Ухвала ККС ВС № 157/137/20

УХВАЛА 24 жовтня 2022 року м. Київ справа № 157/137/20 провадження № 51-2681 ск 22 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_2 суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, на вирок Волинського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року щодо ОСОБА_1 , встановив: У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на наступне. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України. Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені в ч. 1 ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Порушуючи питання про скасування чи зміну судового рішення через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, особа, яка оскаржує судове рішення з цих підстав повинна належним чином мотивувати в чому саме полягають такі порушення. Відповідно до ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Так, у касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування вироку апеляційного суду й призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи вирок у зв`язку з неправильним звільненням засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, не призначив покарання останньому, а ухвалив вважати його засудженим до покарання, яке йому фактично не призначав. Проте, прокурор належним чином не мотивує як зазначені ним у скарзі порушення вплинули на законність та обґрунтованість вироку апеляційного суду з огляду на положення ч. 1 ст. 412 КПК України, які б стали безумовною підставою для його скасування. Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою прокурора. Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без руху, надавши йому п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених недоліків. При повторному зверненні до суду касаційної інстанції прокурором має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк. На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, на вирок Волинського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без руху, надавши йому п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків. У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4