Постанова 4824 № 753/7345/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/1372/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа №752/7345/20 28 вересня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Рубан С.М. - Заришняк Г.М. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Каліушка Ф.А., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в: У травні 2020 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивований тим, що 25 квітня 2016 року ОСОБА_1 подала до ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та заяву № 5951125601 від 25 квітня 2016 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», підписанням якої підтвердила згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» становлять кредитний договір, а також, що отримала примірний кредитного договору та погодила отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця умови отримання кредитів від ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень». 30 липня 2018 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20180730, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» і боржниками . Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» - додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги № 20180730 від 30.07.2018 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 57 607,55 грн., з яких: 6 995,84 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,83 грн. - сума заборгованості за відсотками; 38 835,98 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 11 774,90 грн. - сума заборгованості за пенею. Посилаючись на те, що відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки передбачені, кредитним договором позивач просив позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 5951125601 від 25 квітня 2016 року в розмірі 57 607,55 грн., з яких: 6 995,84 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,83 грн. - сума заборгованості за відсотками; 38 835,98 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 11 774,90 грн. - сума заборгованості за пенею. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 57 607,55 грн., з яких : 6 995,84 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,83 грн. - сума заборгованості за відсотками; 38 835,98 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 11 774,90 грн. - сума заборгованості за пенею. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначала, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, у зв`язку з чим суд позбавив її можливості надати свої письмові пояснення, заперечення, відзив на позовну заяву. Вказувала на те, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не є належним позивачем у справі, оскільки вона не мала будь-яких кредитних правовідносин з даним позивачем. Також зазначала, що позивачем пропущені строки позовної давності. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, суперечать нормам чинного законодавства та правовим позиціям, викладеним у постановах ВС, а відтак відсутні правові підстави для скасування рішення суду. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 25 квітня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ОСОБА_1 (позичальником) було укладено кредитний договір №5951125601. 30 липня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги №20180730, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЦФР» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЦФР» права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості). Згідно п. 1.2. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТОВ «ФК «ЦФР» у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «ФК «ЦФР» за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами. Згідно п. 6.2.3. договору відступлення права вимоги, право вимоги переходить до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з моменту підписання сторонами цього договору, після чого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стає кредитором по відношенню до боржника стосовно їх заборгованості. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №20180730 від 30.07.2018 року від кредитора ТОВ «ФК «ЦФР» до нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Листом від 07.08.2018 року за вих. №002766062 на адресу ОСОБА_1 від імені ТОВ «ФК «ЦФР» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 17). Листом від 07.08.2018 року за вих. №002766062 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» повідомило відповідача про погашення заборгованості по кредитному договору № 5951125601 від 25 квітня 2016 року, та про те, що внесло персональні дані ОСОБА_1 до бази «Боржники». Відповідно до Реєстру Боржників - Додатку № 1 до Договору відступлення права вимоги №20180730 від 30.07.2018 (витяг з Реєстру Боржників додається) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 57 607,55 грн., з яких: 6 995,84 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 0,83 грн. - заборгованість по відсотках, 38 835,98 грн. - заборгованість по щомісячних відсотках (плата за управління кредитом), 11 774,90 грн. - заборгованість по пені. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором. З наданого позивачем розрахунку встановлено, що відповідач не виконала умови договору. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість виникла у відповідача у відповідності до укладеного договору, право вимоги за яким перейшло до позивача. Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно з ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано суду належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог, яким судом першої інстанції було надано належну правову оцінку. Натомість відповідачем не спростовано відсутність у неї заборгованості за кредитним договором, доказів виконання зобовязань за кредитним договором матеріали справи не містять. Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення із відповідача заборгованості в за кредитним договором у розмірі, заявленому позивачем. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не була належним чином повідомлена про розгляд справи, у зв`язку з чим суд позбавив її можливості надати свої письмові пояснення, заперечення, відзив на позовну заяву, колегія суддів відхиляє, враховуючи наступне. Основними засадами судочинства відповідно до частини першої статті 129 Конституції України визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України). Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться судом відповідно до статті 128 ЦПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. З матеріалів справи вбачається, що за відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» відповідач ОСОБА_1 значиться за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 34). 14 вересня 2020 року судом першої інстанції на поштову адресу відповідача було направлено копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками (а.с. 45), однак конверт з поштовим відправленням повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 46). 11 листопада 2020 року суд першої інстанції повторно направив на поштову адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками (а.с. 47), однак конверт з поштовим відправленням повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 48). Враховуючи положення ч. 8 ст. 128 ЦПК України, колегія суддів вважає, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем було пропущено строк позовної давності, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 , будучи повідомленою про наявність справи щодо стягнення з неї заборгованості, в суді першої інстанції із заявою про застосування наслідків спливу строків позовної давності не зверталася. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не є належним позивачем у справі, оскільки відповідач не мала будь-яких кредитних правовідносин з даним позивачем, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, укладеного 25 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», в сумі 57 607,55 грн., з яких: 6 995,84 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 0,83 грн. - заборгованість по відсотках, 38 835,98 грн. - заборгованість по щомісячних відсотках (плата за управління кредитом), 11 774,90 грн. - заборгованість по пені. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на виконання п. 2.7 Договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст. 512-514, 516 ЦК України на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та запропоновано погасити заборгованість за кредитним договором. Проте, заборгованість відповідачем погашена не була ні попередньому кредитору, ні позивачу. Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381-383 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 грудня 2020 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: