Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 522/20903/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/20903/19 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 04 серпня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 16.11.2017 року № 585/17,- В С Т А Н О В И В : У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить суд поновити їй пропущений процесуальний строк на оскарження постанови з поважних причин, визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 16.11.2017 року № 585/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 10 200,00 грн., стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 2 600 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказала, що при винесенні оскаржуваної постанови порушено законодавчі вимоги до форми та змісту документів, складених посадовими особами Управління, а також порушено процедуру проведення перевірки і порядок притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, на думку позивача, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача у виді штрафу не відповідає вимогам статей 251, 269, Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, тобто відсутній склад та факт того, що позивача було позбавлено права на справедливий та неупереджений розгляд справи. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2020 року, адміністративний позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на звернення до суду з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, як такий, що пропущено з поважних причин. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 16.11.2017 року № 585/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 10 200,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 600.00 (дві тисячі шістсот) грн. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з апеляційною скаргою у якій зазначило про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення необґрунтованого судового рішення. В обґрунтування скарги вказано, що за приписами ч.2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Між тим, позивачем було самочинно виконано будівельні роботи із реконструкції квартири АДРЕСА_1 , шляхом приєднання до неї приміщення відкритої тераси та комори, в результаті збільшено загальну площу квартири до 92,6 м.кв. без отримання права на виконання такого виду робіт, чим порушено ч.1 ст. 34 та абз.1 ч.2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №

466. Факт встановленого порушення позивачем містобудівного законодавства ні позивачем ні судом першої інстанції у оскаржуваному рішення не спростовано. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . До того ж, як вказує апелянт, ухвалюючи спірне рішення, суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків про порушення відповідачем процедури притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, порушення процедури здійснення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_2 , щодо оформлення матеріалів перевірки та сповіщення позивачки про розгляд адміністративної справи відносно неї, оскільки вказане повністю спростовується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та наголошує, що позивач була належним чином повідомлена та знала про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Однак, судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки таким обставинам, що свідчить про поверховість розгляду справи та постановлення необґрунтованого рішення. В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, постановою виконуючого обов`язки начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. по справі про адміністративне правопорушення № 585/17 від 16.11.2017 р. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 196 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 10 200,00 грн. ОСОБА_1 , на підставі акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 001172 від 02.11.2017 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 02.11.2017 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.11.2017 року. Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачка звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач не була належним чином повідомлена про розгляд справи про адміністративне правопорушення, тобто не була обізнана про вказані обставини, що істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені ст. 268 КУпАП права з метою всебічного з`ясування обставин справи. У сукупності викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна постанова про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, щодо обґрунтованості та пропорційності, прийняті не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Отже, є такими, що підлягають скасуванню. Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, вважає його необґрунтованими, виходячи з наступного. Апеляційним судом встановлено, що на підставі наказу Управління від 29.06.2017 року № 01-13/251 ДАБК та звернення фізичної особи (адвокатський запит ОСОБА_2 № А-4/00-4 від 20.10.2017 року), направлення № 001172 від 27.10.2017 року, службовою особою відповідача проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті реконструкція квартири зі збільшенням загальної площі за адресою: АДРЕСА_2 . Результати проведеної позапланової перевірки оформлено актом № 00172, у висновках якого вказано, що ОСОБА_1 виконала будівельні роботи із реконструкції квартири АДРЕСА_1 , шляхом приєднання до неї приміщення відкритої тераси та комори, чим збільшено загальну площу квартири до 92,6 м.кв., без отримання права на виконання такого виду робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 та абз.1 ч.2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року (а.с.90-108). На підставі вказаного, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 254, 255 та 256 КУпАП, службовою особою відповідача, у присутності представника будівництва за довіреністю від 06.07.2016 року за №77 ОСОБА_3 , складено протокол про адміністративне правопорушення від 02.11.2017 року, яким зафіксовано виявлене у ході проведення позапланової перевірки правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП. Вказаним протоколом, в тому числі, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 16.11.2017 року о 15:00 год. у приміщенні Управління (а.с. 109-112). У зв`язку із тим, що представник за довіреністю ОСОБА_3 02.11.2017 року відмовилась від отримання цього протоколу, останній своєчасно було надіслано на адресу ОСОБА_1 03.11.2017 року, про що зроблено відповідний запис у вказаному протоколі. Також, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, ОСОБА_1 видано припис від 02.11.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким з метою усунення виявлених порушень вимагалось набути в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт за даною адресою або привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідність до договору купівлі-продажу від 09.07.2015 року за № 1250 у термін до 02.01.2018 року (а.с. 113-115). Судовою колегією з`ясовано, що за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акта складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №001172 від 02.11.217 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 02.11.2017 року, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.11.2017 року, в.о. начальника Управління винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16.11.2017 року № 585/17, в якій зазначено, що ОСОБА_1 виконано будівельні роботи із реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом приєднання до неї приміщення відкритої тераси та комори, чим збільшила загальну площу квартири до 92,6 м.кв., без отримання права на виконання такого виду робіт, чим порушила ч.1 ст.34 та абз.1 ч.2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року, у зв`язку із чим ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. (а.с. 120-123). Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» установлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, відповідно до пункту 2 якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 убачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. З огляду на викладене, за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв`язку з чим такі перевірки можуть здійснюватися і щодо збудованого об`єкту. Як встановлено колегією суддів, квартира АДРЕСА_1 загальною площею 39,7 м.кв. належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2015 року за № 1250. В подальшому, на підставі технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна від 26.12.2016 року за № б/н, виданого ПП «Діжен» (код ЄДРПОУ 38921175) та вищевказаного договору купівлі-продажу Комунальним підприємством Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» (реєстратор ОСОБА_4 ) за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на реконструйовану вищевказану квартиру загальною площею 92,6 м.кв. Згідно з п. 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Згідно з п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності). Таким чином ОСОБА_1 на теперішній час виконала будівельні роботи із реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом приєднання до неї приміщення відкритої тераси та комори, чим збільшено загальну площу квартири до 92,6 м.кв. Відповідно до вказаного технічного паспорту, площа квартири АДРЕСА_1 збільшилась у зв`язку з проведеною реконструкцією. Проектну та дозвільну документацію на виконання будівельних робіт на момент перевірки не було надано. Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, За приписами абз. 1 п. 2 вказаного Порядку, будівельні роботи роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складених відносно ОСОБА_1 , відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та до ДСТУ-Н.Б.В. 1.2-16:2013 визначення класу наслідків (відповідальності) (Додаток А), даний об`єкт будівництва реконструкція квартири АДРЕСА_1 , відноситься до об`єктів з незначним класом наслідків (відповідальності) - CCI. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт з реконструкції за адресою: АДРЕСА_2 . Враховуючи викладене вище, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 виконала будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , за наслідками виконання яких відбулась зміна площі об`єкта нерухомості 39,7 м.кв. до 92,6 м.кв. Колегія суддів зазначає, що за приписами п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг. Приписами ч. 5 ст. 96 КУпАП визначено, що виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених ч. 4 цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такими чином, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 виконала будівельні роботи із реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом приєднання до неї приміщення відкритої тераси та комори, чим збільшила загальну площу квартири до 92,6 м.кв., без отримання права на виконання такого виду робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34 та абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п. 5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13 квітня 2011 року. Доводи позивача відносно виконання нею робіт, які не потребують дозволу на їх виконання, на переконання судової колегії, є необґрунтованими, так як за наслідками дослідження приписів Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, колегією суддів установлено, що виконані ОСОБА_1 роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 не підпадають під дію вказаного Переліку. Суд критично оцінює доводи позивача про те, що перевірку було проведено після державної реєстрації прав на нерухоме майно, відтак, таке майно не може вважатись самочинним будівництвом, з огляду на те, що будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 були виконані з порушенням містобудівного законодавства без отримання права на виконання такого виду будівельних робіт. Таким чином, колегія суддів вбачає наявні ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП. Відтак, посилання позивачки на реєстрацію права власності, здійсненої ОСОБА_1 на реконструйовану квартиру, не спростовує висновків про те, що позивачка здійснила будівельні роботи, які полягали у реконструкції квартири АДРЕСА_1 , що призвело до зміни площі квартири з 39,7 м.к.в. до 92,6 м.кв. без отримання права на виконання такого виду робіт, чим порушила ч.1 ст. 34 та абз.1 ч.2 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №466 від 13 квітня 2011 року. Колегія суддів також вважає хибними посилання місцевого суду, в обґрунтування оскаржуваного судового рішення, в якості підстав для задоволення позовних вимог, на порушення відповідачем порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення та повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про розгляд справи, з урахуванням наступного. Так, як установлено судом, та зазначено вище, у Протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.11.2017 року, який складено у присутності представника замовника ОСОБА_3 зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:00 год. 16.11.2017 року, у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за адресою: 65009, м.Одеса, вул.Черняховського,6, каб.321. Через те, що представник позивача Семененко Н.С. відмовилась від підпису та отримання Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.11.2017 року, протокол відповідачем своєчасно 03.11.2017 року було надіслано на адресу позивача, що підтверджується наданими апелянтом письмовими доказами, а саме листом про направлення від 02.11.2017 року та списком №1959 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих до ВПЗ №26 відправника - архет буд контроль з фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» (а.с. 116-118). Доводи позивача у справі щодо відсутності інформації на сайт Укрпошти даних щодо відправлення 6502611618406 колегія за вказаних вище обставин до уваги не бере, оскільки на думку суду, відповідач не несе відповідальність за належне виконання своїх обов`язків щодо внесення даних стосовно відправлень Укрпоштою. Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, місцевий у своїх висновках вказував, що приписами КУпАП не передбачено складення протоколу про адміністративне правопорушення без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що приписами КУпАП також і не передбачено звільнення особи від адміністративної відповідальності у разі небажання отримати протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, факт встановленого правопорушення який був виявлений під час проведення позапланової перевірки, позивачем спростовано не було, та такі спростування оскаржуване судове рішення не містить. Натомість, в обґрунтування власної позиції ОСОБА_1 посилається на наявність формальних підстав, які, на її думку, є достатніми для визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 16.11.2017 року № 585/17. Однак, колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що допущення фахівцем контролюючого органу під час проведення позапланової перевірки, та в складених за її наслідками відповідних матеріалах про притягнення до адміністративної відповідальності формальних порушень, у разі недотримання господарюючим суб`єктом вимог містобудівного законодавства, не може слугувати безумовною підставою для звільнення такого суб`єкта господарювання від відповідальності. Тобто, формальні недоліки під час перевірки самостійно не роблять нікчемним результат перевірки та не легалізують виявлені порушення у процесі будівництва, оскільки формальні недоліки документів, складених з метою проведення перевірки або за її результатами, не спростовують встановлені під час перевірки порушення, відповідно такі недоліки не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому. Апеляційній суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». За вказаних обставин, судова колегія, поза розумним сумнівом, вважає, що відповідачем було дотримано приписів КУпАП при проведенні позапланового заходу з питань перевірки дотримання містобудівного законодавства ОСОБА_1 у процесі реконструкції квартири АДРЕСА_1 , жодних доказів на підтвердження виконання вимог містобудівного законодавства та подання до органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідного повідомлення про початок виконання зазначених робіт, позивачем до матеріалів справи не додано. Отже, при винесенні оскаржуваної постанови Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, протилежного Позивачем не доведено. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем належним чином обґрунтовано, викладену в апеляційній скарзі позицію, в системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, та надано до суду належні докази. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що постановлене Приморським районним судом м. Одеси 04.08.2020 року судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового, про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених зокрема статтями 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст. ст. 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 серпня 2020 року по справі № 522/20903/19 скасувати Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 16.11.2017 року № 585/17 - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено та підписано 14 січня 2021 року. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.