Постанова Чернівецький апеляційний суд № 717/1159/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 жовтня 2022 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю захисника Боднарюка В.І. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2022 року, В С Т А Н О В И Л А : Постановою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді 10 (десяти) діб адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 03 серпня 2022 року біля 21 години 13 хвилин по вулиці С.Нікули в смт. Кельменці Дністровського району Чернівецької області керував автомобілем «Мерседес Бенц 250», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Крім того, 12 серпня 2022 року біля 20 годин 39 хвилин по вулиці Гагаріна в с. Слобідка Дністровського району Чернівецької області, ОСОБА_1 керував автомобілем «Мерседес Бенц 250» номерний знак НОМЕР_1 , в порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Провадження №33/822/615/22 Головуючий у І інстанції: Туржанський В.В. Категорія: ст. 130 ч.2 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О. На таке судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП. На обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом із ознаками наркотичного сп`яніння.Твердить,що за кермом 03.08.2022 року була його дружина. Вказує,що поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що він погодився.Поліцейський не озвучив йому о ознак наркотичного сп`яніння,які вбачав. В подальшому працівник поліції, не роз`яснивши мету, запропонував ОСОБА_1 проїхати у лікарню, однак він відмовився, оскільки себе добре почував та не потребував допомоги лікаря. Вважає, що працівник поліції спровокував його відмову від огляду, оскільки наголошував, що він може відмовитись від проходження такого огляду. Крім того, зауважує, що з відеозаписів вбачається, що відносно нього в присутності свідків, працівники поліції склали протокол за ч.2 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, а не за ч.2 ст.130 КУпАП, тому вважає, що в протокол без його відома були внесені виправлення. Також вважає неправомірною вимогу поліцейських пред`явити документи, оскільки не була названа причина зупинки транспортного засобу, за кермом якого перебувала дружина ОСОБА_1 . Вказує на відсутність доказів керування ним транспортним засобом із ознаками алкогольного сп`яніння 12 серпня 2022 року Зазначає, що надані до протоколу відеозаписи не є безперервними та відсутня дата зйомки, тому вважає їх неналежними доказами, крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на технічний засіб. У матеріалах справи немає направлення на проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер».Твердить,що поліцейські упереджено до нього ставились як до особи,яка раніше притягалась до відповідальності. Вказує,що на відеозаписах озвучена лише одна ознака алкогольного сп`яніння,однак у протоколі вказано декілька. Наголошує на тому, що посвідчення водія не отримував, тому не може бути водієм. Крім цього, апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки повідомлення про дату, час та місце розгляду справи у суді не отримував та у судовому засіданні присутнім не був, а копію постанови отримав тільки 02 жовтня 2022 року, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин. Під час апеляційного розгляду захисник просив,якщо суд прийде до висновку про доведеність вини,змінити постанову в частині накладення основного стягнення,оскільки накладене судом стягнення є надто суворим. Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката Боднарюка В.І., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за клопотанням особи, яка подає апеляційну скаргу, може бути поновлений. Як вбачається з матеріалів справи судовий розгляд здійснений за відсутності ОСОБА_1 , документів, які підтверджують факт його своєчасного повідомлення про дату, час та місце судового розгляд, матеріали справи не містять.Враховуючи дані обставини, строк на апеляційне оскарження постанови судді слід поновити як такий, що пропущений із поважних причин. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. У відповідності до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Повторне протягом року вчинення правопорушень,передбачених ст.130 ч.1 КУпАП, має наслідком притягнення водія до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.2 КУпАП. Розглядаючи дану справу, суддя районного суду в повній мірі дотримався таких вимог. Із матеріалів справи вбачається,що постановою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 13.01.2022 року ОСОБА_1 визнаний винуватим за ст.130 ч.1,124 КУпАП та на нього накладене стягнення в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП,яка передбачає більш суворе стягнення, у виді штрафу у розмірі 17 тис грн без позбавлення права керування транспортними засобами(а.с.16-18) Згідно наданої на запит апеляційного суду інформації,постанова суду щодо ОСОБА_1 набрала законної сили 25.01.2022 року,чим спростовуються доводи апелянта. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП є правильним та відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок по факту вчинення правопорушення 03.08.2022 року суд обґрунтував наявними у справі до дослідженими доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 03.08.2022р., який складений відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.2 КУпАП, підписаний поліцейським та свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без зауважень (а.с.1). На спростування доводів апелянта, у протоколі від 03.08.2022р. зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом із явними ознаками наркотичного сп`яніння та зазначені ознаки сп`яніння. Від проходження медичного огляду водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП. Отже, у протоколі сформульована суть правопорушення,що відповідає ознакам складу правопорушення за ст.130 ч.2 КУпАП, якою передбачена відповідальність особи (що керує транспортним засобом з ознаками наркотичного, зокрема, сп`яніння) за повторне протягом року вчинення правопорушення,передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 03.08.2022 року у їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (а.с.2, 3). У справі наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.08.2022р., із якого вбачається, що водій ОСОБА_1 направлявся на огляд до медичного закладу у зв`язку із виявленими у нього ознаками наркотичного сп`яніння зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння або неприродна блідість (а.с.4). Відповідно до ст. 266 КУпАП факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксовано відеозаписами боді-камери поліцейського (а.с.7 диск). Спростовуючи апеляційні доводи, із відеозаписів вбачається, що 03 серпня 2022 року службове авто працівників поліції переслідує автомобіль «Мерседес Бенц 250», який втікає та зупиняється за поворотом. Поліцейський з`ясовує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія та виносить щодо нього постанову.В ході розмови ОСОБА_1 підтвердив,що саме він був за кермом,погодився з винесеною постановою. Також вказав, що він позбавлений права керування транспортними засобами. Під час розмови з ОСОБА_1 поліцейський встановив наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі, про їх наявність як підставу проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 був поінформований. У зв`язку із виявленими ознаками працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 визнав, що курив марихуану та відмовився від проходження огляду у медичному закладі. При цьому були присутні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (диск на а.с.7). Твердження апелянта,що відмова була спровокована працівниками поліції,не відповідають фактичним обставинам справи,оскільки ОСОБА_1 ,як свідчить відеозапис,було неодноразово роз`яснено,що у випадку відмови від проходження огляду складається протокол за ст.130 КУпАП. Посилання апелянта на те,що були внесені виправлення у протокол, не підтверджені доказами. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення 12.08.2022 року підтверджується протоколом від 12.08.2022р. за ст.130 ч.2 КУпАП,який відповідає вимогам ст.256 КУпАП,підписаний поліцейським, ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.11) Згідно пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , 12.08.2022 року у їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.13, 14). Як зазначено у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.08.2022р., у водія ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння різкий запах алкоголю із ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя (а.с.12). Відповідно до ст.266 КУпАП,факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння зафіксований відеозаписом (диск а.с.20) На спростування доводів апелянта, з відеозапису від 12 серпня 2022 року вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем та зупинка його працівниками поліції. ОСОБА_1 підтвердив, що їхав від знайомого до сусідньої вулиці. Під час розмови поліцейським у ОСОБА_1 у були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння,зокрема,запах алкоголю із порожнини рота,про що йому повідомлено,а ОСОБА_1 підтвердив,що вжив декілька пляшок пива. Те,що працівником поліції у подальшому були встановлені і інші ознаки алкогольного сп`яніння,які зазначені у направленні,на що посилається апелянт,жодним чином не впливають на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 . Також відеозапис свідчить,що на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі водій відмовився.При цьому були присутні також свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Окрім того,поліцейським було встановлено,що ОСОБА_1 керував ТЗ,будучи позбавленим права керування. Викладені вище обставини вказують на обґрунтованість висновку суду про те, що водій ОСОБА_1 03.08.2022 року та 12.08.2022 року керував транспортним засобом із ознаками,відповідно, наркотичного і алкогольного сп`яніння та повторно протягом року відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.2 КУпАП. Доводи апелянта про те,що він не отримував посвідчення водія голослівні та доказами не підтверджені. Натомість, згідно наданої апеляційному суду інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Чернівецькій області ,гр-ну ОСОБА_1 29.01.2013 року видавалось посвідчення водія категорій В,С,термін дії якого необмежений. Під час апеляційного розгляду захисник просив,якщо суд прийде до висновку про доведеність вини,змінити постанову в частині накладення основного стягнення,оскільки накладене судом стягнення є надто суворим та надмірним. Вказував,що на утриманні ОСОБА_1 2 неповнолітніх дітей,а тому адміністративний арешт позбавить його можливості забезпечувати життєдіяльність дітей. Із наданих захисником документів вбачається,що на утриманні ОСОБА_1 двоє неповнолітніх дітей-2008 та 2013 р.н. За таких обставин суд,враховуючи вказані дані про особу,а також обставини справи, вважає,що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити,змінити постанову в частині накладення основного адміністративного стягнення та накласти його у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, П О С Т А Н О В И Л А : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Кельменецького районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2022 року щодо ОСОБА_1 змінити в частині накладення основного адміністративного стягнення. Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000(тридцять чотири тисячі) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. В іншій частині постанову суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду О.О. Дембіцька