Постанова 4852 № 160/7812/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 травня 2023 року справа № 160/7812/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі №160/7812/22 (суддя Рянська В.В.) за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва, ВСТАНОВИВ: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про зобов`язання за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем самочинно змінено наміри забудови та здійснено нове будівництво з новими геометричними розмірами (встановлено наявність триповерхової будівлі, яка складається з монолітного каркасу та газобетону, вікон та двохскатної покрівлі), що не відповідає даним, наведеним у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Відповідачем вимоги внесеного йому припису не виконано, не приведено об`єкт до первинного стану шляхом демонтажу самочинно збудованої триповерхової будівлі, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022р. позовні вимоги задоволено, суд зобов`язав ОСОБА_1 за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи скаржника фактично зводяться до того, що в спірному випадку відсутні обставини, на які посилається позивач та суд першої інстанції, що мають наслідком обов`язкове знесення об`єкта будівництва, а саме що такий об`єкт побудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Наполягає, що у відповідача наявні всі необхідні документи, які дають право виконувати будівельні роботи. Також скаржник посилається на недотримання позивачем процедури проведення перевірки, незаконне внесення припису. Позивачем не доведено факту невиконання відповідачем вимог зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені під час перевірки порушення, а тому позов подано до суду передчасно. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що позивачем пропущено строк, визначений ст. 122 КАС України, для звернення до суду з таким позовом. Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, вказує на безпідставність доводів скаржника. На думку позивача, суд повно встановив обставини справи, оцінив докази, що надавалися сторонами, та прийняв законне і обґрунтоване рішення. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку. Заслухавши представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. З матеріалів справи встановлено, що на підставі звернення Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра від 11.08.2021 № 04/53-2964ВИХ-21 управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було видано наказ № 246п від 28.10.2021 про проведення з 03.11.2021 до 16.11.2021 позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція квартири житлового будинку з надбудовою мансардного поверху», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил замовником та підрядником будівництва ОСОБА_1 , проектувальником ТОВ «ПРОЕКТНА ФІРМА «АРКОН», особою, що здійснює авторський нагляд ОСОБА_2 , та особою, що здійснює технічний нагляд ОСОБА_3 .. На виконання наказу №246п від 28.10.2021 та на підставі направлення № 0242 від 28.10.2021 інспекторами управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було проведено позапланову перевірку об`єкта будівництва «Реконструкція квартири житлового будинку з надбудовою мансардного поверху», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва. За результатами проведення перевірки було складено акт № 93 від 12.11.2021, яким встановлено порушення ч. 1, ч. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме встановлено, що власником квартири ОСОБА_1 самочинно, без подання повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) змінено наміри забудови, оскільки під час проведення позапланової перевірки встановлено наявність триповерхової будівлі, яка складається з монолітного каркасу та газобетону, вікон та двохскатної покрівлі, що свідчить про те, що ведеться нове будівництво з новими геометричними розмірами, яке не відповідає намірам забудови, наведеним у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ДП061132820351. Акт містить відмітку про відмову замовника будівництва ОСОБА_1 від підписання акту та про надіслання примірника акту засобами поштового зв`язку 12.11.2021. У повідомленні про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 23.12.2020 № ДП061132820351 зазначено, що ОСОБА_1 повідомляв управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 09.10.2013 № ДП061132820351. Найменування об`єкта будівництва реконструкція квартири житлового будинку з надбудовою мансардного поверху за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири 92,5 кв.м, житлова площа 51,2 кв.м, поверх

1. У зв`язку із виявленням під час проведення позапланової перевірки порушень, інспекторами управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.11.2021 стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 96 КУпАП. У протоколі зазначено дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також 12.11.2021 інспекторами управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з вимогою: зупинити будівельні роботи на вказаному об`єкті будівництва з 12.11.2021; привести об`єкт до первинного стану шляхом демонтажу об`єкта будівництва у строк до 12.01.2022. Протокол про адміністративне правопорушення та припис від 12.11.2021 містять відмітки про відмову ОСОБА_1 від їх отримання, а також що їх примірники направлено відповідачу 12.11.2021 засобами поштового зв`язку. 30.11.2021 ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення до 07.12.2021. 07.12.2021 начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Н.М. винесено постанову № 53А/071212 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП. Копію постанови направлено відповідачу поштою. 10.01.2022 начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Н.М. видано наказ № 7п про проведення з 12.01.2022 до 25.01.2022 позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція квартири житлового будинку з надбудовою мансардного поверху», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.11.2021, складеного стосовно ОСОБА_1 . На виконання наказу №7п від 10.01.2022 та на підставі направлення № 0013 від 12.01.2022 головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Рапопортом Д.Д. було проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт № 09 від 25.01.2022, відповідно до якого встановлено порушення пп. 3 п. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, а саме: ОСОБА_1 не виконано вимоги раніше виданого припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.11.2021. У зв`язку з виявленням під час проведення позапланової перевірки невиконання відповідачем вимог припису від 12.11.2021, головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Рапопортом Д.Д. було складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.01.2022 стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 188-42 КУпАП. У протоколі зазначено дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також 25.01.2022 головним спеціалістом-інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Рапопортом Д.Д. видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з вимогою виконати у строк до 25.02.2022 вимоги раніше виданого припису від 12.11.2021. Протокол про адміністративне правопорушення та припис від 25.01.2022 містять відмітки про відмову ОСОБА_1 від їх отримання, а також що їх примірники направлено відповідачу засобами поштового зв`язку. 08.02.2022 начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Н.М. винесено постанову № 6А/080222 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 6800 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП. 10.02.2022 копію постанови направлено відповідачу поштою. У зв`язку з невиконанням відповідачем у встановлені строки вимог, встановлених у приписі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявних підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі також Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Згідно з частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі також Порядок № 553). Згідно із пунктом 11 Порядку № 553 органи державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Судом встановлено, що під час проведення перевірок уповноваженими особами встановлено порушення відповідачем вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. За приписами пункту 4 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Водночас частини 1,2 статті 36 Закону № 3038-VI передбачають, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Частиною шостою статті 36 Закону № 3038-VI встановлено, що у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, або змінено інші відомості про початок виконання будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю. Пунктом 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 747 від 26.08.2015), зокрема, визначено, що: будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту; підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень. За приписами частини 7 статті 34 Закону № 3038-VI виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Отже, виконання фізичною або юридичною особою будівельних або підготовчих робіт без повідомлення про їх початок вважається самочинним будівництвом. Відповідач стверджує, що у нього наявні як повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 09.10.2013 № ДП061132820351, що подавалося попереднім власником квартири (а.с. 105 -106), так і повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 23.12.2020 № ДП061132820351 (а.с. 167-170). ОСОБА_1 наполягає, що повідомляв управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 09.10.2013 № ДП061132820351: Найменування об`єкта будівництва реконструкція квартири житлового будинку з надбудовою мансардного поверху за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа квартири 92,5 кв.м, житлова площа 51,2 кв.м, поверх

1. Проте, як встановив позивач під час перевірки і це зафіксовано в акті, виявлено збудовану триповерхову будівлю, яка складається з монолітного каркасу та газобетону, вікон та двохскатної покрівлі, що свідчить про те, що ведеться нове будівництво з новими геометричними розмірами, яке не відповідає намірам забудови, наведеним у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ДП061132820351 (а.с. 48-57, 63-67,72-73). Тому суд зробив вірний висновок, що зафіксовані в актах перевірки порушення свідчать про відсутність повідомлення про початок виконання будівельних робіт, які фактично здійснено відповідачем. Згідно із частиною 1 статті 38 Закону № 3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. Тобто, зверненню суб`єкта владних повноважень з позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин. За приписами абзацу другого частини першої статті 38№ 3038-VI, у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Зміст положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI дає змогу дійти висновку, що нею встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням. Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України. Зміст наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням. Судом встановлено, що позивачем виносились приписи про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудування, які відповідачем отримувались, не оскаржувались та не виконувались. Факт невиконання приписів підтверджений проведеними перевірками уповноваженими особами позивача. Також судом встановлено, що постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності набрали законної сили, штрафи відповідачем сплачено частково. Згідно із пунктом 21 Порядку 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Оскільки відповідач не оскаржив ні приписи, ні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно і не встановлювалися судом та не перевірялися факти можливого допущення з боку контролюючого органу порушень під час призначення чи проведення перевірок, а також правомірність прийнятих рішень за наслідками таких перевірок. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи скаржника стосовно не дотримання позивачем процедури, передбаченої Законом щодо проведення перевірки, а також відхиляє доводи відповідача щодо неправомірності внесених приписів, оскільки ні дії контролюючого органу, ні прийняті ним рішення під час реалізації своїх повноважень, ОСОБА_1 не оскаржені в судовому порядку. На момент звернення позивача до суду з даним позовом, приписи є чинними і не скасовувались в судовому порядку, їх вимоги зобов`язального характеру виконані не були, доказів зворонього відповідач суду не надав Згідно із частиною 2 статті 38 Закону № 3038-VI за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Згідно із частиною 7 статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. Зазначена норма кореспондується із приписами статті 38 Закону № 3038-VI. Відповідач стверджує про передчасне звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки не з`ясовувалася можливість перебудови відповідачем збудованого об`єкту, стверджує, що позивач не надав доказів, які б свідчили про вчинення дій для врегулювання питання з метою уникнення необхідності знесення об`єкту будівництва. Проте, сам відповідач також не надав суду жодних доказів, як б свідчили про вжиття ним заходів щодо перебудови збудованого об`єкту чи вжиття певних заходів, направлених на виконання вимог приписів позивача. У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною сьомою статті 376 ЦК України та частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI. Водночас, положення статті 38 Закону № 3038-VI встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням. Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку. Вказана позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 815/2311/15. Водночас, визначальним та достатнім є встановлення у сукупності та послідовності фактів здійснення відповідачем будівництва без документів, що дають право на це, та не виконання вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення. Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснено будівництво триповерхової будівлі, яка складається з монолітного каркасу та газобетону, вікон та двохскатної покрівлі за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт подано ним щодо реконструкції квартири житлового будинку з надбудовою мансардного поверху. Тобто, будівництво триповерхової будівлі, яка складається з монолітного каркасу та газобетону, вікон та двохскатної покрівлі, здійснено відповідачем без документа, який дає право виконувати будівельні роботи. У постанові від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 Верховний Суд сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ: 1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки; 2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірному випадку має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Тобто, частина 7 статті 376 Цивільного кодексу України спірні правовідносини не регулює. Натомість, визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення. У постанові від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Відповідач не надав ні під час перевірок, ні суду першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції доказів відведення земельної ділянки для будівництва триповерхової будівлі та доказів правомірного користування такою земельною ділянкою. Сам факт перебування у приватній власності відповідача квартири АДРЕСА_2 , не свідчить про правомірне користування земельною ділянкою, на якій ним зводиться новий об`єкт будівництва. З наданих представником відповідача договору купівлі-продажу та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 218-219) вбачається, що квартира АДРЕСА_3 , власником якої є відповідач, знаходиться в житловому будинку, загальна площа квартири складає 46,4 кв.м. Квартира не має самочинного перепланування, добудови, реконструкції. За такого правового регулювання та встановлених судом обставин, будівництво триповерхової будівлі, яка складається з монолітного каркасу та газобетону, вікон та двохскатної покрівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є самочинним будівництвом, щодо якого правомірно заявлено вимогу про знесення, оскільки відповідач виконував будівельні роботи без відповідного документа та відмовляється усувати допущені порушення. Суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність визначених законом підстав для зобов`язання відповідача за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва, за адресою: АДРЕСА_1 . Колегія суддів відхиляє доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо пропуску позивачем строків звернення до суду з даним позовом. Так, відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Кінцева дата виконання вимог зобов`язального характеру другого припису від 25.01.2022 року - 25 лютого 2022року (а.с. 60-61). З 23.02.2022року контролюючим органом встановлено факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 вимог припису про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, а отже останнім днем звернення до суду є 23.05.2022року. Позивач направив матеріали позовної заяви до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку 20.05.2022року (а.с. 77-78), тобто в межах строку, визначеного ст. 122 КАС України. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись п.1ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2022 року у справі №160/7812/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 04.05.2023р.. Повний текст постанови виготовлено 08.05.2023р.. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак