Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/10405/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/10405/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г. За участю секретаря: Шевченко Е.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року, суддя Дудін С.О., у справі за адміністративним позовом Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,- У С Т А Н О В И В: Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача провести до попереднього стану квартиру АДРЕСА_1 та знести самочинно побудовану добудову. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ході проведення позапланової перевірки об`єкта "реконструкція квартири АДРЕСА_1 ", власником якого є ОСОБА_1 , встановлено здійснення відповідачем реконструкції своєї квартири у вигляді добудови кімнати із порушенням вимог чинного законодавства. На підставі результатів перевірки Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2401/1 від 24.01.2019 з вимогою про усунення відповідачем відповідних порушень. Позивач зазначає, що в подальшому ним було проведено повторну позапланову перевірку вказаного об`єкта, в ході якої встановлено невиконання ОСОБА_1 вимог припису №С-2401/1 від 24.01.2019, в результаті чого Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було прийнято припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-1507/1 від 15.07.2019 з вимогою усунення відповідачем відповідних порушень. Після цього позивачем було проведено повторну позапланову перевірку вказаного об`єкта, в ході якої встановлено невиконання ОСОБА_1 вимог припису №С-1507/1 від 15.07.2019, що зумовило звернення до суду з даним адміністративним позовом. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, я якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до Технічного паспорту на квартиру № 2 , дана квартира складалась з однієї кімнати та кухні (т.1, а.с.228-230). З метою збільшення житлової площі квартири та добудови ще однієї кімнати, 10.09.2015 ОСОБА_1 була подана до Департаменту Державної архітектурно-будівельної у Київській області декларація про початок виконання будівельних робіт з реконструкції житлової квартири (т.1, а.с.198-199). Для проведення реконструкції виготовлено та затверджено проектну документацію. 29.09.2015 ОСОБА_1 було подано до Департаменту Державної архітектурно-будівельної у Київській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована 29.09.2015 за №КС142152720922 та затверджена ДАБІ у Київській області (а.с.200). Відповідно до вказаної декларації зазначена квартира позивача стала двокімнатною із загальною площею 62,1 кв.м. 30.09.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобудтехсервіс" виготовлено технічний паспорт з відповідними змінами про реконструкцію квартири (а.с.231). Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.10.2015 №45179584 вказана квартира №2 є двокімнатною (т.1, а.с.206-207). Так, Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області у період з 17.12.2018 по 24.01.2019 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: реконструкція квартири АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 24.01.2019 №Т-2401/1 (т.1, а.с.12-35). У вказаному акті зазначено про порушення відповідачем наступних вимог законодавства: 1) ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт - замовник будівництва гр. ОСОБА_1 виконав будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та без документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а саме: - в пункті містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки зазначеної декларації вказано «Не вимагається згідно п.25 «Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються», затвердженого наказом Мінрегіону України № 109 від 07.07.2011 р.». Проте п.25 зазначеного наказу передбачено, що містобудівні умови та обмеження для проектування не надаються на «реконструкцію житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно- побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення», проте перевіркою встановлено, що до квартири влаштовано прибудову розміром більших сторін в плані 6,33x5,97 м (таким чином змінивши конфігурацію); - в пункті «земельна ділянка використовується для будівництва на підставі» декларації замовником будівництва вказано «не зазначається відповідно до п.4 ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року «Реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою». Проте перевіркою встановлено, що до квартири влаштовано прибудову розміром більших сторін в плані 6,33x5,97 м (таким чином змінивши конфігурацію). В зв`язку з чим будівництво здійснювалось без документа, що надає право власності чи користування земельною ділянкою; 2) Замовник будівництва гр. ОСОБА_1 вказав недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт, що зареєстрована за №КС082152531155 від 10.09.2015 р.: в термін проведення перевірки замовник будівництва не надав документи, зазначені в декларації про початок виконання будівельних робіт, що по факту відсутні, а саме: - проектну документацію, розроблену ТОВ «Благобудконсалт"; - наказ про призначення відповідальної особи за здійснення технічного нагляду ОСОБА_2 ; - наказ про призначення відповідальної особи за здійснення авторського нагляду ОСОБА_3 та наказ на головного інженера проекту; 3) ч.10 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів - замовник будівництва гр. ОСОБА_1 вказав недостовірні дані в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що зареєстрована за №КС142152720922 від 29.09.2015 р.: в термін проведення перевірки замовника будівництва не надав документи, зазначені в декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме: - наказ про призначення відповідальної особи за здійснення технічного нагляду ОСОБА_2 ; - договір з генеральним підрядником ТОВ "Благобудконсалт"; - наказ про призначення відповідальної особи за виконання будівельних робіт - виконроба ОСОБА_3 ; - проектну документацію, розроблену ТОВ "Благобудконсалт"; - наказ про призначення відповідальної особи за здійснення авторського нагляду ОСОБА_3 ; - лист замовника про затвердження проектної документації; - документи, що підтверджують кошторисну вартість будівництва; 4) ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" - будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 виконано без належним чином затвердженої проектної документації; 5) п.1.17 ДБН А3.1.5-2009 "Організація будівельного виробництва", що діяв до 31.12.2016 р., та п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", діючого з 01.01.2017 - будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 виконується без оформлення виконавчої документації - актів на закриття прихованих робіт, журналів робіт, виконавчих схем тощо; 6) п.3.3.1 ДБН А 3.1.5-2009 "Організація будівельного виробництва", що діяв до 31.12.2016 р., та п.5.3.3 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", діючого з 01.01.2017 р. - будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 виконується без розробки проекту виконання робіт (ПВР); 7) ст.11 ЗУ "Про архітектурну діяльність", п.2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури та ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" - замовником будівництва гр. ОСОБА_1 під час перевірки не надано документів, що підтверджують забезпечення ведення авторського нагляду на об`єкті реконструкції квартири АДРЕСА_1 - замовник будівництва гр ОСОБА_1 не забезпечив здійснення авторського нагляду під час реконструкції квартири АДРЕСА_1 ; 8) ст.11 ЗУ "Про архітектурну діяльність" та п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2007 року №903 - замовник будівництва гр. ОСОБА_1 під час перевірки не надав документів, що підтверджують забезпечення ведення технічного нагляду на об`єкті реконструкції квартири АДРЕСА_1 - замовник будівництва гр. ОСОБА_1 не забезпечив здійснення технічного нагляду під час реконструкції квартири АДРЕСА_1 ; 9) п.9.6 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", що діяв до 31.12.2016 р., та п. 8.4.1.1 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", діючого з 01.01.2017 р., ст.27 Закону України"Про архітектурну діяльність" - замовник будівництва гр. ОСОБА_1 в термін проведення перевірки не надав дозвільні документи, що свідчить про їх відсутність, паспорти якості на використані матеріали, зокрема, бетонну суміш та арматуру, цеглу, залізобетонні плити. На підставі вказаного акта перевірки Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2401/1 від 24.01.2019, яким встановлено ОСОБА_1 вимогу про усунення вищевказаних порушень (т.1, а.с.36-39). 05.02.2019 Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-0502/1, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 5, 9, 12, 13 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. (т.1, а.с.50-54). Разом з тим, Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради у період з 02.07.2019 по 15.07.2019 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: реконструкція квартири АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 15.07.2019 №Т-1507/1 (т.1, а.с.67-92). В акті вказано, що перевіркою встановлено, що вимоги припису від 24.01.2019 року №С-2401/1 ОСОБА_1 не виконано, а саме: не отримано документ, що надає право на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 і не приведено земельну ділянку до попереднього стану або іншим шляхом відповідно до чинного законодавства; не розроблено належним чином затверджену проектну документацію; не розроблено проект виконання робіт (ПВР); не оформлено виконавчу документацію; не забезпечено проведення авторського та технічного наглядів на будівництві та не надано паспорти якості на використані матеріали, не усунуті порушення щодо недостовірних даних в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, чим порушено п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурного-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №553 від 23.05.2011 року. 15.07.2019 Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області виданий припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-1507/1, яким встановлено відповідачу вимогу усунути відповідні порушення у сфері містобудівної документації до 14.09.2019 (т.1. а.с.98-101). Також 15.07.2019 Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було складено протокол про адміністративне правопорушення №Л-А-1507/1 від 15.07.2019 року (т.1, а.с.102-107). 26.07.2019 позивачем було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення №А-2607/1 від 26.07.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96, ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 5100,00 грн. (а.с.93-97). Окрім того, Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області на підставі звернення ОСОБА_4 вх.№0104/11 від 01.04.2021 у період з 23.04.2021 по 30.04.2021 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: реконструкція квартири АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 30.04.2021 №Т-3004/1 (т.1, а.с.134-157). У вказаному акті контролюючий орган дійшов висновку про невиконання ОСОБА_1 вимог припису від 15.07.2019 №С-1507/1, що є порушенням п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурного-будівельного контролю. Неусунення відповідачем вищевказаних порушень зумовило звернення позивача з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини унормовано, серед іншого, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон № 3038-VI). Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема перевірка виконання приписів, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації. Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулюванні містобудівної діяльності». Згідно ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" унормовано порядок вирішення питань, пов`язаних із знесенням самочинно збудованих об`єктів. За правилами частин першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Таким чином, положення частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням. Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку. Отже, лише внаслідок невиконання вимог, встановлених у приписі орган ДАБК звертається до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта, в той же час, таке знесення відбувається за умови, що перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою. Колегія суддів зазначає, що суду повинні бути надані докази того, що будівельні роботи, виконані відповідачем, суперечать суспільним інтересам або порушують права інших осіб, істотно порушують будівельні норми, а також докази неможливості перебудови такого об`єкту з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб чи істотного порушення будівельних норм, а також докази добровільного невиконання вимог, встановлених у приписі. Відповідно до частин 1, 4, 7статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. За змістом частини 7статті 376 Цивільного кодексу Українизобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва. У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першоюстатті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року№ 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки. В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту,стаття 376 Цивільного кодексу Українине ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4статті 376 ЦК України). Вказаний висновок відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.01.2020 року у справі № 822/2149/18. Так, підставою звернення позивача до суду з даними позовом є невиконання ОСОБА_1 вимог припису Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від 15.07.2019 №С-1507/1. При цьому як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-2401/1 від 24 січня 2019 року; визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-0502/1 від 05 лютого 2019 року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №361/1505/19 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2401/1 від 24.01.2019. Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-0502/1 від 05.02.2019. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №361/1505/19 набрало законної сили 07.08.2020, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень. У відповідності до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, припис Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2401/1 від 24.01.2019, яким ОСОБА_1 встановлено вимогу щодо усунення відповідних порушень під час здійснення ним реконструкції квартири АДРЕСА_1 , скасовано в судовому порядку. При цьому суд першої інстанції вірно зауважив, що підставою для проведення позивачем в подальшому позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої було складено акт від 15.07.2019 №Т-1507/1, була саме перевірка виконання ОСОБА_1 вимог припису №С-2401/1 від 24.01.2019. Таким чином, встановлення контролюючим органом в ході перевірки факту невиконання відповідачем припису №С-2401/1 від 24.01.2019 зумовило прийняття відповідачем припису від 15.07.2019 №С-1507/1, яким було повторно встановлено вимогу щодо усунення ОСОБА_1 відповідних порушень. Окрім того, саме встановлення позивачем в ході проведення повторної позапланової перевірки факту невиконання ОСОБА_1 вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.07.2019 №С-1507/1, стало підставою звернення до суду з вимогою про зобов`язання відповідача провести до попереднього стану квартиру АДРЕСА_1 та знести самочинно побудовану добудову. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що скасування у судовому порядку припису №С-2401/1 від 24.01.2019 не створюють правових наслідків як для позивача, так і для ОСОБА_1 в частині виконання його вимог, а відповідно і рішення прийняті за результати проведеної контролюючим органом в подальшому позапланової перевірки (припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15.07.2019 №С-1507/1). Доводи апелянта про те, що у судовому порядку (рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі №361/5828/19) встановлено правомірность прийняття Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області припису від 15.07.2019 №С-1507/1, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне. Так, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки (в період з 02.07.2019 по 15.07.07.2019) з дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил стосовно об`єкта будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за результатами якої був складений акт від 15.07.2019 №Т-1507/1; визнати протиправним та скасувати припис №С-1507/1 від 15.07.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; визнати протиправною та скасувати постанову №А-2607/1 від 26.07.2019 про накладення штрафу за порушення в сфері містобудування в розмірі 5100 гривень. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі №361/5828/19 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. У вказаному рішенні суд дійшов висновку щодо правомірності проведення Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області в період з 02.07.2019 по 15.07.07.2019 позапланової перевірки відповідного об`єкта, який належить ОСОБА_1 , та відповідно, як наслідок правомірність прийняття припису №С-1507/1 від 15.07.2019. Водночас, колегія суддів зазначає, що обставини, внаслідок яких був винесений припис від 15.07.2019 №С-1507/1, пов`язані з невиконанням відповідачем припису від 24.01.2019 №С-2401/1, який було скасовано у судовому порядку (рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №361/1505/19 набрало законної сили 07.08.2020). Так, у відповідності до ст.38 Закону №3038 передумовою для звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю з позовом до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням є встановлення факту невиконання особою у добровільному порядку вимог припису про усунення відповідних порушень. Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, на момент звернення позивача з даним позовом до суду правові підстави для виконання ОСОБА_5 вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відсутні. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Броварського району Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Степанюк А.Г. Повний текст виготовлено: 25 жовтня 2022 року.