LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Волинський апеляційний суд161/4924/22

від 26.10.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 161/4924/22 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С. Провадження № 22-ц/802/911/22 Категорія: 68 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 жовтня 2022 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Шевчук Л.Я., з участю секретаря судового засідання Черняк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 вересня 2022 року, В С Т А Н О В И В: У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.12.2019 року. У шлюбі народилися дві доньки ОСОБА_4 2044 року народження та дочка ОСОБА_5 2010 року народження, які проживають з нею. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.09.2020 року стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 від усіх видів заробітку, починаючи з 28.01.2020 року та до досягнення старшою дитиною повноліття. Рішення пред`явлено до виконання до першого відділу ВДВС у м. Луцьку. Підстави звернення з даним позовом є понесення позивачем додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, а саме розвитком здібностей дитини, зокрема здобуття вищої освіти. Наразі старша донька сторін є студенткою ДВНЗ «Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана» від 01.09.2021 №32647, зарахована на денну форму навчання, термін закінчення університету 30.06.2025 року. Навчання здійснюється на контрактній основі та передбачає понесення витрат за навчання батьками. Позивач указує, що нею фактично було понесено додаткові витрати на навчання дитини на суму 34 000 грн., що підтверджується квитанціями від 09.09.2021 року та від 07.02.2022 року. Вказує, що відповідач в добровільному порядку компенсувати їх не бажає, має прострочення виконання зобов`язань по аліментах на 11-12 місяців. Натомість, позивачка вимушена самостійно утримувати двох дітей та нести додаткові витрати на навчання дитини. Просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати за перший навчальний рік дитини у розмірі 25 000 гривень. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 вересня 2022 року в задоволенні позову в даній справ відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь державного бюджету судовий збір в розмірі 992, 40 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1 в користь державного бюджету, представник позивача подав апеляційну скаргу в якій, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить його в цій частині скасувати. В межах строку на апеляційне оскарження, представником позивача було подано доповнення до апеляційної скарги, в яких представник посилався на ту обставину, що судове засідання у даній цивільній справі було призначено на 01 вересня 2022 року, за наслідками розгляду справи в зазначеному судовому засіданні головуюча-суддя видалилася до нарадчої кімнати. Учасників справи було повідомлено, що проголошення судового рішення відбудеться 02 вересня 2022 року. Зі слів представника позивача, під час перебування судді в нарадчій кімнаті головуючим-суддею здійснювалось розгляд інших справ, що є порушенням ст. 245 ЦПК України та додатковою підставою для скасування оскаржуваного рішення суду. У відзиві на апеляційну скаргу та доповнення до нею, відповідач просить апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у судове засідання сторони не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у даній справі є 26 жовтня 2022 року, тобто дата складення повного судового рішення. Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлгаяє до часткового задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення. Відповідно до частини першої статті 245 ЦПК України під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали. Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи. Відповідно до ст. 247 ЦПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу). Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи, або за ініціативою суду. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання визначається Положенням про Єдину інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Учасник справи має право отримати копію технічного запису судового процесу. Згідно зі ст.248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: рік, місяць, число і місце судового засідання; найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; порядковий номер вчинення процесуальної дії; назва процесуальної дії; час вчинення процесуальної дії; ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; інші відомості, визначені цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи. Під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи. З матеріалів справи вбачається, що Луцьким міськрайонним судом було призначено цивільну справу до розгляду на 01 вересня 2022 року 12 год. 15 хв. З протоколу судового засідання від 01 вересня 2022 року вбачається, що в судовому засіданні були присутні представник позивача Василюк І. М., відповідач та його представник. У протоколі судового засідання відображено видалення судді до нарадчої кімнати 13 год. 03 хв. та у 13 год. 55 хв. вихід судді з нарадчої кінмати та оголошення суддею вступної і резолютивної частини рішення суду від 01 вересня 2022 року. Протокол судового засідання відповідає аудіозапису даного судового засідання, який міститься на диску та був прослуханий апеляційним судом. Також в матеріалах справи міститься короткий текст рішення суду від 01 вересня 2022 року. Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи, які були викладені в доповненнях до апеляційної скарги, щодо порушення суддею таємниці нарадчої кімнати є голослівними, не знайшли свого підтвердження дослідженими судом апеляційної інстанції доказами. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ( ч. 1 ст. 367 ЦПК України). Оскільки доводи, які були зазначенні в доповнені до апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції з врахуванням змісту та вимог апеляційної скарги, які стосувались питання розподілу судових витрат. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції стягнув судові витрати в розмірі 992, 40 грн з ОСОБА_1 в користь державного бюджету. Відповідно до ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України cуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитини. (а.с.1-2). Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України). З преамбули Закону № 3674-VI вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Позивач ОСОБА_1 , яка звернулась до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину в силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору за подання такого позову. З правового аналізу ст. 141 ЦПК України необхідно дійти висновку, що у випадку відмови у задоволенні позову особи, яка звільнена від сплати судових витрат, судові витрати компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 в силу вимог Закону № 3674-VI звільнена від сплати судового збору, то розмір судового збору в розмірі 992, 40 гривень компенсуються за рахунок держави в порядку, встановленому КМУ. Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції не врахував положень статті 141 ЦПК України та безпідставно стягнув з ОСОБА_1 в державний бюджет судові витрати, у той час як вони в даному випадку компенсуються за рахунок держави. Тому відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору необхідно скасувати. Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 382,384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 вересня 2022 року, в частині розподілу судових витрат, скасувати. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий-суддя: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»