Постанова Чернігівський апеляційний суд № 744/5/22

Справа № 744/5/22 Головуючий у 1 інстанції Гнип О. І. Провадження № 33/4823/134/22 Категорія - ч 1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 жовтня 2022 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд у складі Головуючого судді Салая Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2022 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 08 грудня 2021 року о 20 годині 39 хвилини ОСОБА_1 на автодорозі по вулиці Прямій, біля будинку № 8, в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, керував транспортним засобом марки ВАЗ-2109, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, винесеного без всебічного дослідження усіх доказів і без надання їм належної оцінки. Стверджує, що місцевий суд визнав його винним на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який складено з порушенням Конституції України та КУпАП і не може бути належним доказом, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки. Вказує, що у відповідності зі ст. 62 Конституції України згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Також, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки в судовому засіданні він не був присутній, а про судове рішення дізнався лише 14 лютого 2022 року. ОСОБА_1 та його захисник у судове засіданння не зявились. Заяв про відкладенння розгляду адміністративної справи, призначеної на 25 жовтня 2022 року від них не надходило. Доказів перебуванння ОСОБА_1 на військовій службі захисником надано. КупАП не містить норм, які передбачають зупиненння розгляду справи про адміністративне правопорушенння у звязку з перебуванння правопорушника на військовій службі у звязку з мобілізацією. Відповідно до вимог ч. 6 ст 294 КуаП неявка у судове засіданння апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисника, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст., ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також у присутності двох свідків. Пунктом 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18№474614 від 08.12.2021, ОСОБА_1 08 грудня 2021 року о 20 годині 39 хвилини на автодорозі по вулиці Прямій, біля будинку № 8, в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області, керував транспортним засобом марки ВАЗ-2109, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 відмовилася надати пояснення, поставити свій підпис у протоколі, а також отримати копію протоколу (а.с.1). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Факт відмови ОСОБА_1 від огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що водій ОСОБА_1 в їх присутності, відмовилася проходити огляд на стан сп`яніння як на місці за допомогою приладу Алкофор так і проїхати до лікарні (а.с.5-6). При цьому, на переконання апеляційного суду, дані свідки не мали жодних підстав обмовляти ОСОБА_1 , їх пояснення повністю узгоджуються з матеріалами справи. З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що підставою зупинки автомобіля ВАЗ-2109, номерний знак НОМЕР_1 був його невпевнений рух. Під час спілкування працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння у водія, а тому цілком правомірно запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння. На пропозицію працівника поліції продути прилад «Алкофор» та пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився. Крім того, згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Алкофор-505 № 06217 ( а.с. 3). Отже доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки спростовується вищенаведеним. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам, встановленим ст. 256 КУпАП, а також диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, згідно якої, як зазначалось вище, адміністративну відповідальність настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А тому доводи апелянта у цій частині є необґрунтованими. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення свідків та дані відеозапису з нагрудної камери поліцейського у своїй сукупності беззаперечно підтверджують той факт, що водій ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. З огляду на зазначене, слід визнати, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання уникнути встановленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Отже, місцевий суд у повному обсязі з`ясував обставини справ, дослідив всі докази, що маються в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується й апеляційний суд. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимог ст. 268 КупАП, у зв`язку з тим, що розгляд справи відбувся без його участі, на думку апеляційного суду, є безпідставниим. При складаннні адміністративного протоколу ОСОБА_1 був повідомлений про час розгляду справи у Семенівському районному суді саме 10. 01. 2022 року о 10 годиін. Однак, від підпису протоколу останнній відмовився у присутності двох свідків. Як убачається з матеріалів справи, вона була розглянута місцевим судом у відсутності ОСОБА_1 , який повідомлений про час і місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладенння розгляду справи ОСОБА_1 у суд першої інстанції не подавав. Також, право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа, та його захисник належним чином неоднаразово викликались в судове засідання до апеляційного суду, однак не зявились. Постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Справа у суді першої інстанції розглядалась без участі ОСОБА_1 . Тому, апеляційний суд ввважає необхідним поновити ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги На підставі наведеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги та залишити її без задоволення, а постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяГ. А. Cалай