Постанова 4857 № 260/734/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/734/20 пров. № А/857/5010/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді: Кухтея Р.В. суддів: Носа С.П., Шевчук С.М. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Марини Віктора Георгійовича на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року про повернення позовної заяви (постановлена головуючим-суддею Калинич Я.М. у м. Ужгороді) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в с т а н о в и в : У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУ НП в Закарпатській області, відповідач) щодо звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення Хустського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області, визнати протиправними та скасувати наказ відповідача №554 від 25.02.2020 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області щодо звільнення за грубе порушення службової дисципліни та вимог законів (нормативних актів) зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції слідчого відділення Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_1 та наказ ГУ НП в Закарпатській області №50 о/с від 26.02.2020 по особовому складу щодо звільнення його зі служби в поліції, поновити на посаді та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 27.02.2020 до набрання рішенням суду законної сили, допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі за один місяць. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 позовну заяву було повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача Марина В.Г. подав апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про відсутність підстав для повернення позовної заяви, оскільки копія ордера про надання правничої допомоги серії АО №1004428 від 12.02.2020 засвідчена у визначеному законом порядку, а відтак вона є належним документом, що підтверджує право особи на вчинення певної процесуальної дії. Представник позивача також зазначив, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у ст.2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень. Частиною другою статті 312 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Оскаржувана ухвала, відповідно до п.3 ч.1 ст.294 КАС України, віднесена до переліку таких ухвал, а тому апеляційний розгляд проводиться без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді. Вказує, що повноваження адвоката підтверджуються в порядку, встановленому законом, оригіналом ордеру, виготовленого на паперовому бланку або згенерованого на офіційному веб-сайті НААУ, жодні, норми не містять правил відносно того, що повноваження адвоката можуть бути підтверджені копією ордеру, навіть якщо допустити її засвідчення належним чином. Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, згідно ч.7-8 ст.44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Підпунктом 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України (далі - ДСАУ) у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» №229 (6984) 01.12.2018. У подальшому, в газеті «Голос України» (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення ДСАУ, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №624/0/15-19 від 28.02.2019 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), ДСАУ повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01.12.2018). Разом з тим, наказом ДСАУ №628 від 22.12.2018 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 у відповідній редакції (далі - Положення). За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Таким чином, з 22.12.2018 отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Зокрема, відповідно до п.14 розділу XI Положення №30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства. Згідно п.1 Розділу ХІ Положення №30, з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30). Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення №30). Згідно вимог розділу XI Положення №30, обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі «Електронний суд», розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 по справі №826/11548/17, від 06.08.2019 по справі №2340/4648/18 та від 22.08.2019 по справі №520/20958/18. Відповідно до ч.10 ст.44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Як видно з матеріалів справи, позовна заява подавалась позивачем через систему «Електронний суд», а тому єдиним можливим способом підписання позовної заяви та засвідчення доданих до неї документів, а саме копії ордеру було накладення Електронного цифрового підпису, що позивачем було зроблено відповідно до вимог ч.10 ст.44 КАС України. В той же час, п.9 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів. При цьому вищенаведені законодавчі норми не містять жодних застережень щодо неможливості засвідчення адвокатом копії ордеру, виданого на його ім`я. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку суд першої інстанції не був позбавлений можливості залишити апеляційну скаргу без руху та витребувати у позивача докази на підтвердження його повноважень щодо підписання апеляційної скарги. Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є помилковим з огляду на те, що додана адвокатом довіреність підтверджує право особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення такої процесуальної дії. З врахуванням наведених вище обставин суд першої інстанції необґрунтовано повернув апеляційну скаргу, чим обмежив право позивача на апеляційне оскарження судового рішення. Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень. Таким чином, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, а тому така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому, судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Белет проти Франції», відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лиш фактичним, але й реальним. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, порушив норми процесуального права, що в свою чергу відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України, є підставою для її скасування, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.312, 320, 321, 322, 325, 328,329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Марини Віктора Георгійовича задовольнити. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук