Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/1708/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 1 листопада 2022 року м. Чернівці справа № 727/1708/22 провадження 22-ц/822/694/22 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Перепелюк І. Б. суддів Владичана А.І., Лисака І.Н. секретар Собчук І.Ю. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» на заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 липня 2022 року в частині стягнення витрат з оплати правничої допомоги в цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу. Позов обгрунтовано наступним. 30.01.2021 року трапилась ДТП за участю автомобіля «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої було пошкоджено транспортні засоби : автомобіль «ДЕО» НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 , автомобіль марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_3 та автомобіль марки « БМВ» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 . Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22.03.2021 року по справі 727/1138/21 ДТП сталась у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 Правил дорожнього руху. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 під час керування автомобілем «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» за полісом № АР/ 7463817, у зв`язку з чим власники пошкоджених транспортних засобів звернулися до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з заявами про виплату страхового відшкодування, а саме: Власник пошкодженого автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_5 звернувся до ТДВ СК « Альфа-Гарант» та 25.05.2021 року отримав страхове відшкодування в розмірі 44000,00грн. Власник пошкодженого автомобіля «ДЕО» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 звернулася до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з заявою про страхове відшкодування та отримала страхове відшкодування в розмірі 10960,13 грн. ТДВ СК «Альфа-Гарант» було сплачено 54 960,13грн. за полісом № АР/7463817 з вини ОСОБА_1 , який перебував за кермом у стані алкогольного сп`яніння. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТДВ СК «Альфа-Гарант» 54 960,13 грн сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу; витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн та судовий збір в розмірі 2481,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 липня 2022 року позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» сплачене страхове відшкодування в порядку регресу 54960,13грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги в розмірі 1000 грн. та судовий збір у сумі 2481 гривня. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АльфаГарант» просить скасувати заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 липня 2022 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу, ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» 10 000грн витрат на професійну правничу допомогу. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» в апеляційній скарзі зазначає, що було надано достатній обсяг доказів підтверджуючих розмір витрат позивача з оплати правничої допомоги, а саме витяг з договору про надання правничої допомоги від 14 травня 2019 року, копія завдання доручення, копія платіжного доручення про сплату витрат на правничу допомогу, роздруківку кредитного повідомлення про проведення оплати, копію акту прийому передачі наданої правничої допомоги, копія детального розрахунку та опис робіт (наданих послуг ) в якому зазначено кількість годин витрачених адвокатом та відповідно їх вартість. Суд не звернув увагу на те, що відповідач не подавав відзиву на позовну заяву та будь - яких інших заперечень, щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі на її думку недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи її обсягом та часом витраченим на виконання робіт. Апелянт вважає рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення витрат на правничу допомогу незаконним та необґрунтованим.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано Витяг з договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 року, акт приймання-передачі надання послуг та виконаних робіт від 17.02.2022 року, квитанції про сплату коштів згідно договору про надання правничої допомоги. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Відповідно до положень ст. ст. 367, 368 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Судове рішення, переглядається в частині стягнення витрат повязаних з оплатою правничої допомоги. Положеннями ст.59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно зі ст.15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно із ч.3 ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частин 4 та 5 ст.137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 8 ст.141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. В силу ч.9 ст.83 ЦПК Україникопії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. У відповідності до ч.6 ст.137 ЦПК Україниобов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує нанеспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20). Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у даній справі. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до якихсаме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності». З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатським бюро «Грідін і Партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги б/н від 14 травня 2019 року. За надання правничої допомоги позивач та адвокат погодили у відповідному дорученні№147 від 20.07.2021 року та завданні доручення №174 від 11.01.2022 року по договору про надання правничої допомоги, яку він надав у повному обсязі, що підтверджується детальним розрахунком та описом робіт (наданих послуг), виконаних за договором про надання правничої допомоги адвокатом. За надану правничу допомогу позивач сплатив 10000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 21.07.2021 року, актом прийому-передачі надання послуг та виконаних робіт від 17.02.2022 року, та детальним розрахунком та описом робіт (наданих послуг) від 17.02.2022 року та платіжним дорученням від 14.01.2022 року, актом прийому передачі наданої правничої допомоги від 17.02.2022 року та детальним розрахунком та описом робіт від 17.02.2022 року. Позивач довів обставини надання йому послуг професійної правничої допомоги та обґрунтував заявлений остаточно до стягнення розмір цих послуг. Під час розгляду справи у суді першої інстанції, жодних заяв чи клопотань від позивача про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу не надходило. Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги є обгрунтованими і з відповідача слід стягнути на користь позивача документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Судом першої інстанції порушені норми процесуального та неправильно застосовані норми матеріального права в частині вирішення питання щодо витрат на правничу допомогу, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» задовольнити частково. Заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 13 липня 2022 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» 10 000грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий І.Б. Перепелюк Судді: А.І. Владичан І.Н. Лисак