Постанова 4805 № 935/146/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №935/146/21 Головуючий у 1-й інст. Пасічний Т. З. Категорія 44 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т. М., суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи в м. Житомирі цивільну справу №935/146/21 за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради, Державної казначейської служби України, третя особа Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Пасічного Т.З. в м. Коростишеві в с т а н о в и в : У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, у якому просив стягнути на свою користь з Державної казначейської служби України 30000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди. Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та вважає, що вона є незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. При цьому, позивач зазначає, що відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та відповідно права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі. Скаржник вказує, що згідно рішення Ради суддів України від 20.09.2019 № 75 встановлено, що суди відповідно до вимог розділу XI Положення про АСДС мають приймати електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки та рекомендувала судам приймати до розгляду документи, отриманні з використанням підсистеми «Електронний суд» і підписані цифровим підписом. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про стягнення із Державної казначейської служби України на його користь моральну шкоду в сумі 30000,00 грн. Як слідує з матеріалів справи, вказана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді, яка містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд». Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 19.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції посилався на те, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме позивачем до позовної заяви не надано її копії та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідачів та третьої особи. Також, не вказані відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися. Окрім того, судом першої інстанції зазначено, що заява має містити відомості про розмір сум щодо яких заявлено вимоги з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов. Вказано, що позивачем до позову не долучено доказів на підтвердження наявності визначених законом підстав для участі у справі громадської організації. З огляду на викладене, позивачу необхідно було усунути всі зазначені в ухвалі недоліки, надати суду нову позовну заяву у паперовій формі із зазначенням всіх учасників справи, в тому числі статусу громадської організації «Проти придурків та ідіотів» як учасника такої справи, або без неї. Надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали та роз`яснено, що в разі не усунення недоліків позовної заяви вона буде визнана неподаною та повернута позивачу. Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради, Державної казначейської служби України, третя особа Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу. Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не повно викладені обставини якими обґрунтовуються вимоги й відсутні посилання на засоби їх доказування. Проте такі висновки суду не відповідають нормам матеріального та процесуального права. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України. Згідно із ч. 2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до ч.13 ст.14 ЦПК України положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України. Частиною восьмою ст.43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). У пункті 15.15 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» № 229 (6984) 01 грудня 2018 року. У подальшому, у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року). Разом з тим, наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах). Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення № 30). Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення). Згідно з ч. ч. 3, 4ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. На цій підставі апеляційний суд приходить до висновку, що з 22.12.2018 р. отримані всіма місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № ЗО всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства. Отже, відповідно до пункту 1 Розділу XI Положення № ЗО з 22.12.2018 р. у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № ЗО). Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з автоматизованою системою документообігу суду у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу II Положення № ЗО). Згідно з вимогами розділу XI Положення № ЗО обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних, електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі «Електронний суд», розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Таким чином, відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду від 22.08.2019 р. у справі № 520/20958/18 та у постанові Верховного суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити про необґрунтованість посилання суду першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху на необхідність конкретизації викладу обставин якими обґрунтовуються вимоги та зазначення посилань на засоби їх доказування. На стадії пред`явлення позову, відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходить з правил глави 2 розділу III ЦПК України та із поданих матеріалів заявником (позивачем) перевіряє лише передумови права на пред`явлення позову конкретної особи та дотримання останньою порядку її подання і не вправі уточнювати чи пропонувати позивачу надати (зазначити) обґрунтування своїх вимог та докази, які на думку суду, повинні відповідати за позовом. Оцінка ж вимог та доказів з урахуванням вимог статей 77,78 та 79 ЦПК України про їх належність, допустимість і достовірність проводиться судом при ухваленні рішення відповідно до статті 263 ЦПК України. Позивач повинен зазначити і довести підставу позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свою вимогу. Звертаючись до суду, ОСОБА_1 виклав в заяві обставини, якими обґрунтовував вимоги до відповідача та надав наявні докази. Крім того, повертаючи позовну заяву суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 скористався можливістю подати позовну заяву до суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд», реєстрація в якій та автентифікація користувачів здійснюється для громадян за допомогою електронного цифрового підпису користувача. Посилання суду першої інстанції на те, що до позовної заяви не надано її копії та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідача та третьої особи, суперечить ч.7 ст.43 ЦПК України, яка визначає, що учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. За наведеного, апеляційний суд вважає, що зміст позовної заяви відповідає вимогам, визначених у статті 175 ЦПК України, а відтак позивач дотримався процесуального порядку його пред`явлення. У зв`язку з цим, викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, апеляційний суд визнає такими, що заслуговують на увагу. Таким чином, апеляційний суд також враховує необхідність забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, встановлене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Аналізуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому за правилами ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Судді