Постанова 4852 № 160/20027/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/20027/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 року (головуючий суддя Коренев А.О.) в адміністративній справі №160/20027/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до відповідача ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт,- ВСТАНОВИВ: Позивач, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у жовтні 2021 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив (а.с. 1-12 т. 1): - припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на дві окремі квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 » від 18.06.2021 року №КВ 051210616289, замовник будівництва - ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначено, що контролюючим органом було надано відповідачу дозвіл на проведення реконструкції квартири з метою поділу квартири АДРЕСА_1 на дві окремі квартири. В подальшому, під час позапланової перевірки, позивачем встановлено, що дані не відповідають проектній документації, що унеможливлює подальше здійснення реконструкції. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 року, в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 не було подано недостовірних відомостей, тому законні підстави для припинення права на виконання будівельних робіт відсутні. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.03.2023 касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково (а.с.215-227 т.1). Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 року позов залишено без задоволення (а.с.24-28 т.2). Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що об`єкти реконструкції не належить до самочинного, оскільки будинок, у якому розташована квартира АДРЕСА_1 , яка підлягає реконструкції, збудований на земельній ділянці, що відведена для цієї мети, реконструкція здійснюється на підставі затвердженого проекту, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються згідно п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 №289. Зауважив, що позивачем зроблені висновки щодо подання відповідачем недостовірної інформації у повідомленні, тільки на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, без перевірки технічної документації та без виходу на об`єкт реконструкції. Тобто, без фактичної перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити. Вказує, що Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за цією адресою, зокрема квартири та/або нежитлового приміщення загальною площею 299,8 кв.м. Зазначає, що така квартира не може бути об`єктом реконструкції. Також, що відповідач не надав суду належним чином засвідчений документ, що підтверджує набуття ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Михайленком С.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 684 від 12 травня 2021 року. Відповідачем на виконання вимог ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» подане повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) вхідний № 073/09/01-Ф-1506/2 від 15 червня 2021 року. Департамент на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 18 червня 2021 року № КВ 051210616289 здійснював заходи державного архітектурно-будівельного контролю з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на дві окремі квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ». Департамент зареєстрував замовникові будівництва ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на дві окремі квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 » від 18 червня 2021 року № КВ 051210616289. 09 серпня 2021 року під час виїзду на місце посадової особи Департаменту, з метою проведення перевірки, уповноважені особи суб`єкта містобудування були відсутні, що унеможливило проведення перевірки. Замовника будівництва, ОСОБА_1 , листом від 10 серпня 2021 року № 073-6928 запрошено прибути до Департаменту з документами, необхідними, для проведення позапланової перевірки, але у визначений час ОСОБА_1 або його уповноважені особи не прибули, документи не надали. З метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою Департаменту здійснено пошук відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (Державний реєстр) за цією адресою та сформовано інформаційну довідку від 16 серпня 2021 року, номер інформаційної довідки 270683714. В Інформаційній довідці міститься інформація, що за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться у власності ОСОБА_1 (розмір частки - 1). Крім того, 24 квітня 2021 року приватним нотаріусом Фроловою О. О. внесено до Державного реєстру зміни у розділі «Об`єкт нерухомого майна» групу нежитлових приміщень № 77, об`єкт житлової нерухомості змінено на квартира, об`єкт житлової нерухомості, у розділі «Площа» Загальна площа (кв.м): 133,6 змінена на Загальна площа (кв.м): 299,8, житлова площа (кв.м): 182,8 Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за цією адресою загальною площею - 299,8 кв. м. У зв`язку з тим, що квартира АДРЕСА_2 не була прийнята в експлуатацію після виконання будівельних робіт із реконструкції в результаті якої було змінено функціональне призначення та загальна площа квартири з 133,6 кв. м на 299,8 кв. м., про що внесено зміни до Державного реєстру 25 квітня 2021 року, подальша реконструкція об`єкта будівництва за цією адресою є порушенням п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Отже, проектна документація на будівельні роботи «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на дві окремі квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 » передана замовникові, розроблена, на думку контролюючого органу, з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушено абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивач вважає, що наявні підстави для припинення права відповідача на виконання будівельних робіт, що набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на дві окремі квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 » від 18.06.2021 року №КВ 051210616289, замовник будівництва - ОСОБА_1 . Суд першої інстанції позов залишив без задоволення. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI. Частиною 1 статті 6 вищевказаного Закону передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Пунктом 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI закріплено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (ч.1 ст.41 ЗУ №3038-VI). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. За приписами пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ч.1, 2 ст.36 ЗУ №3038-VI). Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (Порядок №466). Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що пункт 13 Порядку №466 визначає, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг. Водночас, частина 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Матеріалами справи підтверджується, що позивач (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував замовникові ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) від 18.06.2021 №КВ051210616289 на об`єкт будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розподілом на дві окремі квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ». При цьому, звертаючись до суду з позовною заявою про припинення права на виконання будівельних робіт, позивач посилався на те, що замовником будівництва (відповідачем) - наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, а саме квартира АДРЕСА_2 не була прийнята в експлуатацію після виконання будівельних робіт із реконструкції в результаті якої було змінено функціональне призначення та загальна площа квартири з 133,6 кв. м на 299,8 кв. м., про що внесено зміни до Державного реєстру 25 квітня 2021 року, подальша реконструкція об`єкта будівництва за цією адресою є порушенням п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що саме по собі повідомлення про початок виконання будівельних робіт не є дозвільним документом, а має декларативний характер. Таке повідомлення подається замовником з метою отримання права на виконання будівельних робіт. Згідно з положеннями частини 2 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, зазначені у частині 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, зокрема, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Водночас, приписи частини 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI передбачають, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду. Отже, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, у даному випадку, вчинення дій щодо реалізації наданого відповідачу права на проведення будівельних робіт. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі № 320/8929/21, яку суд апеляційної інстанції враховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України. Так, згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у постанові Верховного Суду від 28.03.2023 р. по даній справі (а.с. 215-227 т.1), Верховний Суд вказав, що орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду може звертатися до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю. Натомість, в ході розгляду справи, судом не встановлено (матеріали справи не містять) факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, оскільки нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, зокрема, якщо вони збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проекту (ч. 1 ст. 376 ЦК України). В силу того, що у повідомленні, яке зареєстровано Департаментом зазначено, що проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_2 , та затверджена 17.05.2021 року № б/н, а документи на земельну ділянку відсутні, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 34 реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Водночас, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.08.2021 номер інформаційної довідки 270683714, ОСОБА_1 є власником квартири квартира АДРЕСА_2 загальна площа на 299,8 кв.м, житловою площею 182,8 кв.м. Таким чином, ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_2 загальна площа на 299,8 кв.м, звернувся до позивача з повідомленням про початок виконання будівельних робіт, яке було зареєстровано 18.06.2021 року. Зокрема Замовником, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 15.06.2021 №073/09/01/-Ф-1506/2, були наведені наступні дані: проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_2 , технічний нагляд здійсню ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ № 005397), авторський нагляд ОСОБА_4 (сертифікат АТ НОМЕР_1 ) та затверджена замовником, ОСОБА_1 від 17.03.2021 № б/н; загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації 299,8 кв. м; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються згідно п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289 (реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення); земельна ділянка не використовується відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підтверджень факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні замовником. При цьому, незгода позивача з реєстраційними діями реєстратора щодо зміни об`єкта майна та його загальної площі з 133,6 кв.м на 299,8 кв.м., не свідчить про факт подання недостовірних даних відповідачем у повідомленні. Водночас, виключною підставою для звернення з позовом до суду про припинення права на виконання будівельних робіт є встановлений факт здійснення самочинного будівництва. Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. Такий висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/998/21, від 07.03.2023 у справі №420/9217/21. При цьому наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларацій, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру. Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, від 26.06.2018 у справі №826/20445/16, від 18.10.2018 у справі №695/3442/17, від 23.10.2018 у справі №826/9275/17, від 13.12.2018 у справі №522/6212/17, від 22.01.2019 у справі №826/17907/17. Позивач у позові посилається, на порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, проте вказані обставини є підставою для притягнення до відповідальності розробника такої документації, а не припинення права на виконання робіт з реконструкції, об`єкта нерухомого майне, яке належить відповідачу на праві власності. Оскільки матеріалами справи підтверджується, що об`єкти реконструкції не належить до самочинного, так, будинок, у якому розташована квартира АДРЕСА_1 , яка підлягає реконструкції, збудований на земельній ділянці, що відведена для цієї мети, реконструкція здійснюється на підставі затвердженого проекту, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються згідно п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем зроблені помилкові висновки щодо подання відповідачем недостовірної інформації у повідомленні. Зокрема висновки позивача зроблені тільки на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, без перевірки технічної документації та без виходу на об`єкт реконструкції. Тобто, без фактичної перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт. Водночас, аналіз поданих учасниками справи документів, з`ясування всіх фактичних обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), дають підстави для висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Водночас, суд зауважує, що приписи частини 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI передбачають, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Відповідно до частини 5 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. За приписами частини 6 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Таким чином, позивач (Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) у разі подання на реєстрацію відповідачем декларацію про готовність об`єкта з порушенням установлених вимог, може повернути її. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи позивача. Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 01.11.2023 та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова