Постанова 4803 № 177/178/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6841/22 Справа № 177/178/22 Суддя у 1-й інстанції - Строгова Г. Г. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2022 року м.Кривий Ріг справа № 177/178/22 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О., суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П., секретар судового засідання Євтодій К.С. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «СОЮЗ-1» розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року, яка постановлена суддею Стоговою Г.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного тексту ухвали в матеріалах справи відсутні, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «СОЮЗ-1» про стягнення заробітної плати залишена без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання. В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що 30 серпня 2022 року нею було подано до суду заяву про перенесення судового засідання з тих підстав, що її представник ОСОБА_2 перебуває в лавах ЗСУ. ОСОБА_2 був представником позивача на етапі подання позову, про що позивачем була видана електронна довіреність від 30.01.2022 року. Зауважує на тому, що електронна довіреність має той самий статус, що і нотаріально посвідчена, тому подана нею заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з мобілізацією представника позивача, про що суду була надана довідка, мала бути врахована судом першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить розглянути справу за відсутності представника відповідача, ухвалу суду першої інстанції просить залишити без змін, як таку, що постановлена з дотриманням вимог ЦПК України, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «СОЮЗ-1» про стягнення заробітної плати без розгляду, суд першої інстанції керувався п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України й виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання. Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суд з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року). У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов`язки сторін по справі, а у ст. 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише при розгляді справи по суті за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, а не в підготовчому засіданні. Саме такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, провадження № 61-14373св19, та від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, провадження № 61-21428св19. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 02 лютого 2022 року відкрито провадження у даній цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 03 березня 2022 року на 13:00 год (а.с.21). В судове засідання 03 березня 2022 року сторони не з`явились,тому розгляд справи був відкладений на 11.00 годину 13 квітня 2022 року. 13 квітня 202 року судове засідання було відкладено до 11.00 годин 30 травня 2022 року у зв`язку з заявою представника позивача ОСОБА_2 30 травня 2022 року судове засідання було відкладено до 09.30 годин 05 липня 2022 року у зв`язку з неявкою учасників судового засідання, 05 липня 2022 року судове засідання було відкладено до 11.00 годин 03 серпня 2022 року за клопотанням представника відповідача, 03 серпня 2022 року розгляд судового засідання було відкладено на 10.00 годину 01 вересня 2022 року для виклику позивача в судове засідання. 30 серпня 2022 року від позивача надійшла заява, в якій остання просила суд відкласти судовий розгляд справи у зв`язку з мобілізацією її представника ОСОБА_2 під час воєнного стану. Залишаючи позов без розгляду з підставі повторної неявки позивача в судове засідання, суд першої інстанції вважав виконаними вимоги ч. 1 ст. 357 ЦПК України, проте, не погоджуючись з приведеними висновками, апеляційний суд враховує наступне. У п. 15.15 частини першої розділу VIIІ «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01 грудня 2018 року. У подальшому у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС) Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «ГолосУкраїни» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року). Наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції (далі - Положення №30). Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України. За визначеннями, наведеними у пп. 14, 16 п. 1 Положення № 30, електронний документ - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в автоматизованій системі документообігу суду для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (п. 5 розділу ХІ Положення № 30). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД (електронний документ) та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та органи системи правосуддя приймають подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (п. 6 розділу ХІ Положення № 30). З аналізу наведених норм слідує, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису. З матеріалів справи, а також із системи Д-3 вбачається, що позивач ОСОБА_1 , має відповідний електронний кабінет та отримує процесуальні документи через систему «Електронний суд». Крім того, ОСОБА_1 , подаючи до суду через систему «Електронний суд» 31 січня 2022 року позовну заяву надала довіреність від свого імені на представництво своїх інтересів ОСОБА_2 створену також в даній системі 30 січня 2022 року (а.с.87). Розділ «Довіреності» Бази знань ЄСІТС містить інформацію щодо наявності так званих електронних довіреностей, які користувач надав іншим користувачам електронного кабінету, а також які були надані користувачу іншими користувачами електронного кабінету. Електронна довіреність надається лише зареєстрованому користувачеві електронного кабінету. Функціонал електронних довіреностей має на меті надання прав доступу до інформації, що міститься в електронному кабінеті. Для того, щоб надати електронну довіреність, потрібно натиснути «Створити довіреність», вибрати «Представника», після заповнення даних «Представника» РНОКПП/ЄДРПОУ необхідно обрати права доступу, а саме: Перегляд, Редагування, Подання, Передоручення. З викладеного вбачається, що електронна довіреність створюється особою, яка і надає повноваження щодо її представництва у своєму електронному кабінеті. При цьому, особа, яка отримала право на представництво отримує право доступу до інформації, що міститься в електронному кабінеті та можуть приєднати відповідну довіреність до поданих ними, як представниками, заяв, клопотань в підтвердження своїх повноважень, що і було здійснено ОСОБА_3 подаючи відповідь на відзив. Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, та дійшов передчасного висновку про залишення без розгляду позовної заяви, не прийнявши до уваги клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з мобілізацією представника позивача Ткаченка Є.В. під час воєнного стану, та наявності повторності у діях позивача. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до положень п. 3 ст. 379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи. Отже, ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року про залишення без розгляду позовної заяви у даній справі, слід скасувати, а матеріали справи - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2022 року - скасувати. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «СОЮЗ-1» про стягнення заробітної плати направити до Криворізького районного суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду, відповідно до вимог ЦПК України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 26 жовтня 2022 року. Головуючий: Судді: