації права власності, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2022 року (суддя Приступа Д.І.). Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного реєстратора Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевської Вікторії Віталіївни, Красилівської міської ради Хмельницької області, Акціонерного товариства «ПроКредит Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариство з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро», про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про державну реєстрацію прав на нерухоме майно. В обґрунтування позову зазначала, що 13 квітня 2010 року між ТОВ «Лампка Агро» (позичальник) та ПАТ «ПроКредит Банк» (кредитор, правонаступником прав та обов`язків якого є АТ «ПроКредит Банк») укладено рамкову угоду № FW113.464 про надання кредитних послуг, відповідно до умов якого позичальник отримав у банку кредит в межах ліміту суми кредитування в розмірі 3 000 000 доларів США зі сплатою максимального розміру процентів - 40 % річних та строком кредитування - до 15 квітня 2025 року. 25 лютого 2016 року в забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором між ПАТ «ПроКредит Банк» (правонаступником прав та обов`язків якого є АТ «ПроКредит Банк») та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 196088-1Д1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченком А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 97, відповідно до умов якого в іпотеку банку передано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 . Позивачу з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що на підставі рішення державного реєстратора Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевської В.В. від 30.05.2019, вимоги про усунення кредитних зобов`язань, договору іпотеки здійснено державну реєстрацію права власності АТ «ПроКредит Банк» на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису № 31790049. Проте, як зазначає позивач, ні ОСОБА_1 , ні ТОВ «Лампка Агро» будь-яких вимог від іпотекодержателя, відповідно до чинного законодавства не отримували. Вважає, що дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності за банком на нерухоме майно є протиправними, такими, що вчинені з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки не визначена ринкова вартість об`єкта нерухомого майна, позивач не отримувала повідомлення згідно з вимогами статтей 37-38 Закону України «Про іпотеку». Крім того, спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2022 року позов задоволено частково. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 47125357, прийняте державним реєстратором Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевською Вікторією Віталіївною 30 травня 2019 року, та запис №31790049 про проведену державну реєстрацію за Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 . В частині позовних вимог до державного реєстратора Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевської Вікторії Віталіївни відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «ПроКредит Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому, посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що товариством виконано вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку» щодо надіслання іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення, яка надавалась і державному реєстратору. А тому не можна вважати факт отримання третьою особою та позивачем письмових вимог про порушення кредитних зобов`язань недоведеним. Крім того, висновки суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи інформації про вартість майна не відповідає дійсності, адже суд під час розгляду справи не досліджував питання виготовлення звіту про оцінку квартири і вартості квартири набутої у власність відповідачем. За змістом апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому, зазначила, що після ухвалення рішення суду першої інстанції, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відповідні відомості і ОСОБА_1 зазначена власником квартири АДРЕСА_1 . Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів на підтвердження виконання іпотекодержателем обов`язку, передбаченого частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку», та Порядку №1127, щодо надіслання боржнику та іпотекодавцеві повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та його отримання, що унеможливило встановлення державним реєстратором завершення тридцятиденного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі і шляхом набуття права власності, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги з інформацією про вартість майна, тому державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за АТ «ПроКредит Банк» проведена з порушенням зазначених положень законодавства. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Судом першої інстанції встановлено, що 15 квітня 2010 року між ТОВ «Лампка Агро» та ПАТ «ПроКредит Банк» (правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк») укладено рамкову угоду № FW113.464 про надання кредитних послуг, відповідно до якого позичальник отримав у банку кредит в межах ліміту суми кредитування в розмірі 3 000 000 доларів США зі сплатою максимального розміру процентів 40,0 % річних та строком кредитування до 15 квітня 2025 року. 25 лютого 2016 року між ПАТ «ПроКредит Банк» (правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк») та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №196088-1Д1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченком А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 97, за яким позивачем в іпотеку банку передано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 27.05.2019 АТ «ПроКредит Банк» як іпотекодержатель звернулося до державного реєстратора Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевської Вікторії Віталіївни із заявою про проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. 30 травня 2019 року державним реєстратором Красилівської міської ради Хмельницької області Сташевською Вікторією Віталіївною прийнято рішення №47125357 про державну реєстрацію права власності на квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 386289068101) - №4, загальною площе 118,5 кв.м., що знаходиться в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 (а.с. 188 т. 1). Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, державним реєстратором 30 травня 2019 року здійснено державну реєстрацію права власності на зазначене іпотечне майно за АТ «ПроКредит Банк» (запис про право власності № 31790049) (а.с. 189 т. 1). Підставами виникнення права власності зазначено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань №1-2/19/613 від 15.01.2019 та договір іпотеки від 25 лютого 2016 року №№196088-1Д1, а підставою внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.05.2019 №47125357 (а.с. 189 т. 1). Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 33 Закону України «Про іпотеку»). Згідно з частинами першою та третьою статті 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону. Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Згідно з частиною третьою статті 10 «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень», що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень», перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок), визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Згідно з пунктом 61 Порядку у редакції (чинній на час проведення реєстрації права власності), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). Отже, пунктом 61 Порядку визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор у ході її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства. У пункті 3 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам Закону. Наведені норми права спрямовані на забезпечення фактичного повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно боржника. Тому повідомлення боржника потрібно вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення. Аналогічний висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц. У постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також потрібно вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Отже, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання. Згідно з пунктом 6.1 договору іпотеки від 25 лютого 2016 року, іпотеко держатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку порушення позичальником та/або іпотекодавцем умов кредитних договорів чи договору. Пунктом 6.4 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення здійснюється за вибором іпотекодержателя: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким є застереження, вказане у розділі 7 договору. Пунктом 7.1 визначено, що право власності переходить до іпотеко держателя на підставі договору про задоволення вимог іпотеко держателя,яким є дане застереження, з моменту виконання іпотекодержателем усіх передбачених законодавством дій, необхідних для звернення стягнення у такий спосіб без необхідності вчинення іпотекодавцем будь-яких додаткових дій чи документів. Іпотекодержатель вправі самостійно визначити суб`єкта оціночної діяльності та укласти з ним договір для встановлення вартості предмета іпотеки, за якою предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя. У наведених вище правових нормах визначено перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства. Таким чином, на державного реєстратора під час вчинення відповідної реєстраційної дії законом покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 61 Порядку № 1127, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й встановити їх відповідність вимогам законодавства. Матеріали реєстраційної справи містять лише вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, опис вкладення документів, що надсилаються на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_3 реєстраційний номер документа НОМЕР_1 , та відомості з реєстру поштових відправлень за реєстраційним номером 0317910370018, яке не вручене під час доставки, при цьому матеріали, на підставі яких проводилась реєстрація права власності, не містять доказів надіслання та отримання вимоги про усунення порушень, надісланої АТ «ПроКредит Банк» ОСОБА_1 та боржнику (а.с. 181-183 т. 1). Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження виконання іпотекодержателем обов`язку, передбаченого частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» та Порядком №1127, щодо отримання боржником повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання (яке б підтверджувало наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем, письмової вимоги іпотекодержателя), правильним є висновок суду першої інстанцій про те, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за АТ «ПроКредит Банк» проведена з порушенням зазначених положень законодавства, що є підставою для задоволення позовних вимог. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що банк надав державному реєстратору всі документи, які необхідні для реєстрації права власності на предмет іпотеки, оскільки спростовуються дослідженими судом матеріалами справи. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що іпотекодержатель набув право власності на спірну квартиру за вартістю, визначеною на підставі звіту про оцінку майна №137/1, оскільки даним звітом визначена вартість квартири станом на 08.02.2016, а не на час здійснення державної реєстрації права власності на квартиру за банком - 30.05.2019 (а.с. 88-137 т. 1). Інші доводи апеляційної скарги АТ «ПроКредит Банк» не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01 листопада 2022 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»