Постанова 4857 № 500/2242/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/2242/22 пров. № А/857/11151/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Святецького В.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопількомунінвест» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року про повернення позовної заяви (судді Осташ А.В., ухвалену у письмовому провадженні в м. Тернопіль) у справі №500/2242/22 за позовом Комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопількомунінвест» до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: КП Тернопільської обласної ради «Тернопількомунінвест» 24.05.2022 звернулося в суд з позовом до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в якому просить визнати протиправною та скасувати адміністративно-господарську санкцію в розмірі 64800 грн. за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, зобов`язати відповідача повернути КП «Тернопількомунінвест» сплачені ним кошти в розмірі 64800 грн. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року повернуто позовну заяву. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради «Тернопількомунінвест» подало апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №500/2242/22 та ухвалою суду від 13.10.2022 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження. Також апеляційний суд приходить до висновку, що слід продовжити строк розгляду справи за апеляційною скаргою КП Тернопільської обласної ради «Тернопількомунінвест» на п`ятнадцять днів. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, КП «Тернопількомунінвест» 30.05.2022 звернулося в суд з позовом до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом: 1. приведення позовної заяви у відповідність до вимог ч.1 ст.5 КАС України; 2. сплати судового збору у встановленому розмірі або подання обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення його сплати;

3. Подання заяви про поновлення пропуску строку звернення до суду;

4. Долучення до позовної заяви копій документів, які зазначені в додатках до неї. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року направлено представнику позивача 06.06.2022 на його електронну адресу. Крім того, ухвала суду отримана представником позивача 15.06.2022 безпосередньо у суді. 29.06.2022 на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та позовна заява (уточнена) в якій просить зобов`язати Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю повернути КП «Тернопількомунінвест» сплачені ним кошти в розмірі 64800 грн. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що перебіг шестимісячного строку звернення до суду з цією позовною заявою розпочався 30.03.2021 та сплинув 01.10.2021, однак позивач звернувся з позовом до суду 24.05.2022 (дата подання позову на поштове відділення), відтак ним пропущено строк звернення до суду. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на наступні обставини. Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. Згідно частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У частині 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися пропорушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Суд зазначає, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19). Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Зі змісту позову видно, що позивач просив визнати протиправною та скасувати адміністративно-господарську санкцію в розмірі 64800 грн. Скаржник вказує, що початок перебігу строку звернення до суду слід пов`язувати саме з 02.11.2021, день отримання відповіді Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, серед іншого щодо подання заяви про поновлення пропуску строку звернення до суду. Також в уточненій позовній заяві позивач просить зобов`язати Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю повернути КП «Тернопількомунінвест» сплачені ним кошти в розмірі 64800 грн. Згідно із пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України). Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізналася та повинна була дізнатись. Позивач звернувся до суду 24.05.2022, тобто з пропуском строку визначеного частиною другою статті 122 КАС України. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Відтак, отримання позивачем листа відповідача, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Вказані висновки суду апеляційної інстанції, узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 420/718/21. За змістом пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до матеріалів справи, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 направлено представнику позивача 06.06.2022 на його електронну адресу та отримана представником позивача 15.06.2022 безпосередньо у суді, що не заперечується апелянтом у апеляційній скарзі. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що перебіг шестимісячного строку звернення до суду з цією позовною заявою розпочався 30.03.2021 та сплинув 01.10.2021, а позивач звернувся з позовом до суду 24.05.2022 (дата подання позову на поштове відділення), відтак ним пропущено строк звернення до суду. Доводи апелянта, що початок перебігу строку звернення до суду слід пов`язувати саме з 02.11.2021, день отримання відповіді Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є необґрунтованими, оскільки суть даного спору полягає в незгоді позивача з діями відповідача щодо нарахування та стягнення адміністративно-господарської санкції в сумі 64800 грн. Таким чином, всупереч вимог ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.06.2022, позивач не повністю усунув недоліки позовної заяви, а саме: не подав заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Апеляційний суд враховує, що жодних доказів апелянт, які б свідчили про наявність істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду не надав, а зазначені його доводи в апеляційній скарзі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, який вже подавав позов. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строку звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 9901/203/20, від 09.12.2021 у справі № 9901/241/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції дотримано норм процесуального законодавства та вірно встановлено обставини, які мають значення для прийняття рішення щодо повернення заяви заявнику в частині позовних вимог у справі, а тому немає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у справі. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. В пункті 27 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. пункт 57 рішення Європейського суду з прав людини від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93). Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства Тернопільської обласної ради «Тернопількомунінвест» залишити без задоволення. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року про повернення позовної заяви у справі №500/2242/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк В.В. Святецький